Постанова № 38774406, 14.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 876/3913/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Нефедової А.О.,

представника позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Воробець І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати наказ Львівської митниці Міндоходів від 07.10.2013 № 512-0 «Про звільнення ОСОБА_3», поновити його на посаді головного інспектора митного поста «Броди» Львівської митниці Міндоходів або на іншій рівнозначній посаді Львівської митниці Міндоходів та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі 813/8641/13-а позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач Львівська митниця Міндоходів просить скасувати вказану постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за період роботи у Львівській митниці ДМС України з 04.04.2011 по 16.09.2013 ОСОБА_3 був відсутній на роботі впродовж 298 днів, в тому числі - 258 днів у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю та 40 днів - у зв'язку з перебуванням у відпустках.

Відповідно до наказу Львівської митниці ДМС України від 03.01.2013 року № 5 проводилося навчання посадових осіб Львівської митниці без відриву від роботи у 2013 році. Згідно із наказом ДМС України від 24.05.2013 року №260 проводилися заліки за підсумками професійного навчання без відриву від роботи у І навчальному періоді 2013 року.

На виконання наказу Львівської митниці Міндоходів від 05.06.13 №12 проводився підсумковий контроль знань за результатами професійного навчання без відриву від роботи в першому півріччі 2013 року посадових осіб митниці, які на момент здачі за основним графіком були відсутні.

Проте, у зв'язку і тривалою відсутністю позивача на роботі він не зміг пройти тестування за жодним із зазначених наказів, а тому неможливо було визначити його кваліфікаційний рівень.

Оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад у Львівській митниці Міндоходів відбулося 24.10.2013 року, а позивач був звільнений 07.10.2013 року, тобто до оголошення конкурсу.

Відтак наказ Львівської митниці Міндоходів від 28.10.2013 року № 512-о «Про звільнення ОСОБА_3» з посади головного інспектора відділу митного поста «Броди» Львівської митниці відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України є таким, що винесений з дотриманням норм чинного законодавства.

Представник апелянта у ході апеляційного розгляду підтримала подану апеляційну скаргу та просила задовольнити її вимоги в повному обсязі.

Позивач та його представник заперечили обґрунтованість поданої ОДПІ апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» (надалі - Постанова № 229) територіальні органи Державної податкової служби України та Державної митної служби України (далі - ДМС України) реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів України. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців остаточно Львівська митниця ДМС України була припинена 21 серпня 2013 року.

07.10.2013 року Львівською митницею Міндоходів було видано наказ № 512-о «Про звільнення ОСОБА_3», яким позивача звільнено з посади головного інспектора митного поста «Броди» Львівської митниці відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Виходячи з приписів п. 1 ст. 40 КЗпП України суд дійшов висновку, що таке звільнення є правомірним лише у випадку, якщо працівника неможливо з його згоди перевести на іншу роботу або якщо працівник відмовився від такого переведення.

Статтею 42 КЗпП України передбачено коло працівників, які мають переважне право на залишення на роботі. Позивач має відповідну освіту, 17 років працює в митних органах, дисциплінарні стягнення, про які згадував представник відповідача, погашені за строком давності. Окрім того, відповідач не надав доказів того, що позивач відмовлявся від проходження атестації або перевірки знань, а отже не міг визначити критерії, за якими саме ОСОБА_3 підлягав звільненню за скороченням штатів.

Крім того, скорочення посад головних інспекторів на митному поту «Броди» у ході реорганізації митного органу не було проведено, а позивача звільнено з посади майже через два місяці після ліквідації Львівської митниці ДМС України.

Тому позовні вимоги про скасування наказу Львівської митниці Міндоходів від 07.10.2013 № 512-0, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, є обґрунтованими і підлягають задоволенню, позивач підлягає поновленню на займаній до звільнення посаді головного інспектора митного поста «Броди» Львівської митниці або на іншій рівнозначній посаді Львівської митниці Міндоходів. Крім цього, з Львівської митниці Міндоходів підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 заробітна плата за час вимушеного прогулу в сумі 17113,80 грн.

Даючи правову оцінку доводам апелянта та висновкам суду, що викладені у оскаржуваному судовому рішення, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Відповідно до Постанови № 229 територіальні органи Державної митної служби України було реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів України.

При цьому Львівська митниця ДМС України відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була припинена 21 серпня 2013 року.

За правилами п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у п. 1 ст. 40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу на цьому ж підприємстві (установі організації тощо).

Разом із тим Львівською митницею Міндоходів було видано наказ № 512-о «Про звільнення ОСОБА_3», яким позивача звільнено з посади головного інспектора митного поста «Броди» Львівської митниці відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із реорганізацією та скороченням чисельності працівників Львівської митниці ДМС України лише 07.10.2013 року, тобто після остаточної ліквідації Львівської митниці ДМС України.

Оскільки позивача було звільнено з посади майже через два місяці після ліквідації Львівської митниці ДМС України, у вересні-жовтні він продовжував працював на Львівській митниці Міндоходів і був звільнений з посади наказом начальника Львівської митниці Міндоходів, то суд апеляційної інстанції погоджується із думкою суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача про те, що позивач не був переведений в реорганізований митний орган та не був повноправним працівником Львівської митниці Міндоходів.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що передумовою звільнення за п. 1 ст.40 КЗпП України є скорочення штату або чисельності працівників у зв'язку з реорганізацією.

Разом із тим, штатним розписом Львівської митниці Міндоходів підтверджується, що скорочення посад головних інспекторів на митному поту «Броди» у процесі реорганізації митного органу проведено не було, оскільки їх залишилося 2, як і до реорганізації.

Додатково апеляційний суд наголошує на тому, що працівник підлягає звільненню за п. 1 ст. 40 КЗпП України, якщо його неможливо за згодою перевести на іншу роботу або якщо працівник відмовився від такого переведення.

На дату винесення оскаржуваного наказу у відповідача були вакантні посади, що підтверджується штатним розписом Львівської Митниці Міндоходів, затвердженого 07.05.2013 року та введеного в дію наказом Львівської Митниці Міндоходів від 08.05.2013 року №1 «Про введення в дію тимчасової організаційної структури та тимчасового штатного розпису Львівської Митниці Міндоходів на 2013 рік» та наказом Міндоходів України від 26.04.2013 року №80 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів».

Відповідачем не було надано доказів того, що позивач відмовлявся від проходження атестації або перевірки знань, при цьому мав відповідну освіту та 17 років стажу у митних органах, непогашених дисциплінарних стягнень на час звільнення не мав.

Відтак апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про ухилення відповідачем від виконання вимог ст. 42 та ст. 42-1 КЗпП України, оскільки роботодавцем з моменту видачі оскаржуваного наказу і до сьогодні проводилось працевлаштування нових працівників на вакантні посади.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування наказу Львівської митниці Міндоходів від 07.10.2013 № 512-0 «Про звільнення ОСОБА_3» та поновлення ОСОБА_3 на посаді головного інспектора митного поста «Броди» Львівської митниці Міндоходів є підставними і підлягають задоволенню.

Щодо задоволених судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 17113,80 грн., то представник апелянта у ході апеляційного розгляду в цілому погодилася із правильністю визначення її розміру, однак звернула увагу на те, що судом першої інстанції не було зазначено про необхідність вирахування із зазначеного заробітку обов'язкових платежів.

Даючи оцінку задоволенню судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_3 про поновлення його на іншій посаді, рівнозначній посаді головного інспектора митного поста «Броди» Львівської митниці Міндоходів, суд апеляційної інстанції вважає, що вони були задоволені безпідставно, оскільки працівник підлягає поновленню на тій посаді, з якої він був протиправно звільнений.

Окрім того, оскільки Львівська митниця Міндоходів при зверненні до суду з апеляційною скаргою на сплатила судового збору, такий підлягає стягненню за наслідками її розгляду у відповідності до ст. 98 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі № 813/8641/13-а та прийняти нову, якою позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати наказ Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України від 07 жовтня 2013 року № 513-0 «Про звільнення ОСОБА_3».

Поновити ОСОБА_3 на посаді головного інспектора митного поста «Броди» Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України з 08 жовтня 2013 року.

Стягнути з Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 17113 (сімнадцять тисяч сто тринадцять) грн. 80 грн. з урахуванням податків та обов'язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України на користь Державного бюджету 36 (тридцять шість) грн. 55 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Постанова у повному обсязі складена 15 травня 2014 року