Ухвала суду № 38769601, 27.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р.

справа № 804/5955/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 р. № 804/5955/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Інвест» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013р. задоволено адміністративний позов ТОВ «Дельта Інвест»: визнано протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності позивача за грудень 2012 р., яке відбулося на підставі довідки № 197/226/34622096 від 04.03.2013 шляхом виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем у податковій декларації за грудень 2012 р.; зобов’язано Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності позивача за грудень 2012 р. шляхом відображення в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем у податковій декларації за грудень 2012 р.

Мотивуючи постанову, суд першої інстанції послався на те, що коригування податкової звітності позивача у вказаній автоматизованій системі за відсутності факту узгодження податкових зобов’язань є порушенням прав та інтересів останнього, оскільки за положеннями ст. 74 ПК України ця система повинна відображати фактичні задекларовані показники господарської діяльності та її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов’язань. За висновками суду, відповідачем протиправно проведено коригування показників, задекларованих позивачем у податковій декларації за грудень 2012 р., в автоматизованій системі співставлення на централізованому рівні податкової звітності з ПДВ на підставі довідки від 04 березня 2013 № 197/226/34622096, оскільки, крім іншого, відповідачем також належним чином не доведено порушення позивача, які зазначені в довідці про результати зустрічної звірки, та в ході судового розгляду підтверджений факт реальності господарських операцій позивача із контрагентами постачальниками за грудень 2012 р., а також реальність здійснення господарських операцій позивача по ланцюгу постачання з контрагентами покупцями за цей самий звітній період.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Дніпропетровською об’єднаною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу. Посилаючись на суперечність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач вказав на недоведеність реальності здійснення господарських відносин позивача із контрагентами постачальниками та неможливість реального здійснення операцій позивача по ланцюгу постачання за грудень 2012 р. з контрагентами покупцями, та, відповідно, на правильність висновків податкового органу, викладених у довідці про результати зустрічної звірки від 04 березня 2013 № 197/226/34622096. В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Позивачем подані заперечення на апеляційну скаргу згідно яких, на думку позивача, апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав її необґрунтованості.

В судовому засіданні за письмовим клопотанням відповідача колегією суддів допущено заміну відповідача у справі на підставі наданих доказів правонаступництва та у відповідності до ст. 55 КАС України.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання наказу ДПС України від 23.04.2012 № 329/дск «Про систему раннього виявлення комплексного відпрацювання та руйнування тіньового сектору економіки» та згідно з п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України відповідачем проведено зустрічну звірку ТОВ «Дельта Інвест» щодо фінансово-господарських відносин із платниками податків за грудень 2012 р.

За результатами зустрічної звірки складено довідку від 04 березня 2013 № 197/226/34622096 та проведено коригування показників податкової звітності позивача за грудень 2012 р. і виключено з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту з податку на додану вартість та суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість , які визначені позивачем у податковій декларації за грудень 2012 р.

За результатами зустрічної звірки відповідачем зроблений висновок, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами постачальниками за грудень 2012 р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а також операцій позивача по ланцюгу постачання за грудень 2012 р. з контрагентами покупцями.

Зі змісту довідки зустрічної звірки вбачається, що відповідачем зроблений такий висновок у зв’язку з ненаданням позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних на перевезення товарів, придбаних у ТОВ «Новий Градь», сертифікатів якості або походження товару, санітарно-гігієнічних висновків та інших документів, що підтверджують походження та якість товару, транспортування та ввезення товару на митну територію України тощо. При цьому відповідачем встановлено наявність первинних документів, зокрема, податкових накладних, зареєстрованих в «Єдиному реєстрі податкових накладних», видаткових накладних, договорів, платіжних документів, проте зроблено висновок про «транзитний» характер проведених позивачем господарських операцій у грудні 2012 р.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову, посилаючись на невідповідність оскаржуваних дій відповідача приписам податкового законодавства та підтвердження факту здійснення господарських операцій первинними документами, невідповідність яких вимогам чинного законодавства відповідачем не встановлена.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Згідно з п.138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ вказаного Кодексу.

Положеннями ст. 198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку – покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари, на підтвердження здійснення такої поставки.

Судом першої інстанції встановлені обставини реальності та фактичності правочинів та первинних документів, складених з дотриманням вимог законодавства. Отже суд дійшов висновку, що факт виконання договорів поставки та оплати товару підтверджено видатковими та податковими накладними, реєстрами отриманих податкових накладних, виписками банку про часткові розрахунки з контрагентами, а також поданими до суду товарно-транспортними накладними, у зв’язку з чим судом першої інстанції відхилені посилання відповідача на відсутність у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за результатами господарської діяльності грудня 2012 р. Посилаючись на наведені обставини, а також на приписи податкового законодавства суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність проведення податковим органом коригування податкової звітності позивача за грудень 2012 р.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст. 74 ПК України та наказу ДПА № 266 від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», коригування податкового кредиту позивача в автоматизованій системі співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов’язань.

Колегія суддів зазначає, що нормами податкового законодавства не передбачено право податкового органу проводити коригування задекларованих платником податків показників на підставі висновків, викладених у довідці про проведення зустрічної звірки, за відсутності податкових повідомлень-рішень. Податок на додану вартість за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, у продавця – податкові зобов’язання, у покупця – податковий кредит. Отже, у разі зміни в базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податкового зобов’язання з ПДВ у платника податку, виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента постачальника. Таким чином, самостійна зміна органом податкової служби в базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкового кредиту та податкових зобов’язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) є порушенням його прав та інтересів, оскільки подібні дії відповідача призводять до невідповідності показників податкової звітності, задекларованих у податкових деклараціях, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, а отже, до перекручення податкової звітності позивача.

За наведених обставин, з урахуванням того, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини та прийняте судове рішення у відповідності з нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, та з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 160, 196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 р. № 804/5955/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 р. № 804/5955/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай