Ухвала суду № 38772427, 12.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2014 року м. Київ К/9991/13467/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010

у справі №2а-9689/10/2070

за позовом Приватного підприємства «Мегалаб»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010, позов задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова від 13.07.2010 №0000262200.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства за імпортним контрактом №1 від 21.01.2008, за результатами якої був складений акт № 1655/22-17/35349176 від 08.07.2010.

За висновками акта перевірки, позивачем порушено вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виразилось у несвоєчасному надходженні товару за імпортним контрактом на митну територію України.

На підставі акта перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000262200 від 13.07.2010, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2496,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.01.2008 між ПП «Мегалаб» (покупець) та нерезидентом PLANTEX S.A.S. (Франція) (продавець) було укладено контракт №1, згідно з п.1.1 якого продавець здійснює поставку товару на користь покупця відповідно до специфікацій.

Підпунктом 4.2 контракту передбачено 100% попередню оплату вартості товару, водночас в п.п. 4.3 названого контракту міститься положення, в силу якого в специфікації на поставку конкретної партії товару може бути зазначено і іншу форму оплати (відстрочка платежу).

Специфікацією №2 від 18.03.2009 була передбачена поставка на користь позивача товару LUTEIN POWDER в кількості 5 кг., вартість 1 кг. - 360,00 EUR, а загальна вартість партії складає 1.800,00EUR, а також передбачено, що оплата вартості товару здійснюєть з відстрочкою платежу на 60 днів.

Згідно інвойсу №FA0900920 від 11.06.2009 партія LUTEIN POWDER (Lot: Р09040906) в кількості 5 кг. загальною вартістю 1.800,00 EUR надійшла на територію України 25.06.2009, що підтверджується і вантажно-митною декларацією ІМ 74 №374091, в графі 31 якої міститься запис про партію порошку Лютеіну в кількості 5 кг. (з номером партії Р090040906).

Платіжним дорученням від 04.09.2009 №3 позивач сплатив на користь нерезидента вартість отриманого LUTEIN POWDER в сумі 1.800,00 EUR.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон №959-ХІІ) позивач є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону № 959-ХІІ та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону № 959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п.2 ст.1 Митного кодексу України - ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно із ст. 40 Митного Кодексу визначено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Момент перетину товаром митного кордону України також міститься у п. 35 ст. 1 Митного кодексу України, відповідно до якого пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Ст. 43 Митного кодексу України встановлено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Таким чином, правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що під поставкою імпортованого товару слід вважати факт ввезення товару на митну територію України.

Відповідно до п.2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.1997 № 574, встановлено, що вантажна митна декларація (далі ВМД) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Оформлена ВМД не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

В матеріалах справи містяться товаросупровідні документи (інвойси) з відтиском штампу «під митним контролем» від 25.06.2009 та печатки інспектора, що підтверджує надходження товару на Харківську митницю, яка розпочала процедуру митного оформлення.

Отже, моментом, з якого товар є імпортованим в Україну, є саме момент перетину таким товаром митного кордону України незалежно від його подальшого митного оформлення.

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування постановлених по справі рішень судів попередніх інстанцій, що платіжним дорученням від 04.09.2009 №3 була здійснена попередня оплата вартості товару - LUTEIN POWDER за імпортною операцією, оскільки з 25.06.2009 даний товар вже знаходився на території України і перебував під процедурою митного оформлення, що підтверджується ВМД.

За встановлених обставин, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун