Постанова № 38769413, 15.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2014 року 09:25 № 826/4015/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»доВідділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві провизнання дій та постанов протиправними, скасування постанов, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі - позивач або ПрАТ «СК «АХА Страхування») з позовом до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві (надалі - відповідач або Відділ), в якому просить:

- визнати дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Городні Г.Ю. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2014 року №42359497 про стягнення з АТ «СК «АХА Страхування» виконавчого збору протиправними;

- визнати дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Городні Г.Ю. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2014 року №42359355 про стягнення з АТ «СК «АХА Страхування» витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 98,11 грн. протиправними;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Городні Г.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2014 року №42359497 про стягнення з АТ «СК «АХА Страхування» виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Городні Г.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2014 року №42359355 про стягнення з АТ «СК «АХА Страхування» витрат на проведення виконавчих дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем неправомірно винесені зазначені вище постанови з порушеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій.

У судове засідання 13.05.2014 року сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення та розпискою, не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили.

При цьому, від представників сторін через канцелярію суду надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників. При цьому, представник відповідача вказав, що проти адміністративного позову заперечує.

На підставі вищевикладеного суд у судовому засіданні 13.05.2014 року на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка та експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем Відділу Городньою Г.Ю. за результатами розгляду заяви про примусове виконання постанови №34205362, виданої 14.02.2014 року ВДВС Подільського РУЮ про стягнення з ЗАТ «СК «АХА Страхування» витрати на користь ВДВС Подільського РУЮ у розмірі 98,11 грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2014 року (ВП №42359355), якою постановлено відкрити виконавче провадження.

Також, старшим державним виконавцем Відділу Городньою Г.Ю. за результатами розгляду заяви про примусове виконання постанови №34205362, виданої 14.02.2014 року ВДВС Подільського РУЮ про стягнення з ЗАТ «СК «АХА Страхування» виконавчого збору на користь ВДВС Подільського РУЮ у розмірі 2 659,95 грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2014 року (ВП №42359497), якою постановлено відкрити виконавче провадження.

Вважаючи дії державного виконавця щодо винесення вказаних вище постанов протиправними, а дані постанови такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі - Закон №606).

Відповідно до ст. 1 Закону №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 6 Закону №606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Разом з тим, приписами ч. 1 ст. 11 Закону №606 зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, у процесі здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 13 ч. 2 ст. 11 Закону №606).

Як зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржуються постанови Відділу від 07.03.2014 року про відкриття виконавчих проваджень №42359497 та №42359355, провадження у яких відкрито на підставі постанов Відділу про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.02.2014 року у розмірі 2 659,95 грн. (ВП №34205362) та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.02.2014 року (ВП №34205362) у розмірі 98,11 грн.

У силу положень ч. 1 ст. 29 Закону №606, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору (ч. 7 ст. 29 Закону №606).

Вказані вище правові норми кореспондуються також з приписами п. 3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої на виконання положень Закону №606 наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (надалі - Інструкція №512/5).

Водночас, вказана Інструкція №512/5 містить аналогічне положення й щодо витрат на організацію та проведення виконавчих дій.

Так, відповідно до п. 3.13.2 Інструкції №512/5, у разі якщо виконавче провадження було завершено, а витрати на організацію та проведення виконавчих дій не були стягнуті, постанова про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій виділяється в окреме провадження в порядку, передбаченому підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 цього розділу.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону №606, відповідно до цього Закону, зокрема постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках (ч. 1 ст. 19 Закону №606).

При цьому, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону №606).

З огляду на викладене вище вбачається, що державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов керувався вищенаведеними положеннями Закону №606 та Інструкції №512/5, оскільки, оскаржувані постанови винесені у зв'язку з виділенням в окреме виконавче провадження постанов Відділу від 14.02.2014 року з боржника (позивача) стягнуто виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій. Крім того, позивачем на надано доказів щодо виконання останнім вказаних вище постанов у добровільному порядку, а також їх скасування до моменту виділення даних в окреме виконавче провадження.

Також, суд критично оцінює надану позивачем в обґрунтування заявлених ним позовних вимог копію ухвали Господарського суду міста Києва у справі №5011-71/7988-2012 від 09.04.2014 року, якою, зокрема, визнано недійсною постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 14.02.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2 659,95 грн., оскільки дана обставина виникла вже після винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2014 року (ВП №42359497), а, відтак, станом на момент винесення даної постанови державний виконавець діяв у межах наданих йому чинним законодавством повноважень.

Натомість, слід зазначити, що позивач не позбавлений права на звернення до Відділу із заявою про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону №606, положенням якого передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, а представником позивача не доведено, що останній звертався до Відділу з аналогічною заявою.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (ідентифікаційний код: 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (однієї тисячі шістсот сорока чотирьох грн. 30 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ___ (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689».

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок