Ухвала суду № 38774439, 14.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 48627/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Нефедової А.О.,

представника позивача Бомазюка О.П.,

представника відповідача Захарчука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства «Мобілюкс-Луцьк» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2011 року приватне підприємство «Мобілюкс-Луцьк» (далі - ПП) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ) від 11.04.2011 року № 0001062301 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 126432,00 грн., з яких 101148 грн. основного платежу та 25287 грн. штрафних санкцій.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року у справі 2а/0370/1096/11 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі ОДПІ просить скасувати вказану постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою позивача ОДПІ встановлено порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіркою встановлено, що позивачем завищено валові витрати в сумі 404592 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 25000 грн., 4 квартал 2009 року в сумі 58442 грн., 1 квартал 2010 року в сумі 92100 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 83400 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 71800 грн., 4 квартал 2010 року в сумі 73850 грн.

До складу валових витрат включено послуги по яких згідно первинних документів наданих для перевірки (акти виконаних робіт) відсутня інформація про фактичне понесення витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Крім того, встановлено заниження витрат на суму 7934289 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 4506391 грн., 4 квартал 2010 року в сумі 3427898 грн.

Порушення встановлено при співставленні відображених показників декларації за 3 та 4 квартали 2010 року у відповідності до даних регістрів бухгалтерського обліку та на підставі первинних документів.

Представник апелянта у ході апеляційного розгляду підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її вимоги в повному обсязі.

Представник позивача заперечив обґрунтованість поданої ОДПІ апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт за № 1876/23-2/36447166.

Під час перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення ПП вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 101148 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ сформовано податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2011 року за № 0001062301.

Судом встановлено, що між ПП «Мобілюкс-Луцьк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір комерційного представництва № 1 від 1 липня 2009 року, додаткова угода № 1 від 1 липня 2009 року, додаткова угода № 2 від 1 жовтня 2009 року.

Згідно актів виконаних робіт б/н від 30 вересня 2009 року на суму 25000 грн. та б/н від 31 грудня 2009 року на суму 60000 грн. до складу валових витрат було віднесено посередницькі послуги надані останнім.

Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_1 від 1 січня 2009 року підприємець має право займатись інформаційно-консультаційними послугами та роздрібною торгівлею продовольчими і непродовольчими товарами. В актах виконаних робіт між замовником і комерційним агентом зазначена інформація щодо обсягів наданих послуг, зміст послуг, фактичне виконання та зв'язок з продажем товарів згідно норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, між ПП «Мобілюкс-Луцьк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір комерційного представництва № 2/10 від 4 січня 2010 року, додаткова угода № 1 від 4 січня 2010 року, додаткова угода №2 від 1 квітня 2010 року.

Згідно з актами виконаних робіт б/н від 31 березня 2010 року на суму 92100 грн., б/н від 30 червня 2010 року на суму 83 400 грн. та б/н від 31 грудня 2010 року на суму 73850 грн. до складу валових витрат було віднесено посередницькі послуги, надані останнім.

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_2 від 1 січня 2010 року підприємець має право займатись інформаційно-консультаційними послугами та роздрібною торгівлею продовольчими і непродовольчими товарами. В актах виконаних робіт між замовником і комерційним агентом зазначена інформація щодо обсягів наданих послуг, зміст послуг, фактичне виконання та зв'язок з продажем товарів згідно норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Факт здійснення господарських операцій підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0001062301 від 11 квітня 2011 року прийнято всупереч вимог чинного законодавства. При цьому, суд прийшов до висновку про необхідність скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Даючи правову оцінку доводам апелянта та висновкам суду, що викладені у оскаржуваному судовому рішення, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

На переконання апеляційного суду, суть вказаного публічно-правового спору зводиться до правомірності відображення у податковій звітності господарських операцій ПП з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5

Згідно із приписами п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як слідує з матеріалів справи, між ПП «Мобілюкс-Луцьк» та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір комерційного представництва № 1 від 1 липня 2009 року, додаткова угода № 1 від 1 липня 2009 року, додаткова угода № 2 від 1 жовтня 2009 року (а.с. 22-25).

Згідно з актами виконаних робіт б/н від 30 вересня 2009 року на суму 25000 грн. та б/н від 31 грудня 2009 року на суму 60000 грн. до складу валових витрат було віднесено посередницькі послуги надані останнім.

Крім того, між ПП «Мобілюкс-Луцьк» та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір комерційного представництва №2/10 від 4 січня 2010 року, додаткова угода №1 від 4 січня 2010 року, додаткова угода № 2 від 1 квітня 2010 року (а.с. 18-22).

Згідно з актами виконаних робіт б/н від 31 березня 2010 року на суму 92100 грн., б/н від 30 червня 2010 року на суму 83400 грн. та б/н від 31 грудня 2010 року на суму 73850 грн. до складу валових витрат було віднесено посередницькі послуги надані останнім.

Вказані первинні документи, на переконання апеляційного суду, відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відображають зміст зазначених господарських операцій та підлягають врахуванню у бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Свідоцтвами про сплату єдиного податку НОМЕР_1 від 1 січня 2009 року та НОМЕР_2 від 1 січня 2010 року підтверджується право ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 надавати інформаційно-консультаційні послуги та займатися роздрібною торгівлею продовольчими і непродовольчими товарами.

Таким чином, на думку апеляційного суду, матеріалами справи підтверджено правомірність віднесення ПП до валових витрат посередницьких послуг ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, а отже безпідставність висновків відповідача, на підставі яких було прийнято оспорювань податкове повідомлення-рішення ОДПІ № 0001062301 від 11.04.2011 року.

Підсумовуючи наведене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спостовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, а відтак у задоволенні апеляційної скарги ОДПІ слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року у справі № 2а/0370/1096/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 15 травня 2014 року.