Рішення № 38768947, 14.05.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1616/14 Головуючий 1 інст. - Грищенко І.О.

Справа № 638/3336/13-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: сімейні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Макарова Г.О.,

- Трішкової І.Ю.,

при секретарі - Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Дзержинського району Харківської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_5, зареєстрованого 27 червня 2008 року, вказуючи, що спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам сторін, протягом подружнього життя відносини між подружжям не склалися через суттєві відмінності у поглядах на сімейні цінності.

22.07.2013ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити такі способи участі у спілкуванні та вихованні дитини:

- перший тиждень кожного місяця з 18:00 години п'ятниці по 18:00 годину неділі;

- другий тиждень кожного місяця з 17:00 години вівторка по 09:00 годину середи та з 17:00 четверга по 09:00 годину п'ятниці;

- третій тиждень кожного місяця з 18:00 години п'ятниці по 18:00 годину неділі;

- четвертий тиждень кожного місяця з 17 години вівторка по 09 годину середи та з 17:00 четверга по 09:00 годину п'ятниці для спілкування та виховання сина за адресою: АДРЕСА_1 без присутності матері ОСОБА_3,

- встановити, що кожний парний рік дитина проводить свій день народження за місцем проживання відповідача з 12:00 години до 20:00 години;

- під час осінніх канікул парного року дитина весь час проводить з відповідачем починаючи з 12-00 години першого дня до 12-00 години останнього дня канікул;

- під час осінніх канікул непарного року дитина весь час проводить з матір'ю починаючи з 12-00 години першого дня до 12-00 години останнього дня канікул;

- під час зимових канікул мати і батько користуються рівним правом спілкування з дитиною: з матір'ю - починаючи з 12 годин 00 хвилин першого дня до 12 годин 00 хвилин середини терміну канікул; з батьком - з 12 годин 00 хвилин середини терміну до кінця канікул;

- під час весняних канікул парного року - весь час дитина проводить з матір'ю з 12-00 години першого дня до 12-00 години останнього дня канікул; під час весняних канікул непарного року - весь час дитина проводить з батьком з 12-00 години першого дня до 12-00 години останнього дня канікул;

- у літній період під час літніх канікул з 01 липня по 30 липня дитина проводить з батьком для оздоровлення дитини; кожного парного року Новий рік та 8 Березня дитина проводить з матір'ю, Різдво та Великдень з батьком, кожного непарного навпаки.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.12.2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.

Суд вирішив шлюб, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвати. Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище ОСОБА_5.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 суд вирішив задовольнити частково та встановити порядок участі ОСОБА_5 у вихованні та спілкування з малолітнім сином ОСОБА_6, визначивши час побачення з ним без присутності матері ОСОБА_3:

- кожної першої, третьої суботи місяця з 10.00 год. до 10.00 неділі;

- кожної другої, четвертої неділі місяця з 10.00 год. до 19.00 год. з можливістю спільного відвідування громадських місць (парків, дитячих майданчиків, дитячих розважальних закладів, тощо);

- кожної середи з 17.00 год. до 20.00 год. з обов'язковим поверненням дитини до місця постійного проживання;

- у літній період 30 днів сумарно, з яких 20 днів безперервно з повідомленням матері дитини про місце перебування дитини;

Також суд зобов'язав ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_5 перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином та участі у його вихованні.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати рішення та постановити нове, яким встановити порядок участі ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_6, визначивши час побачення з ним без присутності матері ОСОБА_3 наступним чином:

- кожної першої, третьої суботи місяця з 10.00 год. до 20.00 год.;

- кожної другої, четвертої неділі місяця з 10.00 год. До 19.00 год. з можливістю спільного відвідування громадських місць (парків, дитячих майданчиків, дитячих розважальних закладів, тощо);

- кожного четверга з 17.00 год. до 20.00 год. з обов'язковим поверненням дитини до місця постійного проживання.

Вважає рішення необґрунтованим та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що батько дитини жодного разу не приходив до дитячого садка та не цікавився розвитком дитини. Запропонований у висновку Служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики управління служб у справах дітей Харківської міської ради №5/6 від 27.09.2013 року «Про визначення порядку участі ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1» графік побачень, на думку апелянта, є більш сприятливим ніж той, що становив суд першої інстанції, оскільки при вирішенні даного питання до комісії входили фахівці в області сім'ї, сімейного права та розвитку дитини.

В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_3 і її представник апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити, вказуючи, що з порозумінням відносяться до бажання відповідача ОСОБА_5 спілкуватися з сином і принципових заперечень проти цього не мають. Разом з тим, апелянти вказують, що головною причиною оскарження рішення суду першої інстанції вважають встановлення судом часу для спілкування відповідача з малолітнім ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 в нічний час доби, посилаючись на те, що дитина часто хворіє, страждає розладом сну, за призначенням лікаря педіатра ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології» проходить курс лікування і знаходження дитини в нічний час поза межами звичної для нього обстановки буде становити загрозу негативного впливу на лікування та психічний стан здоров'я дитини.

Крім того, апелянти посилаються на ту обставину, що відповідач ОСОБА_5 має розлад здоров'я - сомнабулізм (лунатизм), згідно довідки Дзержинського районного військового комісаріату м.Харкова ОСОБА_5 призивною комісією визнаний непригодним до військової служби в мирний час у зв'язку з розладом сну.

Відповідач ОСОБА_5 і його представник - адвокат ОСОБА_7 апеляційну скаргу не визнали і просили її відхилити, а рішення суду залишити без змін, вказуючи, що суд першої інстанції і без того значно зменшив можливість спілкування батька з дитиною.

Представник служби у справах дітей в судове засідання апеляційної інстанції, як в суді першої інстанції, не з'явився, а в адресованій апеляційному суду заяві від 14.04.2014 року заступник директора департаменту - начальник управління служб у справах дітей Харківської міської ради О.П.Малько просив розглянути справу без участі представника управління, при винесені рішення врахувати інтереси дитини.

Будь-яких даних (протокол засідання органу, висновки Комісії, копії заяв батьків, акти обстеження умов проживання батьків дитини, та ін.) на підставі яких приймалося рішення управлінням служб у справах дітей Харківської міської ради №5/6 від 27.09.2013 року «Про визначення порядку участі ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_6» ні сторонами спору, ні їх представниками, а ні третьою особою суду першої інстанції і апеляційному суду не надані.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні за таких підстав.

Цивільне судочинство, згідно ст.10 ЦПК України, розглядаються, на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції забезпечив сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено на підставі наданих йому доказів, а сторони не оспорюють, що вони від шлюбу мають дитину - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, який, у зв'язку з фактичним припиненням у грудні 2012 року шлюбних відносин, залишився проживати з матір'ю - ОСОБА_3, яка стала проживати з того часу окремо від батька дитини. Між сторонами виник спір щодо участі ОСОБА_5 у вихованні дитини.

Рішенням суду від 16.12.2013 року шлюб розірвано і частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_5 Цим рішенням визначено час спілкування ОСОБА_5 з малолітнім сином ОСОБА_6 у значно меншому обсязі часу, ніж того, який просив ОСОБА_5, проте в деякій мірі відмінним від того, який вказав у своєму листі за вих.№516 від 27.09.2013 року заступник директора департаменту - начальник управління служб у справах дітей Харківської міської ради О.П.Малько, на який посилається апелянт.

Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини і необхідно забезпечити можливість кожному з них приймати участь у спілкуванні з дитиною, її утриманні та її вихованні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін встановив фактичні обставини, які мають значення для справи, визначив правовідносини, що випливають з встановлених обставин і застосував ті норми матеріального права, за якими має бути вирішено спір.

Разом з тим, при визначенні часу, на протязі якого ОСОБА_5 може спілкуватися з малолітнім сином, суд першої інстанції не звернув увагу на необхідність неухильного дотримання положення ч.2 ст.155 СК України в тій частині, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ч.2 ст.159 СК України під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

З матеріалів справи вбачається, що і ОСОБА_3 і ОСОБА_5 працюють, за місцем роботи характеризуються позитивно, будь-яких даних про те, що хтось з них зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами матеріали справи не містять.

З огляду на ці обставини суд обґрунтовано і у відповідності з вимогами закону вирішив забезпечити широкі можливості участі батька у спілкуванні з дитиною і її виховання.

Разом з тим, поза увагою суду залишилась та обставина, що малолітньому ОСОБА_6 лише п'ять років, що стан його здоров'я має певні вади, з довідки лікаря вбачається, що дитина страждає розладом сну, що йому призначено курс лікування, це лікування амбулаторно безпосередньо здійснює мати дитини ОСОБА_3, для успішного здійснення його необхідно усунути зайві ризики негативного впливу на нервову систему. До таких ризиків відноситься і зміна звичної для нього обстановки нічного часу доби.

За таких обставин, враховуючи пріоритет інтересів дитини, колегія суддів вважає за необхідне обмежити визначений судом першої інстанції час спілкування ОСОБА_5 з малолітнім ОСОБА_6 кожної першої і третьої суботи місяця одним днем, без ночівлі у ОСОБА_5

Зазначене обмеження для відповідача спрямоване в першу чергу на забезпечення більш сприятливих умов лікування дитини, усунення розладів сну.

Сторони не позбавлені можливості у подальшому розширити час спілкування дитини з батьком за умови налагодження взаємовідносин і спільних зусиль на благо здорового розвитку їх дитини.

Інші доводи апелянта є лише його припущеннями і не свідчать про наявність підстав для скасування чи інших його змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 155, 157, 159 СК України, ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Змінити рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2013 року в частині часу спілкування ОСОБА_5 з малолітнім сином ОСОБА_6 кожної першої і третьої суботи місяця, встановивши час їх спілкування з 10.00 години до 19.00 години.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: