Рішення № 38773803, 12.05.2014, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/329/14-ц

Номер провадження 2/699/167/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2014 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Побережної Н.П.

за участі секретарів судового засідання Могильної І.В., Максименко В.О.,

представника позивача - Золотаря О.С.,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсунь - Шевченківському цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач пред'явив у суд даний позов і просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 22907,17 грн. за кредитним договором №б/н від 10.10.2006 року. Свій позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив умови кредитного договору, згідно якого 10.10.2006 року відповідач отримав кредит в розмірі 4490,80 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти. Але позичальник порушив умови договору, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 22907,17 грн., станом на 28.02.2014 року, яку він добровільно погашати не бажає. Тому, позивач і пред'явив даний позов.

У суд представник позивача з'явився, позов підтримав, надав пояснення аналогічні до позовної заяви.

Відповідач у суд з'явився, проти задоволення позову заперечував, та вказав, що заяву на отримання кредитної карти він підписував, але не ознайомлювався з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжної картки та тарифами. Крім цього позивач стверджує, що кошти в сумі 4490,80 грн. не одержував, а його кредитну карту викрадено 21.03.2008 року. Також просив застосувати строк позовної давності та вказав, що позивачем такий пропущений.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У суді встановлено, що між ПАТ КБ «Приват Банк» і ОСОБА_2 10.10.2006 року був укладений кредитний договір № б/н шляхом приєднання (частина перша статті 634 ЦК України), згідно якого банк надав йому кредит в розмірі 250,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дїї картки.

Відповідно до довідки (а.с.59) позивач на підставі п.5.3 Умов і правил надання банківських послуг збільшив розмір кредитного ліміту 07.12.2006 року до 450,00 грн., 24.12.2008 року до 5700,00 грн., 10.01.2009 року до 4500,00 грн.

Згідно умов укладеного договору він складається з заяви позичальника (а.с.9- 10) та Умов і правил надання банківських послуг (далі - Умови) (а.с.11-22 ).

Відповідно до п.6.5 Умов позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п.6.6 Умов у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до пункту 6.4 Умов у разі незгоди зі змінами правил чи тарифів обов'язок клієнта пред'явити банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість, яка утворилась перед банком, у тому числі й заборгованість, яка утворилась упродовж 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам.

Однак відповідач не надав доказів щодо звернення до банку із заявою про розірвання договору та погашення заборгованості.

Пунктами 6.10-6.13 Умов передбачені, наступні обов'язки клієнта:

- вживати заходів щодо запобігання втрати (розкрадання) Карток, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їх незаконного використання;

- інформувати Банк, а також правоохоронні органи за фактом втрати карти, ПІНу, або отримання звістки про їх незаконне використання;

- в триденний термін після усної заяви про втрату карти, ПІНа подати письмову заяву в Банк з докладним викладом обставин втрати карти, і/або ПІНу чи відомі факти про їх незаконне використання, дату і час заяви Клієнта про подію;

- письмово доручати Банку постановку Картки в СТОП-ЛИСТ Платіжної системи.

Однак відповідач не надав суду доказів щодо звернення до банку з письмовою заявою з повідомленням про втрату картки та її заблокування.

Відповідно до п.8.6 Умов при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно п.9.12 Умов договір діє на протязі 12 місяців з моменту укладення. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Відповідно до заявки базова процентна ставка по кредитному ліміту на момент підписання договору становить 3% в місяць із розрахунку 360 днів у році (а.с.10).

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частини 1-2 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, ст.1048 цього Кодексу передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Ст.1054 цього Кодексу визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд критично оцінює надану відповідачем постанову про відмову в порушенні кримінальної справи Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області від 11.10.2008 року, як доказ того, що відповідач не користувався кредитними коштами, оскільки ці обставини необхідно доказувати, натомість відповідач не довів таких.

Крім того, допитаний в судовому засіданні як свідок відповідач вказав, що дійсно користувався кредитними коштами , але в сумі 100,00грн, які знімав 01.03.2008 року, а сплатив даний борг 20.03.2008 року, більше коштів не знімав, 21.03.2008 року близько 20 години бачив кредитну картку з ПІН на столі в себе вдома, письмової заяви до банку про втрату картки не подавав, із заявою про розірвання договору не звертався, 07.10.2008 повідомив правоохоронні органи про втрату картки 22.03.2008 року.

Відповідачем суми кредиту належним чином не сплачувалися, що призвело до утворення заборгованості станом на 28.02.2014 року в розмірі 22907,16 грн., яка складається з наступного: 4490,80 грн. - заборгованість за кредитом; 16849,36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 1067,01 грн. - штраф (процентна складова).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 546 та ч. 3 ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається, як пеня та штраф, і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Суд вважає, що строк позовної даності позивачем не пропущений, оскільки відповідно до п.9.12 Умов договір кредиту продовжує свою дію (пролонговується).

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

При задоволенні позову суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в справі, а саме судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 257, 261, 526, 530, 625, 634, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57 - 61, 88, 212 - 215, 218, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 05.04.2001 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, інші відомості про особу суду невідомі, заборгованість по кредитному договору №б/н від 10.10.2006 року на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО №305299) в сумі 22907,17 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот сім гривень 17 копійок), яка складається з: 4490,80 грн. - заборгованість за кредитом; 16849,36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 1067,01 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 05.04.2001 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, інші відомості про особу суду невідомі, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок 64993919400001, МФО №305299) судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 16.05.2014 року.

Суддя Побережна Н. П.