Ухвала суду № 38767155, 30.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року м. Львів № 876/1243/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Савицької Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника позивача Багірова Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (надалі ТзОВ «Агротехніка») звернувся в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013 року № 0016001501.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2014 року позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував податкове повідомлення - рішення від 20.11.2013 року № 0016001501.

Не погодившись із даною постановою, апелянт Луцька об'єднана державної податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2014 року скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.

Представник позивача Багіров Р.А. в судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ та зазначена сума правомірно була включена до бюджетного відшкодування, по операціях з придбання товару у контрагента, а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Як видно з акту за № 577/15.1/21750952 від 30.08.2013 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Агротехніка» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2013 р. податковим органом встановлено порушення:

- п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 ПК України від 02.12.10 року ТзОВ «Агротехніка» завищила податковий кредит на загальну суму 283 166 грн. 00 коп., а саме за квітень 2013 року.

На підставі вказаного акту перевірки та рішення про результати розгляду первинної скарги від 15.11.2013 р. податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 р. № 0016001501 про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 283166 грн. та нарахування штрафних ( фінансових ) санкцій в розмірі 141483,00 грн.

Підставою для винесення вказаного повідомлення-рішення є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «АК «Північ» на підставі яких платником податку були сформовані дані податкового обліку. Зокрема, позивач ТзОВ «Агротехніка» в квітні 2013 року відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 283166 грн. по операціях з придбання насіння соняшника у ТзОВ «АК «Північ» яке згідно договору поставки від 22.04.2013 р. поставило позивачу насіння соняшника в квітні 2013 р. на загальну суму 1698994,80 грн., в тому числі ПДВ 283165,80 грн.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин про те, чи були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та послуг реальний характер, яким чином придбались товари а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На момент здійснення спірної господарської операції та видачі податкових накладних ТзОВ «Агротехніка» та ТзОВ «АК «Північ» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявні свідоцтва платника податку на додану вартість які не були анульовані.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивач надав податкові накладні від 29.04.2013 р. № 1, № 4, від 25.04.2013 р. № 2, від 30.04.2013 р. № 5, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 30.04.2013 р. № 1, № 2, № 3 та видаткові накладні від 27.04.2013 р. № 3, від 29.04.2013 р. № 4 на загальну суму 1698994,80 грн., в тому числі ПДВ - 283165,80 грн., товарно-транспортні накладні від 24.04.2013 р., 29.04.2013р., 30.04.2013 р. та перепустки-картки вхідного контролю сировини та якісні посвідчення, картки аналізу зерна, витяг з журналу надходження сировини, картку рахунок № 631.

Отже, господарська операція була реальною і позивач правомірно відніс до податкового кредиту в квітні 2013 р. ПДВ на загальну суму 283166 грн. сплаченого при придбанні товару у ТзОВ «АК Північ» та включив до податкової декларації у травні 2013 р. суму ПДВ в розмірі 283166,00 грн., яка підлягала бюджетному відшкодуванню.

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи ( у тому числі договори, накладні, рахунки тощо ) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність ) здійснення господарських операцій між ТзОВ «Агротехніка» та ТзОВ «АК «Північ» по придбанню товарів та використання їх в господарській діяльності та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з цим контрагентом в період охоплений перевіркою.

Позивач не може нести відповідальність за допущені порушення свого контрагента при укладені ним інших договорів, а також формування своїх податкових зобов'язань.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку ( стану ) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову оскільки, позивач дотримав умови формування податкового кредиту з ПДВ та зазначена сума правомірно була включена до бюджетного відшкодування по операціях з придбання товару у контрагента тому, оспорювань податкове повідомлення рішення є протиправним.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2014 року у справі за № 803/2749/13-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Н.В. Савицька

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель