Справа №201/2985/14а
Провадження 2а/201/95/2014р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2014р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Кім Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради (третя особа - Жовтнева районна дирекція Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії за період з 17.09.2013р. по 31.12.2013р.
ВСТАНОВИВ:
17.03.2014р. позивачка звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради (третя особа - Жовтнева районна дирекція Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) про стягнення заборгованості на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. № 2-5).
В подальшому, 25.04.2014р. позивачкою було уточнено позовні вимоги та в остаточній редакції вона просила визнати відмову протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, поновивши строк на подачу даного позову (а.с. № 44-45, 60-63).
Ухвалою суду від 15.05.2014р. позовні вимоги позивачки за період з 01.01.2012р. по 17.09.2013р. було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення.
Позивачка в позовній заяві, та її представник ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 10.04.2014р. -а.с. № 54) в наданій суду заяві, в обґрунтування заявлених вимог посилалися на те, що позивачка має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та застрахована відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». 13.01.2014р. позивачка звернулася до відповідача з проханням провести перерахунок отриманої допомоги, оскільки з моменту її призначення отримувала зазначену допомогу щомісячно в розмірі 130 грн., що значно менш ніж передбачено ст. 43 Закону 2240-III. 03.03.2014р. позивачці було відмовлено у здійсненні перерахунку з посиланням на те, що нарахування допомоги здійснюється у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі-Закон 2811-XII); виплати проводяться виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та ст. 43 Закону не конкретизує конкретного прожиткового мінімуму, оскільки Законами України про бюджет на відповідні роки встановлюють п'ять прожиткових мінімумів. Вважала відповідь від 13.01.2014р. незаконною та просила визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради щодо проведення перерахунку на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку від 03.03.2014р. № К-2(14). Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. з урахуванням проведених виплат. Представник позивачки просив розглядати справу в судовому засіданні за його відсутності та без фіксування судового процесу технічними засобами.
Представник відповідача - Терещук О.Ю. (діє на підставі довіреності від 10.01.2014р. - а.с. № 30) в наданих суду запереченнях та заяві від 15.05.2014р. просив залишити без розгляду позовні вимоги за період з 01.01.2012р. по 17.09.2013р., а в іншій частині вимог просив відмовити, вважаючи вимоги позивачки необґрунтованими, а також просив розглядати справу за його відсутності та без фіксування судового процесу технічними засобами.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, 02.04.2014р. до суду надійшли пояснення, в яких директор фонду посилався на те, що з другого кварталу 2007р. ФССзТВП не проводить виплату допомоги за рахунок субвенцій, що перераховувалися УПСЗН на рахунки Фонду (а.с. № 27).
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за можливе в задоволені адміністративного позову відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії чи бездіяльності Конституцією України чи іншими законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що позивачка застрахована відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (а.с. № 17).
З 14.03.2012р. позивачка перебуває на обліку в УПСЗН Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради та їй на період з 20.02.2012 по 01.01.2015р. управлінням була призначена допомога по догляду за дитиною - сином ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку в розмірі 130грн. щомісяця (а.с. № 8).
13.01.2014р. позивачка звернулася до відповідача з проханням провести перерахунок отриманої допомоги, оскільки з моменту її призначення отримувала зазначену допомогу щомісячно в розмірі 130 грн., що значно менш ніж передбачено ст. 43 Закону 2240-III. 03.03.2014р. позивачці було відмовлено у здійсненні перерахунку з посиланням на те, що нарахування допомоги здійснюється у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі-Закон 2811-XII); виплати проводяться виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та ст. 43 Закону не конкретизує конкретного прожиткового мінімуму, оскільки Законами України про бюджет на відповідні роки встановлюють п'ять прожиткових мінімумів (а.с. № 6-8).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 107-VІ від 28.12.2007р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 01.01.2008р. призначається управлінням праці у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Відповідно до п. 3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.2010р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Відповідно до п. 19-22 Порядку для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням доходів, позивачка має право звернутися до управління та надати наступні документи: декларацію про доходи сім'ї (яка заповнюється на підставі довідок про доходи всіх членів сім'ї) за попередні 6 місяців; довідку про склад сім'ї.
Листом управління від 03.03.2014р. № К-2(14) управлінням було запропоновано ОСОБА_1 звернутися на адресу управління за призначенням допомоги по догляду за дитиною з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але на день вирішення спору у суді позивачка не скористалася своїм правом.
Положення ст.ст. 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» було виключено на підставі Закону № 107-VI (107-17) від 28.12.2007р. та зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008р.
Станом на 15.05.2014р. на офіційному веб-порталі ВР України, Закон 2240-ІІІ не містить ст.ст. 40-44.
Посилання позивачки на постанову КМУ від 27.12.2001р. № 1751, якою затверджено Порядок призначення і виплата державної допомоги сім'ям з дітьми, та яку необхідно застосовувати при нарахуванні їй допомоги суд вважає необґрунтованим, оскільки даний Порядок затверджений на виконання ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сiм'ям з дiтьми", тоді як позивачка просить зробити перерахунок на підставі Закону № 2240-ІІІ.
Відповідно до пункту 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» внесено зміни та виключено слова «не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування». Цей закон набув чинності з 1 січня 2008 р.
З урахуванням внесених змін право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» набули, як застраховані особи, так і особи, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Разом з тим, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як зазначено у поясненнях від 01.04.2014р. № 01-29-1232, відповідно до Постанови КМУ № 32 від 16.01.2007р., починаючи з 2-го кварталу 2007р., не здійснює виплату допомоги. З цього часу страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (а.с. № 27).
З огляду на те, що правові норми Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік» у часі прийняті пізніше за ст. 43 Закону № 2240, тому при призначенні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахованим особам так і не застрахованим особам, слід застосовувати положення визначені лише статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Постановою КМУ від 15.03.2006р. № 311 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» було визначено порядок призначення та розмір виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Постановою КМУ від 11.01.2007р. № 13 був затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Цей Порядок визначав механізм призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за рахунок коштів державного бюджету.
22.02.2008р. КМУ було прийнято Постанову № 57 «Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми». Зазначеними змінами було внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1751 та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. № 250.
Також зазначеною постановою було визнано такими, що втратили чинність, Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007р. № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми», та пункт 2 змін, що вносяться до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1751 та від 11.01.2007р. № 13, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007р. № 900.
Таким чином, з дня прийняття постанови КМУ № 57 залишився лише один Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1751, який визначає механізм призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, як застрахованим так і не застрахованим особам. Крім того, даним Порядком передбачено призначення державної допомоги, а не допомоги, яка згадувалась у Законі № 2240. До того ж, за Законом № 2240 джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законом. Відповідно до ст. 21 Закону фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
Таким чином, з огляду на те, що Жовтнева районна виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не здійснює виплати на підставі Закону № 2240 з другого кварталу 2007р., а Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради здійснює нарахування виплат лише на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», то суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивачки та вважає за можливе в задоволені відмовити.
З огляду на те, що позивачкою при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 255грн. 78коп. та ухвалою суду від 15.05.2014р. було повернуто сплачений в більшому розмірі судовий збір в сумі 182грн.70коп., то з урахуванням відмови в задоволені позову, судовий збір в розмірі 73грн. 08коп. не відшкодовується на користь позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 5, 13-15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», п. 17-22 Постанови КМУ від 27.12.2001р. № 1751 „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", ст. ст. 2, 3, 17, ч. 1 ст. 41, ст. ст. 70, 71, 122, 158-163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради (третя особа - Жовтнева районна дирекція Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії за період з 17.09.2013р. по 31.12.2013р.- відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: Н.В.Ткаченко
Судове рішення № 38770135, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 15.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/2985/14-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: