Постанова № 38773361, 16.05.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1257/1411 год.15 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - Андрєєва Д.В.,

представника відповідача - Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріда"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іріда" (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2013р. № 0007692200 про визначення зобов'язання із податку на прибуток за основним платежем на 147602,0 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, мотивуючи тим, що податковий орган безпідставно повторно провів перевірку ТОВ "Іріда" за період 2-4 кв. 2011 року без законних на те підстав. Результатом перевірки став протиправний висновок ДПІ про завищення витрат позивачем на придбання послуг страхування у ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд». Позивач вважає, що податковий орган безпідставно застосовує до ТОВ висновки перевірки ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» щодо визнання недійсними договорів перестрахування ПрАТ із його контрагентами, оскільки позивач не може нести відповідальність за дії свого контрагента із провадження ним власної господарської діяльності. Позивач відмічає, що договір страхування, укладений із ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» є реальним та виконаним сторонами. За таких підстав позивач просив скасувати спірне ППР.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив. Підставою для проведення перевірки позивача зазначив отримання податковим органом інформації про можливе порушення позивачем податкових норм, а саме: отримання від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акту від 19.07.2013р. № 445 про результати планової виїзної перевірки ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд». Посилаючись на акт перевірки ТОВ "Іріда", зазначив, що ДПІ вважає висновки акту перевірки законними та обґрунтованими, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПрАТ Страхова компанія «Прогрес-Фонд» ДПІ у м. Херсоні складений акт перевірки від 06.11.2013р. № 1294/21-03-22-01/32725673 (далі - акт № 1294).

На підставі акту перевірки № 1294 ДПІ склала податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013р. № 0007692200, яким позивачу визначена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 147602,0 грн.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Іріда» пп.14.1.185, п.14.1, ст.14, п. 138.2, пп. 138.10.2, п. 138.10., ст.138, пп..139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 147 601,58 грн. за 2011 рік.

У акті перевірки податковий орган вважає, що позивачем безпідставно віднесено до складу адміністративних витрат за 4 квартал 2011р. придбання послуг страхування на суму 641746,0 грн. у ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд».

Вказаний висновок ґрунтується на висновках акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 19.07.2013р. № 445/2250/30303336 про результати планової виїзної перевірки ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд», згідно якого не визнаються операції вказаної страхової компанії пов'язані з перестрахування своїх страхових ризиків з рядом інших страхових компаній. ДПІ вважає, що не підтвердження реальності виконання угод ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» із його контрагентами унеможливлює реальність виконання угоди із позивачем.

Суд не погоджується із такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ПрАТ «Страхова компанія Прогрес-Фонд» укладений договір добровільного страхування фінансових ризиків позивача № 1201/07-317 від 01.12.2011р.

У вступній частині договору зазначено, що ПрАТ «Страхова компанія Прогрес-Фонд» діє на підставі Ліцензії на здійснення страхової діяльності АВ № 546798 від 04.08.2010р. та Правил добровільного страхування фінансових ризиків від 12.05.2009р., зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг від 25.06.2009р. № 1890437.

Розмір страхової суми, згідно договору страхування, становить 11200000 грн., а загальна сума страхових внесків - 1904000 грн. На виконання вказаного договору позивач перерахував ПрАТ «Страхова компанія Прогрес-Фонд» частину страхового платежу в розмірі 641746,0 грн.

Сплата страхових платежів частинами та настання зобов'язання з боку страховика у частині сплаченої суми передбачена п. 4.3 та 4.4 укладеного договору.

У подальшому ПрАТ «Страхова компанія Прогрес-Фонд» уклала ряд договорів перестрахування з іншими страховими компаніями, які стали предметом перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Саме не підтвердження реальності виконання цих договорів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва стало підставою для визнання завищеними витрат позивача по оплаті послуг страхування ПрАТ «Страхова компанія Прогрес-Фонд».

Вказане, на думку відповідача, свідчить про неможливість здійснення реальних господарських операцій між позивачем та ПрАТ «Страхова компанія Прогрес-Фонд», а отримані первинні документи по господарським операціям з придбання послуг не можуть бути доказом проведення самої господарської операції. З цих причин відповідач вважає, що позивач завищив витрати 2011 року по відносинам з ПрАТ «Страхова компанія Прогрес-Фонд» на 641746,0 грн. Рішення про нереальність здійснення операцій позивача з ПрАТ «Страхова компанія Прогрес-Фонд» відповідачем зроблено одноосібно, судове рішення з цього питання відсутнє.

Суд вважає, що, незважаючи на встановлені ним обставини, податковий орган не наділений повноваженнями визнавати недійсними правочини та первинні бухгалтерські документи, складені за цим правочином.

За змістом акта перевірки податковий орган зробив висновок про нереальність здійснення господарських операцій і через це не визнає первинні бухгалтерські документи постачальника.

На думку суду, задокументована але не здійснена господарська операція - це фіктивна операція. Суд звертає увагу, за змістом ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що фактично вказує відповідач), є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Тобто, такий правочин є оспорюваним і він може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних. Надаючи правову оцінку спірним правочинам, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про юридичну дефектність цих правочинів, чи судових рішень про визнання їх недійсними, висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 1294 щодо господарських операцій позивача з ПрАТ «Страхова компанія Прогрес-Фонд» є протиправними. Такі висновки не можуть бути враховані для перегляду задекларованих витрат платника податку.

Крім цього суд відмічає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про страхування» предметом безпосередньої діяльності страховика може бути страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Статтею 987 Цивільного кодексу України передбачено право страховика, який уклав договір страхування, перестрахувати частину ризиків у іншого страховика. При цьому згоди страхувальника на укладення договору перестрахування законодавством не передбачено. Відповідальним перед страхувальником в повному обсязі залишається страховик. Саме на нього покладається обов'язок виплатити страхувальнику повну суму страхової виплати. Відносини між страховиком та перестраховиком залишаються поза сферою контролю страхувальником.

Згідно ст. 12 Закону України «Про страхування» перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про страхування» страховики зобов'язані дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможності, зокрема, створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань. При цьому частина п'ятнадцята цієї ж статті визначає, що страховики, які прийняли на себе страхові зобов'язання в обсягах, що перевищують можливість їх виконання за рахунок власних активів, повинні перестрахувати ризик виконання зазначених зобов'язань у перестраховиків резидентів або нерезидентів.

З урахуванням наведених норм права, суд погоджується із позивачем, що укладення договорів, перестрахування є звичайною діяльністю страховиків, а в окремих випадках - обов'язковою процедурою страховика.

Таким чином, операції з перестрахування - це власна господарська діяльність ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд», яка не пов'язана з господарською діяльністю ТОВ «Іріда» та на яку ТОВ «Іріда» не може впливати, а також відповідати за будь-які рішення, прийняті вказаним контрагентом.

З урахуванням положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Враховуючи зазначене, у порушення Порядку № 984 затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12. 2010р. в акті перевірки, відсутні посилання на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, регістри бухгалтерського обліку ТОВ «Іріда», пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, які б засвідчували наявність порушень підприємством податкового законодавства.

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім мін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Відповідно до п.п. .40.1.6 п. 140.1 ст.140 Податкового кодексу України встановлено, що будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Суд відмічає, що спроектувавши результати перевірки ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» із його контрагентами щодо перестрахування фінансових ризиків на позивача, ДПІ не довела зв'язок порушень, допущених контрагентом позивача щодо провадження ним власної господарської діяльності із формуванням ТОВ «Іріда» витрат за 4 кв. 2011р.

Таким чином, позивачем було правомірно віднесено до складу витрат суми страхового платежу в розмірі 641746,0 грн., а отже висновок відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 147601,58 грн. є неправомірним.

За результатами розгляду справи, суд повністю задовольняє вимоги позивача.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріда" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013р. № 0007692200 про визначення зобов'язання із податку на прибуток за основним платежем на 147602,0 грн.

Стягнути із державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріда" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 295,2 грн. згідно платіжного доручення № 2241 від 09.04.2014р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 травня 2014 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.3.1