Постанова № 38766997, 23.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 р. Справа № 804/5807/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Шаверіна Д.С. Васюченка М.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» звернулось до суду з позовними вимогами до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001311503 від 10.04.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, оскільки ТОВ «Лагіон 1» на законних підставах та з дотриманням вимог чинного законодавства відобразило в декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року суму податкового кредиту в розмірі 2081150,00 грн. та не завищило заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2013 року, у зв'язку з чим пода ткове повідомлення-рішення, винесене за результатами перевірки, підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що порушення, зафіксовані в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Лагіон 1» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних податкових (звітних) періодах за січень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №1208/15-3/33275946 від 20.03.2013 року, висновками якого встановлено порушення позивачем пунктів 200.1, 200.4 «а», «б» статті 200 Податкового кодексу, з урахуванням абзацу 2 пункту 200.5 статті 200 Кодексу завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2013 року згідно задаткової декларації з ПДВ (вх. №1300000815 від 20.02.2013 року) - у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових (звітних) періодах - на 2081150 грн.

10.04.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0001311503, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних періодів з податку на додану вартість) в сумі 2 081 150,00 грн., та визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 520 287,50 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В силу пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

У відповідності до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Судом встановлено, що ТОВ «Лагіон 1» включило суми податку на додану вартість за належним чином складеними податковими накладними до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Згідно Класифікації груп основних засобів, встановлених пунктом 145.1 статті 145 Податкового кодексу, придбані об'єкти нерухомого майна є основними засобами 3-ї групи. Таким чином, в декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року ТОВ «Лагіон 1» відобразило суму податкового кредиту в розмірі 2081150 грн., яка виникла у підприємства за рахунок придбання основних фондів та була фактично сплачена постачальнику основних фондів.

Таким чином, ТОВ «Лагіон 1» згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу мало право у наступному податковому періоді на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, яке утворилось внаслідок придбання основних фондів.

Крім того, обмеження, встановлені пунктом 200.5. статі 200 Податкового кодексу України для отримання бюджетного відшкодування щодо реєстрації платником податку не менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування та щодо наявності обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не менше, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, не застосовуються, оскільки нарахування податкового кредиту відбулось внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

В обґрунтування висновків акту перевірки №1208/15-3/33275946 від 20.03.2013 року, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач зазначає, що у ТОВ «Лагіон 1» у перевіряємому періоді (січень 2013 року) відсутнє від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, так як податкова декларація з ПДВ за грудень 2013 року рішенням від 18.01.2013 року №1549/10/18.2-15 визнана неподатковою звітністю.

Постановою суду від 27.03.2014 року у справі №804/5617/13-а, зокрема, скасовано рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №1549/10/18.2-15 від 18.01.2013 року; зобов'язано Лівобережну МДПІ прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» з податку на додану вартість за період грудень 2012 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 14.01.2013 року; зобов'язано Лівобережну МДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1».

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001311503 від 10.04.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2014 року.

Суддя В.В. Степаненко