Ухвала суду № 38765129, 13.05.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/929/13-к Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.

Провадження № 11-кп/783/155/14 Доповідач: Волинець М. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого-судді Волинця М.М.

суддів Танечника І.І., Ревера В.В.

при секретарі Матейко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42012150000000009 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.2 ст.307 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.1 ст.309 КК України,

з участю прокурорів Мотринця Є.І., Немирівського О.Ю.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Червонограда Львівської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, військовозобов»язаного на обліку в Червоноградському РВК Львівської області, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364 ч. 3, 365 ч. 2, 366 ч. 2, 307 ч. 2, 368 ч. 3 КК України, та призначено покарання:

- ч.3 за ст.364 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки з конфіскацією майна; на підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання - старший лейтенант міліції.

- за ч.2 ст.365 КК України - 5 (п»ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки зі штрафом у розмірі 500 ( п»ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання - старший лейтенант міліції.

- за ч.2 ст.366 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки зі штрафом у розмірі 250 ( двісті п»ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- за ч.2 ст.307 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання - старший лейтенант міліції.

- за ч.3 ст.368 КК України - 5 (п»ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки з конфіскацією майна. На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання - старший лейтенант міліції.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді - 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки з конфіскацією майна та зі сплатою штрафу у розмірі 500 (п»ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 8500 грн.).

На підставі ст.54 КК України позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання - старший лейтенант міліції.

Відповідно до ст.72 КК України призначені покарання виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Червонограда Львівської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, військовозобов»язаного на обліку в Червоноградському РВК Львівської області, неодруженого, працюючого - учнем гірника підземника ДШТ - шахта "Великомостівська" ДП "Львіввугілля", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 367 ч. 2, 309 ч. 1 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.367 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки зі штрафом у розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- за ч. 1 ст. 309 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді - 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки та зі штрафом у розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн.).

Відповідно до ст.72 КК України призначені покарання виконувати самостійно.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох ) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію. Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на кримінально -виконавчу інспекцію за місцем проживання обвинуваченого.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України скасовано постанову про накладення арешту на майно від 19.11.2012р., яке належить обвинуваченому ОСОБА_2

Раніше обраний ОСОБА_2 запобіжний захід - підписка про невиїзд - залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Питання з судовими витратами та речовими доказами вирішено відповідно до чинного законодавства.

На вирок суду обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій покликається на те, що такий не відповідає вимогам ст.370 КПК України, є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим. Вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КПК України, оскільки відсутня об»єктивна сторона складу кримінального правопорушення, а саме дія, яку можна було б вважати «незаконним збутом наркотичного засобу», відсутня суб»єктивна сторона кримінального правопорушення, а саме вина у формі прямого умислу та мета збуту, так як описані у вироку дії були вчинені для притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності шляхом імітації оперативної закупівлі наркотичних засобів у нього та поміщення в будинку останнього з метою подальшого їх вилучення. Таким чином, його дії слід було кваліфікувати за ч.2 ст.309 КК України, а не за ч.2 ст.307 КК України. Судом першої інстанції в мотивувальній частині вироку не вказано жодного доказу на підтвердження встановлених судом обставин, за які його засуджено за ч.2 ст.307 КК України. Судом не було взято до уваги його показання, а також нема жодного слова з показань ОСОБА_6, натомість судом було внесено завідомо неправдиві відомості в оскаржуваний вирок, а саме йдеться про мету помсти потерпілому ОСОБА_5

Судом першої інстанції неправильно встановлені події, що мали місце 21.09.2012 року та 24.09.2012 року щодо наявності наркотичних засобів при імітації двох оперативних закупівель у ОСОБА_5 та огляді його помешкання.

Крім цього, судом першої інстанції при кваліфікації його дій за ч.2 ст.366 КК України, зроблено хибні висновки, які не відповідають дійсності та не наведеного жодного доказу на підставі якого підтверджується мета його дій, невірно встановлена кваліфікуюча ознака даного злочину «тяжкі наслідки», а тому вважає, що його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст.366 КК України.

Щодо засудження його за ч.2 ст.365 КК України, то місцевим судом не було враховано, що ним використано, а не застосовано табельну вогнепальну зброю «для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров»ю громадянина або працівника міліції». Його показання в цій частині підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 Судом не врахованого і того, що при перевищенні службових повноважень, що супроводжувалося застосуванням зброї, зброя повинна застосовуватися до потерпілого. Судом не враховано, що одразу після затримання ОСОБА_5 ним була викликана слідчо-оперативна група Червоноградського МВ для того щоб черговий слідчий провів огляд помешкання ОСОБА_5 на підставі постанови Червоноградського міського суду. Вважає, що згідно Закону України «Про міліцію», він мав право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася можуть виникнути підстави для її застосування. Показання ОСОБА_5 про те, що коли він лежав на підлозі то ним обвинуваченим йому було нанесено удари по тілу і в голову, не відповідають дійсності і повністю спростовуються висновком судово-медичної експертизи.

Щодо кваліфікації його дій за ч.3 ст.364 КК України, то вважає, що для досягнення мети відновлення справедливості по відношенню до ОСОБА_8, якого було протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності через неправдиві показання ОСОБА_5, іншого способу аніж підміна речових доказів придумати не зміг.

Щодо засудження його за ч.3 ст.368 КК України, то ОСОБА_1 вважає, що всупереч вимогам ч.1 ст.61 Конституції України вирок суду не відповідає дійсності, є надуманим та ґрунтуються на хибних припущеннях потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та органу досудового розслідування.

Речові докази, на які посилається суд у вироку є недопустимими, оскільки судом не досліджувалися.

Просить вирок місцевого суду в частині, що стосується ОСОБА_1 скасувати повністю. Постановити ухвалу, якою кримінальне провадження в частині кваліфікації його дій за ч.2 ст.366 КК України закрити у зв»язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Призначити ОСОБА_1 за ч.3 ст.364 та за ч.2 ст.365 КК України м»якше покарання із застосуванням ст.69 КК України, аніж визначене вироком суду, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без приєднання додаткових покарань. Визнати такими, що пом»якшують покарання на підставі ст.66 КК України наступні обставини: молодий вік, відсутність судимості, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, позитивні характеристики, визнання винуватості в частині та щире каяття, перебування на утриманні батьків, що досягли пенсійного віку та баби похилого віку, наявність заохочень під час проходження служби в органах внутрішніх справ та високих показників оперативно-службової діяльності, отримання диплома з відзнакою про закінчення вищого навчального закладу системи МВС, вчинення злочину з метою відновлення справедливості та відновлення порушених прав третьої особи.

На вирок суду захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та зміни до неї, в якій з аналогічних мотивів просить вирок місцевого суду скасувати повністю в частині обвинувачення ОСОБА_1

Постановити нову ухвалу, якою кримінальне провадження за ч.2 ст.307, ч.3 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст.365 КК України м»якше покарання, аніж 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки зі штрафом в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення спеціального звання - старший лейтенант міліції.

Призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 3-х років позбавлення волі без призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією цієї статті, визнавши при цьому на підставі ст.66 КК України такими, що пом»якшують призначене покарання ряд обставин: щире каяття у дійсно вчиненому ним кримінальному правопорушенні, перебування на утриманні непрацездатних у зв»язку з досягненням пенсійного віку батьків та бабусі, позитивні характеристики, молодий вік та вчинення кримінального правопорушення вперше.

При розгляді дослідити всі без винятку обставини, які стосуються інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України, а також докази, які стосуються цих обставин, виключивши із складу допустимих ті докази про порушення процедури отримання яких зазначено в мотивувальній частині цієї скарги.

За вироком суду ОСОБА_1 працюючи у відповідності до наказу начальника ГУ МВСУ у Львівській області № 44 о/с від 25.02.2010 року на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області з 16.05.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 141 о/с - старшим оперуповноваженим СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 17.07.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області №233 о/с - в.о. начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 14.08.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 255 о/с - начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою, яка відповідно до ст.25 Закону України «Про державну службу» та розпорядження Кабінету Міністрів України №333-р від 09.08.2005 року займає відповідальне становище, та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади та виконуючи службові обов'язки з попередження, виявлення та розкриття злочинів, пов'язаних з наркоманією та незаконним обігом наркотиків, будучи зобов'язаним, відповідно до Закону України «Про міліцію» та своїх службових обов'язків захищати законні права, свободи та інтереси громадян, виконувати свої завдання неупереджено та у точній відповідності із законом, при виконанні покладених на нього обов'язків керуватись тільки законом та діяти в його межах, а також будучи зобов'язаним у відповідності до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та наказів МВС України вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень, фіксувати фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, при цьому дотримуватись принципів законності та дотримання прав і свобод людини, діючи умисно, за попередньою змовою з колишнім начальником СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_8, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження ( далі - колишнім працівником міліції ОСОБА_8.) у власних інтересах, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення‚ володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання та виготовлення наркотичних засобів, з квітня 2011 року по липень 2012 року включно вчиняв вимагання та одержання хабарів за прикриття злочинної діяльності та не притягнення до кримінальної відповідальності наркозалежних потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим слідством день у березні 2011 року обвинувачений ОСОБА_1 діючий за попередньою змовою з колишнім начальником СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_8, в особистих інтересах, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення та незаконного збагачення ОСОБА_8, володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання та виготовлення наркотичних засобів, перебуваючи за адресою: Львівська область, АДРЕСА_3 в салоні автомобіля ОСОБА_8 марки «БМВ», повідомив потерпілому ОСОБА_6 про його обізнаність щодо виготовлення та вживання останнім та його співмешканкою ОСОБА_12 наркотичного засобу - опію ацетильованого, та висловив потерпілому ОСОБА_6 вимогу про передачу ним щомісячно грошових коштів у сумі 100 доларів США за невжиття ними, як працівниками СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, заходів, спрямованих на притягнення його та свідка ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 309, 317 КК України. При цьому, ОСОБА_8 запевнив потерпілого ОСОБА_6, що у разі передачі ним щомісячно грошових коштів у сумі 100 доларів США в еквіваленті 800 грн., він та свідок ОСОБА_12 зможуть продовжити займатись незаконною діяльністю з виготовлення, зберігання та вживання наркотичного засобу опію ацетильованого, а він та обвинувачений ОСОБА_1, як працівники міліції, будучи обізнаними із вказаними протиправними діями, не будуть вживати заходів, спрямованих на припинення їх протиправної діяльності та притягнення їх до кримінальної відповідальності.

У випадку відмови потерпілого ОСОБА_6 передавати обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_8 щомісячно хабарі, ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_6 не зможе у подальшому незаконно виготовляти, здійснювати придбання, зберігати, перевозити наркотичні засоби без мети збуту, а також організовувати місця для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів, а він, ОСОБА_8 чи обвинувачений ОСОБА_1, в силу свого службового становища та пов'язаних із цим можливостей, як працівники міліції, вживатимуть заходів, спрямованих на викриття їх незаконної діяльності та притягнення потерпілого ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 309, 317 КК України.

Будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі щомісячно хабарів працівникам міліції могла потягнути за собою вжиття ними заходів, спрямованих на викриття здійснюваної ними незаконної діяльності та подальшого притягнення потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності, останній погодився на таку незаконну вимогу. Отримавши згоду потерпілого ОСОБА_6 про передачу щомісячних хабарів у вказаному розмірі, колишній працівник міліції ОСОБА_8 повідомив, що у зв'язку з тим, що його часто немає в місті, то хабарі потерпілий ОСОБА_6 щомісячно буде передавати обвинуваченому ОСОБА_1

У подальшому, умисно, діючи за попередньою змовою, відповідно до попередньої домовленості, продовжуючи свої злочинні дії, в особистих інтересах та в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, з метою незаконного збагачення, у невстановлений слідством день у квітні 2011 року, колишній працівник міліції ОСОБА_8, прибув за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3, де у салоні власного автомобіля марки «БМВ», отримав від потерпілого ОСОБА_6 особисто в руки грошові кошти у сумі 800 грн. за невжиття ним та обвинуваченим ОСОБА_1 заходів, спрямованих на викриття незаконної діяльності потерпілого ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_12 щодо незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, а також утримання місць для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів та подальшого притягнення потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.309, 317 КК України. Зазначені кошти в подальшому, за невстановлених слідством обставин, колишній працівник міліції ОСОБА_8 розділив із обвинуваченим ОСОБА_1

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з колишнім працівником міліції ОСОБА_8, відповідно до попередньої домовленості з останнім, продовжуючи свої злочинні дії, в особистих інтересах, з метою власного незаконного збагачення та незаконного збагачення ОСОБА_8, у невстановлений слідством день у червні 2011 року прибув за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3, де на сходовій клітці, біля вхідних дверей в квартиру № 2, де проживає потерпілий ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_12, отримав від потерпілого ОСОБА_6 особисто в руки грошові кошти у сумі 800 грн. за невжиття ним та колишнім працівником міліції ОСОБА_8 заходів, спрямованих на викриття незаконної діяльності потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 щодо незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, а також утримання місць для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів та подальшого притягнення потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 309, 317 КК України. В подальшому, за невстановлених слідством обставин, обвинувачений ОСОБА_1 розділив з колишнім працівником міліції ОСОБА_8 зазначені грошові кошти у сумі 800 грн.

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_1 продовжуючи свої умисні злочинні дії, повторно, діючи за попередньою змовою з колишнім працівником міліції ОСОБА_8, відповідно до попередньої домовленості з останнім, в особистих інтересах, з метою власного незаконного збагачення та незаконного збагачення ОСОБА_8, в невстановлені слідством дні з липня 2011 року по травень 2012 року включно, за невстановлених слідством обставин, повторно, отримував від потерпілого ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 800 грн. на місяць, за невжиття ним та колишнім працівником міліції ОСОБА_8 заходів, спрямованих на викриття незаконної діяльності потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 щодо незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, а також утримання місць для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів та притягнення потерпілого ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 309, 317 КК України. Зазначені кошти в подальшому, за невстановлених слідством обставин, обвинувачений ОСОБА_1 розділив з ОСОБА_8

Таким чином, за період з квітня 2011 року по травень 2012 року обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8 отримали від ОСОБА_6 хабарів на загальну суму 11 200 грн.

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з колишнім працівником міліції ОСОБА_8, відповідно до попередньої домовленості з останнім, продовжуючи свої злочинні дії, в особистих інтересах, з метою власного незаконного збагачення та незаконного збагачення ОСОБА_8, у невстановлений слідством день у червні 2012 року прибув за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3, де висловив вимогу потерпілому ОСОБА_6 про передачу йому грошових коштів у сумі 1500 грн., які згідно його слів, йому потрібні для придбання автомобіля. В подальшому, за невстановлених слідством обставин ОСОБА_6 передав, а обвинувачений ОСОБА_1 повторно отримав від останнього хабар у сумі 1500 грн., як оплату за червень - липень 2012 року за невжиття ним та колишнім працівником міліції ОСОБА_8 заходів, спрямованих на викриття незаконної діяльності потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 щодо незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, а також утримання місць для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів та притягнення потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 309, 317 КК України, які в подальшому, за невстановлених слідством обставин розділив із колишнім працівником міліції ОСОБА_8

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1, діючи в групі з колишнім працівником міліції ОСОБА_8, використовуючи надані йому владні повноваження працівника правоохоронного органу, будучи службовою особою, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та інтересах ОСОБА_8, всупереч інтересам служби та завданням кримінального судочинства, з метою власного незаконного збагачення, протягом квітня 2011 року - липня 2012 року вимагав та одержав хабарі від потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 12700 грн.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи у відповідності до наказу начальника ГУ МВСУ у Львівській області № 44 о/с від 25.02.2010 р. на посаді оперуповноваженого СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 16.05.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 141 о/с - старшим оперуповноваженим СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 17.07.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 233 о/с - в.о. начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 14.08.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 255 о/с - начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади та виконуючи службові обов'язки з попередження, виявлення та розкриття злочинів, пов'язаних з наркоманією та незаконним обігом наркотиків, будучи зобов'язаним, відповідно до Закону України «Про міліцію» та своїх службових обов'язків захищати законні права, свободи та інтереси громадян, виконувати свої завдання неупереджено та у точній відповідності з законом, при виконанні покладених на нього обов'язків керуватись тільки законом та діяти в його межах, а також будучи зобов'язаним у відповідності до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та наказів МВС України вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень, фіксувати фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, при цьому дотримуватись принципів законності та дотримання прав і свобод людини, діючи умисно, за попередньою змовою з колишнім начальником СБНОН Червоноградського МВ ОСОБА_8.( матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), у власних інтересах, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення‚ володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання та виготовлення наркотичних засобів, шляхом погроз притягнення до кримінальної відповідальності потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_9, з грудня 2010 року по серпень 2012 року включно, повторно, вчиняв одержання хабарів за прикриття злочинної діяльності останніх за наступних обставин.

Так, у невстановлений слідством день в грудні 2010 року між наркозалежною потерпілою ОСОБА_13 та колишнім працівником міліції ОСОБА_8 і обвинуваченим ОСОБА_1, за ініціативи останніх, відбулась зустріч неподалік приміщення Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Св. Володимира, 8а, під час якої обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою між собою, з метою взяття під контроль діяльності потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_9 щодо незаконного виготовлення та збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого наркозалежним мешканцям м. Червонограда та отримання внаслідок цього стабільного особистого незаконного доходу у вигляді сплати щоденних сум хабарів, повідомили потерпілій ОСОБА_13 про те, що їм, як працівникам СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області відомо, що остання спільно із потерпілою ОСОБА_9 займаються виготовленням та збутом наркотичного засобу - опію ацетильованого. Крім цього, в ході вказаної розмови колишній працівник міліції ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою між собою, висловили вимогу потерпілій ОСОБА_13 про передачу нею та потерпілою ОСОБА_9 щоденно грошових коштів йому та обвинуваченому ОСОБА_1 у сумі 200 гривень, загалом 6000 гривень на місяць, за невжиття ними, як працівниками СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, заходів, спрямованих на викриття їхньої незаконної діяльності з виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого, а також не притягнення її та потерпілої ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України, і сприяння в подальшій можливості здійснення незаконної діяльності з виготовлення та збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого. Одночасно, ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_1, як гарантію сприяння у здійсненні незаконної діяльності потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_9 зобов'язались за вищевказану незаконну винагороду здійснювати прикриття їх протиправної діяльності, заздалегідь повідомляти потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_9 про рейди з виявлення місць незаконного збуту наркотичних засобів, ініційовані правоохоронними органами, а також своїми порадами сприяти останнім у здійсненні незаконної діяльності з виготовлення та збуту наркотичних засобів. Крім цього, в ході вказаної розмови, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8 повідомили потерпілій ОСОБА_13, що у разі, якщо вона погодиться на їх пропозицію, то вона зможе залучати й інших осіб до виготовлення та збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8 запевнили потерпілу ОСОБА_13, що у разі передачі нею грошових коштів у сумі 200 гривень на день, вона та потерпіла ОСОБА_9 зможуть продовжити займатися вказаною незаконною діяльністю і обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8, як працівники міліції, будучи обізнаними з вказаними їхніми незаконними діями, не вживатимуть заходів, спрямованих на викриття їх незаконної діяльності та притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України.

У випадку відмови потерпілої ОСОБА_13 передавати обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_8 щоденно 200 грн., загалом 6000 гривень на місяць, останні повідомили про те, що потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_9 не зможуть в подальшому незаконно виготовляти та збувати наркотичний засіб - опій ацетильований, а також залучати до своєї діяльності інших осіб, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8, в силу свого службового становища та пов'язаних із цим можливостей, вживатимуть заходів, спрямованих на викриття незаконної діяльності потерпілої ОСОБА_13 та ОСОБА_9 та подальшого притягнення їх до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України.

Будучи поставленою в умови, за яких відмова від передачі потерпілою ОСОБА_13 хабарів працівникам СБНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_8 могла потягнути притягнення її та потерпілої ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 307 КК України, остання змушена була погодитись на вимоги вищевказаних працівників міліції і з метою підтвердження серйозності своїх намірів щодо співпраці з працівниками міліції, в цей же ж день передала обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 200 гривень.

Отримавши згоду потерпілої ОСОБА_13 про передачу щоденно хабарів у вищевказаному розмірі, загалом 6000 гривень на місяць, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8 повідомили, що хабарі вони будуть забирати 2-3 рази на тиждень, а саме будуть попередньо телефонувати їй або потерпілій ОСОБА_9 та повідомляти про місце та час, де буде відбуватись передача хабарів.

Також, у невстановлений слідством день в березні-травні 2012 року обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8, використовуючи надані владні повноваження, будучи обізнаними по суті своєї служби з інформацією про діяльність вказаних вище осіб, будучи посадовими особами правоохоронного органу, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на власне незаконне збагачення, приїхали додому до потерпілої ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_4 та повідомили останній, що вони розшукують потерпілу ОСОБА_13 з метою отримання від неї раніше обумовлених сум хабарів за не викриття її протиправної діяльності. Не заставши потерпілої ОСОБА_13 вдома, останні, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, висловили вимогу потерпілій ОСОБА_11 про передачу нею замість потерпілої ОСОБА_13 грошових коштів. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8 повідомили, що у разі не передачі потерпілою ОСОБА_11 грошових коштів замість потерпілої ОСОБА_13, ними будуть вжиті заходи, спрямовані на притягнення потерпілої ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за виготовлення та збут наркотичного засобу - опію ацетильованого. Будучи обізнаною про домовленості, які існували між потерпілою ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_1 і колишнім працівником міліції ОСОБА_8 щодо обізнаності працівників міліції про здійснення незаконної діяльності по виготовленню та збуту наркотичного засобу - опію ацительованого та не вжиття ними заходів, спрямованих на викриття такої незаконної діяльності у разі передачі потерпілою ОСОБА_13 хабарів колишньому працівнику міліції ОСОБА_8 та обвинуваченому ОСОБА_1 у сумі по 200 гривень на день, потерпіла ОСОБА_11, побоюючись, що у разі не передачі нею хабара обвинуваченому ОСОБА_1 та ОСОБА_8, її та потерпілу ОСОБА_13 буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, змушена була передати обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 300 гривень.

В подальшому, у невстановлений слідством день в червні 2012 року, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8, використовуючи надані їм владні повноваження, будучи обізнаними по суті своєї служби з інформацією про протиправну діяльність потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_9, будучи посадовими особами правоохоронного органу, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на власне незаконне збагачення, приїхали додому до потерпілої ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_4 та повідомили останній, що вони розшукують потерпілу ОСОБА_13, з метою отримання від неї раніше обумовлених сум хабарів за невикриття її незаконної діяльності. Не заставши потерпілої ОСОБА_13 вдома, останні аналогічно попереднього разу, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, повторно висловили вимогу потерпілій ОСОБА_11 про передачу нею замість потерпілої ОСОБА_13 грошових коштів. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8 повідомили, що у разі не передачі потерпілою ОСОБА_11 грошових коштів замість потерпілої ОСОБА_13, ними будуть вжиті заходи, спрямовані на притягнення потерпілої ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за виготовлення та збут наркотичного засобу - опію ацетильованого. Будучи обізнаною про домовленості, які існували між потерпілою ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_1 і колишнім працівником міліції ОСОБА_8 щодо обізнаності працівників міліції про незаконну діяльність з виготовлення та збуту наркотичного засобу опію - ацительованого та не вжиття ними заходів, спрямованих на викриття такої незаконної діяльності у разі передачі потерпілою ОСОБА_13 хабарів обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_8 у сумі по 200 гривень на день, потерпіла ОСОБА_11, побоюючись за те, що у разі не передачі нею хабара обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_8, її та потерпілу ОСОБА_10 буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, змушена була передати обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 200 гривень.

В подальшому, у невстановлений слідством день у червні 2012 року, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8, використовуючи надані їм владні повноваження, будучи обізнаними по суті своєї служби з інформацією про протиправну діяльність потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_9, будучи посадовими особами правоохоронного органу, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на власне незаконне збагачення, неодноразово приїжджали додому до потерпілої ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_4 та повідомляли останній, що вони розшукують потерпілу ОСОБА_13 з метою отримання від неї раніше обумовлених сум хабарів, за не викриття її незаконної діяльності та не притягнення до кримінальної відповідальності. Не заставши потерпілої ОСОБА_13 вдома, останні аналогічно попереднім разам, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, повторно, неодноразово висловлювали вимогу потерпілій ОСОБА_11 про передачу нею замість потерпілої ОСОБА_13 грошових коштів. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8 повідомляли, що у разі не передачі потерпілою ОСОБА_11 грошових коштів замість потерпілої ОСОБА_13, ними будуть вжиті заходи, спрямовані на притягнення потерпілої ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за виготовлення та збут наркотичного засобу - опію ацетильованого. Будучи обізнаною про домовленості, які існували між потерпілою ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_1 і колишнім працівником міліції ОСОБА_8 щодо обізнаності працівників міліції про незаконну діяльність з виготовленню та збуту наркотичного засобу опію - ацительованого та не вжиття ними заходів, спрямованих на викриття такої незаконної діяльності у разі передачі потерпілою ОСОБА_13 хабарів обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_8 у сумі по 200 грн. на день, потерпіла ОСОБА_11, побоюючись за те, що у разі не передачі нею хабара обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_8, її та потерпілу ОСОБА_10 буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, змушена була передати обвинуваченому ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 200 гривень, таким чином усього передавши хабарі на загальну суму 700 грн.

В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8, використовуючи надані їм владні повноваження, будучи обізнаними по суті своєї служби з інформацією про злочини, вчинені у сфері обігу наркотиків, зокрема щодо незаконної діяльності по виготовленню та збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого потерпілими ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, будучи посадовими особами правоохоронного органу, продовжуючи свої умисні дії, за попередньою змовою між собою, в особистих корисливих інтересах власного незаконного збагачення та в інтересах потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_9, всупереч інтересам служби та завданням кримінального судочинства, протягом грудня 2010 року - липня 2012 року умисно ухилялись від виконання покладених на них законом обов'язків, здійснювали прикриття їх незаконної діяльності, заздалегідь повідомляли потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 про рейди з виявлення місць збуту наркотичних засобів, ініційовані правоохоронними органами, а також своїми порадами сприяли останнім у здійсненні незаконної діяльності по виготовленню та збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою між собою, по попередньо узгодженому плану з потерпілою ОСОБА_13, з грудня 2010 по липень 2012 року включно, у невстановлені слідством дні та за невстановлених слідством обставин, телефонували потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_9, призначали час та місце зустрічі, де повторно вимагали та отримували від потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 обумовлені суми хабарів, загалом 6000 гривень на місяць, усього на суму 114 000 грн.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, будучи працівником правоохоронного органу, будучи службовою особою, діючи умисно, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення‚ володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання наркотичних засобів, шляхом погроз притягнення до кримінальної відповідальності потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_9, продовжуючи вчиняти незаконні дії для досягнення свого злочинного умислу, спрямованого на власне незаконне збагачення, повторно, з липня 2012 року по серпень 2012 року включно, вчиняв одержання хабарів за наступних обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 з липня 2012 року, після звільнення ОСОБА_8 з посади начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області та органів внутрішніх справ, продовжуючи свої незаконні дії, спрямовані на власне незаконне збагачення, будучи посадовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, в особистих корисливих інтересах, з метою власного незаконного збагачення та в інтересах потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_9, всупереч інтересам служби та завданням кримінального судочинства, протягом липня 2012 року - серпня 2012 року включно, умисно ухилялися від виконання покладених на нього законом обов'язків, здійснював прикриття їх незаконної діяльності, заздалегідь повідомляв потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 про рейди з виявлення місць незаконного збуту наркотичних засобів, ініційовані правоохоронними органами, а також своїми порадами сприяв останнім у здійсненні незаконної діяльності по виготовленню та збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого, за що, відповідно до попередніх домовленостей із потерпілою ОСОБА_13, отримував від останньої чи потерпілої ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 150 грн. на день, на загальну суму 4500 грн. в місяць.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 по попередньо узгодженому плану з потерпілою ОСОБА_13, з липня 2012 по серпень 2012 року включно, у невстановлені слідством дні та за невстановлених слідством обставин, телефонував потерпілим ОСОБА_13 або ОСОБА_9, призначав час та місце зустрічі, де отримував від потерпілих ОСОБА_13 чи ОСОБА_9 обумовлені суми хабарів, загалом 4500 гривень на місяць, усього в сумі 9000 гривень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 у період з грудня 2010 року по липень 2012 року вимагав та одержав від потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 хабарів на загальну суму 114 000 грн.; в період з липня по серпень 2012 року вимагав та отримав від потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_9 хабарів на суму 9000 грн., а усього за період грудень 2010 - серпень 2012 р. вимагав та одержав від потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 хабарів на загальну суму 123 000 гривень.

Отже, усього обвинувачений ОСОБА_1, діючи в групі осіб з колишнім працівником міліції ОСОБА_8, за період грудень 2010 - серпень 2012 р. отримав від потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 хабарів на загальну суму 135 700 грн.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив одержання службовою особою, що займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням хабара, у великому розмірі, тобто злочин, передбачений ч.3 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 3207-VI (3207-17) від 07.04.2011).

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи у відповідності до наказу начальника ГУ МВСУ у Львівській області № 44 о/с від 25.02.2010 року на посаді оперуповноваженого СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 16.05.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 141 о/с - старшим оперуповноваженим СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 17.07.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 233 о/с - в.о. начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 14.08.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 255 о/с - начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади та виконуючи службові обов'язки з попередження, виявлення та розкриття злочинів, пов'язаних з наркоманією та незаконним обігом наркотиків, будучи зобов'язаним, відповідно до Закону України «Про міліцію» та своїх службових обов'язків захищати законні права, свободи та інтереси громадян, виконувати свої завдання неупереджено та у точній відповідності з законом, при виконанні покладених на нього обов'язків керуватися тільки законом та діяти в його межах, а також будучи зобов'язаним у відповідності до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та наказів МВС України вживати необхідних оперативно-розшукових заходів, щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень, фіксувати фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, при цьому дотримуватися принципів законності та дотримання прав і свобод людини, вчинив зловживання владою та службовим становищем за наступних обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою з колишнім начальником СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_8, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення‚ володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання та виготовлення наркотичних засобів, умисно вчиняв зловживання владою та своїм службовим становищем з метою одержання хабарів, протягом квітня 2011 року - липня 2012 року вимагав та одержав хабарі від потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 12700 грн. за не притягнення його та свідка ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності, за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 309, 317 КК України.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, будучи службовою особою, діючи умисно, за попередньою змовою з колишнім начальником СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_8, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення‚ володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання та виготовлення наркотичних засобів, умисно вчиняв зловживання владою та своїм службовим становищем з метою одержання хабарів, протягом грудня 2010 року - серпня 2012 року включно, повторно, вимагав та одержав хабарі від потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_9 на загальну суму 114 000 грн. за прикриття їх злочинної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, будучи службовою особою, діючи умисно, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення‚ володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання та виготовлення наркотичних засобів, умисно вчиняв зловживання владою та своїм службовим становищем, з метою одержання хабарів, протягом липня 2012 року - серпня 2012 року включно, повторно, вимагав та одержав хабарі від потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_9 на загальну суму 9000 грн. за прикриття їх злочинної діяльності, не притягнення потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України.

Своїми вищевказаними умисними діями, пов'язаними із зловживанням владою та службовим становищем, обвинувачений ОСОБА_1 дискредитував правоохоронні органи. Свідомо та умисно в період з грудня 2010 року по серпень 2012 року, виконуючи службові обов'язки всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення, систематично приховував достовірно відому йому інформацію про вчинення злочинів потерпілими ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, свідком ОСОБА_12, за що отримав незаконну грошову винагороду в загальній сумі 135 700 грн., чим заподіяв істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам у вигляді формування у громадськості негативної думки про корумпованість, вседозволеність і можливість ігнорування вимог законодавства працівниками правоохоронних органів, чим підірвав авторитет та престиж органів державної влади і правоохоронних органів в особі СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області та органів внутрішніх справ в цілому.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою, діючи умисно, у власних інтересах та інтересах третьої особи - колишнього начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_8, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, в порушення Закону України «Про міліцію», переслідуючи мету помсти ОСОБА_5, який давав показання у Сихівському районному суді м. Львова стосовно колишнього працівника міліції ОСОБА_8, якого постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.07.2012 р. притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.172-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень, шляхом погроз притягнення до кримінальної відповідальності потерпілого ОСОБА_6 за ст. 307 КК України, з допомогою останнього, імітував проведення двох оперативних закупівель наркотичних засобів у потерпілого ОСОБА_5, помістив йому в кишеню грошові кошти, а в будинку - наркотичний засіб - опій ацетильований, з метою подальшого незаконного притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, 21.09.2012р. обвинувачений ОСОБА_1, зустрівшись біля будинку АДРЕСА_3 в м. Червонограді із потерпілим ОСОБА_6, дав йому одноразовий медичний шприц об»ємом 5 мл., який частково був заповнений рідиною коричневого кольору, та шляхом погроз притягнення потерпілого ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, примусив останнього імітувати оперативну закупівлю наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5, а саме здійснити прогулянку по вулиці Cадовій в смт. Гірник Львівської області, після чого в присутності понятих видати йому вищезгаданий медичний шприц та сказати, що він придбаний у потерпілого ОСОБА_5

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_1 на автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився у його користуванні, разом із потерпілим ОСОБА_6 та понятим ОСОБА_15 поїхали в смт. Гірник, Львівської області, де зупинились на вул. Садовій, неподалік від будинку №14. Слідом за ними на власному автомобілі приїхав інший понятий - ОСОБА_16

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_1, в присутності понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_15, вручив потерпілому ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 160 гривень (купюра номіналом 100 гривень серії ЕЩ 9566256, купюра номіналом 50 гривень серії ЗС 0472903, купюра номіналом 10 гривень серії ЗБ 9577122), які були вписані в протокол помічення грошових купюр від 21.09.2012 р., після чого потерпілий ОСОБА_6, у відповідності до попередньо наданих інструкцій обвинуваченого ОСОБА_1, імітуючи процедуру оперативної закупівлі, упродовж 10 хвилин здійснив прогулянку по вулиці Садовій в смт. Гірник, Львівської області і повернувся до автомобіля ВАЗ « 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому знаходився обвинувачений ОСОБА_1 та поняті.

В подальшому, потерпілий ОСОБА_6 в присутності понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_15, згідно попередньо наданих інструкцій обвинуваченого ОСОБА_1, імітуючи процедуру оперативної закупівлі, дістав із верхньої кишені своєї куртки медичний шприц об»ємом 5 мл., який був заповнений рідиною коричневого кольору, в якій згідно висновку експертизи № 3/1543 від 10.10.2012 р. виявлено опій (опій ацетильований), що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено масою 0,1409 грам, і видав його обвинуваченому ОСОБА_1, який в свою чергу помістив вказаний медичний шприц в поліетиленовий пакет.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 разом із потерпілим ОСОБА_6 та понятими ОСОБА_16 і ОСОБА_15, поїхали на АЗС «ОККО», що в м. Червонограді по вул. Львівській, 51, де обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись в автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, імітуючи процедуру оперативної закупівлі наркотичних засобів, достовірно знаючи, що факту оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5 не було, дав підписати понятим та потерпілому ОСОБА_6 протокол огляду покупця від 21.09.2012 р. та протокол добровільної видачі від 21.09.2012 р.

Продовжуючи свій злочинний умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5, 24.09.2012 року обвинувачений ОСОБА_1, зустрівшись із потерпілим ОСОБА_6 біля будинку АДРЕСА_3 дав йому одноразовий медичний шприц, який частково був заповнений рідиною коричневого кольору, та шляхом погроз притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за ст. 307 КК України, повторно примусив останнього імітувати оперативну закупівлю наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5, а саме пройтись по вулиці Садовій в смт. Гірник Львівської області, після чого в присутності понятих, видати йому вищезгаданий медичний шприц та сказати, що він придбаний у потерпілого ОСОБА_5

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_1 на автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, разом із потерпілим ОСОБА_6 та понятими ОСОБА_15 і ОСОБА_17 поїхали в смт. Гірник Львівської області, де зупинились на вул. Садовій, неподалік від будинку №14.

Продовжуючи свій злочинний умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу в потерпілого ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_1, в присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_17 вручив потерпілому ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 40 гривень (купюра номіналом 20 гривень серії ЗЕ 3663300, купюра номіналом 20 гривень серії КХ 2785912), які були вписані в протокол помічення грошових купюр від 22.09.2012 р., після чого потерпілий ОСОБА_6, у відповідності до попередньо наданих інструкцій обвинуваченого ОСОБА_1, імітуючи процедуру оперативної закупівлі, упродовж 10 хвилин пройшовся по вулиці Садовій смт. Гірник Львівської області і повернувся до автомобіля ВАЗ « 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому знаходився обвинувачений ОСОБА_1 та поняті.

В подальшому потерпілий ОСОБА_6, в присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_17, згідно попередньо наданих інструкцій обвинуваченого ОСОБА_1, імітуючи процедуру оперативної закупівлі, дістав із верхньої кишені своєї куртки медичний шприц об»ємом 5 мл., який був частково заповнений рідиною коричневого кольору, і видав його обвинуваченому ОСОБА_1, який в свою чергу помістив вказаний медичний шприц в поліетиленовий пакет. Згідно висновку судово-хімічної експертизи №3/1543 від 10.10.2012 р. вказана рідина містить в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0,0404 грами.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1, імітуючи процедуру оперативної закупівлі наркотичних засобів, достовірно знаючи, що факту оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5 не було, дав підписати понятим та ОСОБА_6 протокол огляду покупця від 24.09.2012 р. та протокол добровільної видачі від 24.09.2012 р.

Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_1, з метою імітації викриття потерпілого ОСОБА_5 у збуті наркотичної речовини та подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, маючи в наявності постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 18.09.2012 р. про надання дозволу на проведення огляду будинку АДРЕСА_5 Львівської області та не пред'являючи зазначеної постанови потерпілому ОСОБА_5 та свідкові ОСОБА_7, які знаходились в середині будинку, розбив рукояткою табельної вогнепальної зброї - пістолетом «Макарова» серії НОМЕР_3 віконне скло на першому поверсі і таким чином проник в середину вказаного будинку.

Зайшовши через розбите віконне скло в прихожу кімнату, обвинувачений ОСОБА_1 відчинив двері оперуповноваженому сектору БНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області лейтенанту міліції - обвинуваченому ОСОБА_2, який також зайшов в будинок.

Знаходячись в прихожій кімнаті, обвинувачений ОСОБА_1, з метою послабити опір потерпілого ОСОБА_5, наніс йому два удари рукояткою пістолета «Макарова» серії НОМЕР_3 в ділянку правого плеча та правого передпліччя, після чого з допомогою обвинуваченого ОСОБА_2 викрутив потерпілому ОСОБА_5 руки за спину та вдягнув спецзасоби - кайданки.

Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_1, користуючись тим, що руки потерпілого ОСОБА_5 були в кайданках, з метою подальшого викриття останнього у збуті наркотичної речовини та притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 КК України, поклав потерпілому ОСОБА_5 в праву кишеню штанів грошові кошти в сумі 63 гривні (в тому числі 2 купюри номіналом по 20 гривень серії ЗЕ 3663300 та серії КХ 2785912), які йому повернув потерпілий ОСОБА_6 після імітації оперативної закупівлі.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 з допомогою обвинуваченого ОСОБА_2, вивів потерпілого ОСОБА_5 в прихожу кімнату будинку і кинув на підлогу. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 дав вказівку обвинуваченому ОСОБА_2 знаходитись біля потерпілого ОСОБА_5, який лежав на підлозі в прихожій кімнаті, а сам повернувся в кухню.

Користуючись відсутністю на кухні сторонніх осіб, обвинувачений ОСОБА_1 поклав у відро для сміття одноразовий медичний шприц об'ємом 2 мл. із залишками речовини коричневого кольору, полімерний флакон із вмістом речовини коричневого кольору та відрізок медичного бинта, просоченого речовиною коричневого кольору.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 із власного мобільного телефону зателефонував в чергову частину Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області і викликав слідчо-оперативну групу з метою документування факту збуту потерпілим ОСОБА_5 наркотичних засобів та подальшого притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України.

В ході огляду місця події слідчим Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області із правої кишені штанів потерпілого ОСОБА_5 вилучено грошові кошти в сумі 63 гривні, а з відра для сміття, яке знаходилось на кухні, одноразовий медичний шприц об'ємом 2 мл., із залишками речовини коричневого кольору, яка згідно висновку експерта №3/1543 від 10.10.2012 р. містить залишкові кількості опію ацетильованого, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, полімерний флакон із вмістом речовини коричневого кольору, яка згідно вказаного висновку експерта містить опій ацетильований, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою 0, 1229 грам та відрізок медичного бинта, просоченого речовиною коричневого кольору, яка згідно вказаного висновку експерта містить опій ацетильований, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою 0, 0416 грам.

26.09.2012 р. Червоноградським МВ ГУ МВС України у Львівській області за даними фактами збуту наркотичних засобів порушено кримінальну справу №134-1159 стосовно потерпілого ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України.

Внаслідок вказаних протиправних дій обвинувачений ОСОБА_1, будучи працівником правоохоронного органу, заподіяв істотну шкоду державним інтересам, що проявилась у підриві авторитету та престижу правоохоронних органів у вигляді створення у громадськості негативної думки щодо нехтування та недотримання працівниками міліції у своїй службовій діяльності нормами чинного законодавства, чим дискредитував діяльність Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області та органів внутрішніх справ в цілому.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в особистих інтересах використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 364 КК України.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУ МВСУ у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою, діючи умисно, у власних інтересах та інтересах третьої особи - колишнього начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_8, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, в порушення ст.2, 10 Закону України «Про міліцію», переслідуючи мету помсти потерпілому ОСОБА_5, який давав показання в Сихівському районному суді м. Львова стосовно ОСОБА_8, якого постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.07.2012 р. притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень, шляхом погроз притягнення до кримінальної відповідальності потерпілого ОСОБА_6 за ст.307 КК України, з допомогою останнього імітував дві оперативні закупівлі наркотичних засобів у потерпілого ОСОБА_5 та помістив йому в кишеню грошові кошти та в будинку наркотичний засіб - опій (опій ацетильований), з метою подальшого незаконного притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_1, 24.09.2012 р., приблизно о 13 годині, з метою безперешкодного потрапляння в житловий будинок АДРЕСА_5, Львівської області, перебуваючи у подвір'ї вказаного будинку, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст. 15 Закону України «Про міліцію», незаконно використав табельну вогнепальну зброю - пістолет системи «Макарова» серії НОМЕР_3, спричинивши чотири постріли у собаку, яка була на прив'язі і не становила загрози життю та здоров'ю працівника міліції.

Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_1 підійшовши до житлового будинку АДРЕСА_5, Львівської області, маючи в наявності постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 18.09.2012 р. про надання дозволу на проведення огляду вказаного будинку та не пред'являючи зазначеної постанови потерпілому ОСОБА_5 і свідкові ОСОБА_7, які знаходились в будинку, розбив рукояткою табельної вогнепальної зброї - пістолетом системи «Макарова» серії НОМЕР_3 віконне скло на першому поверсі і таким чином проник у приміщення вказаного будинку.

Зайшовши через розбите віконне скло в прихожу кімнату, обвинувачений ОСОБА_1 відчинив двері оперуповноваженому сектору БНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області лейтенанту міліції - обвинуваченому ОСОБА_2, який також зайшов в середину будинку.

В подальшому обвинувачений ОСОБА_1, не пред'явивши постанови Червоноградського міського суду Львівської області від 18.09.2012 р. про надання дозволу на проведення огляду, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, не викликавши слідчого, якому надане виключне право на проведення огляду місця події, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 190, 191 КПК України (в редакції 1960 року), у відсутності понятих самостійно приступив до проведення огляду будинку, при цьому не складаючи процесуального документу - протоколу огляду.

В ході огляду, знаходячись в прихожій кімнаті будинку обвинувачений ОСОБА_1, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст.ст.12, 13, 15, 15-1 Закону України «Про міліцію», тримаючи в руках табельну вогнепальну зброю - пістолет системи «Макарова» серії НОМЕР_3, погрожував нею потерпілому ОСОБА_5, а в подальшому умисно наніс удари рукояткою вказаного пістолета в ділянку правого плеча та правого передпліччя потерпілому ОСОБА_5

Послабивши таким чином опір потерпілого ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_1, з допомогою обвинуваченого ОСОБА_2, викрутив потерпілому ОСОБА_5 руки за спину та вдягнув спецзасоби - кайданки, після чого завів потерпілого ОСОБА_5 на кухню.

Перебуваючи на кухні, обвинувачений ОСОБА_1 умисно наніс рукояткою табельної вогнепальної зброї - пістолета системи «Макарова» серії НОМЕР_3 два удари в ділянку голови потерпілому ОСОБА_5.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 з допомогою обвинуваченого ОСОБА_2, вивів потерпілого ОСОБА_5 в прихожу кімнату будинку і кинув на підлогу, після чого наніс потерпілому ОСОБА_5 своєю ногою декілька умисних ударів по тілу та в праве коліно.

Внаслідок неправомірно застосованих обвинуваченим ОСОБА_1 засобів фізичного впливу до потерпілого ОСОБА_5, останньому заподіяно тілесні ушкодження у вигляді двох поверхневих ран в ділянці голови, синців в ділянці правого плеча, правого передпліччя та правого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 391/2012 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що супроводжувалось насильством та застосуванням зброї, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою, діючи умисно, з метою незаконного притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, достовірно знаючи про відсутність оперативних закупівель наркотичних засобів у потерпілого ОСОБА_5 21.09.2012 р. та 24.09.2012 р., умисно склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи - протоколи огляду покупця від 21.09.2012 р. і 24.09.2012 р. та протоколи добровільної видачі від 21.09.2012 р. і 24.09.2012 р., які власноручно підписав та дав підписати потерпілому ОСОБА_6 та понятим ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, на підставі яких в подальшому порушено кримінальну справу стосовно потерпілого ОСОБА_5 №134-1159 за ч. 2 ст. 307 КК України, що спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою, умисно, незаконно, з метою збуту, придбав у невстановленої слідством особи та у невстановлений час наркотичний засіб, що містився в одноразовому медичному шприці, який згідно висновку судово-хімічної експертизи №3/1543 від 10.10.2012 р. містить в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0, 1409 грам.

В подальшому, маючи умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5, з метою притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 умисно, незаконно, з метою збуту, зберігав вказаний наркотичний засіб у невстановленому слідством місці до 21.09.2012 р.

21.09.2012 р., обвинувачений ОСОБА_1, на автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває у його користуванні, умисно, незаконно, з метою збуту, перевіз вказаний наркотичний засіб до будинку АДРЕСА_3 в м. Червонограді, де проживає потерпілий ОСОБА_6

Зустрівшись із потерпілим ОСОБА_6 у зазначеному місці, обвинувачений ОСОБА_1 передав йому вказаний медичний шприц із наркотичним засобом, таким чином вчинивши його умисний незаконний збут, та шляхом погроз притягнення потерпілого ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, примусив останнього видати вказаний медичний шприц із наркотичним засобом при понятих в смт. Гірник Львівської області, імітуючи проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5

Продовжуючи свій злочинний умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5, з метою подальшого притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, діючи повторно, незаконно, з метою збуту придбав у невстановленої слідством особи та у невстановленому місці наркотичний засіб, що містився в одноразовому медичному шприці, який згідно висновку судово-хімічної експертизи №3/1543 від 10.10.2012 р. містить в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0,0404 грам.

В подальшому, маючи умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5, з метою притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, діючи повторно, обвинувачений ОСОБА_1 умисно, незаконно, з метою збуту, зберігав вказаний наркотичний засіб у невстановленому слідством місці до 24.09.2012 р.

24.09.2012 р., обвинувачений ОСОБА_1, на автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває у його користуванні, діючи повторно, умисно, незаконно, з метою збуту, перевіз вказаний наркотичний засіб до будинку АДРЕСА_3 Львівської області, де проживає потерпілий ОСОБА_6

Зустрівшись із потерпілим ОСОБА_6 у зазначеному місці, обвинувачений ОСОБА_1, діючи повторно, умисно незаконно передав йому вказаний медичний шприц із наркотичним засобом, таким чином вчинивши його незаконний збут, та шляхом погроз притягнення потерпілого ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, примусив останнього видати вказаний медичний шприц із наркотичним засобом при понятих в смт. Гірник, Львівської області, імітуючи проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, обвинувачений ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, незаконно, з метою збуту, придбав у невстановленої слідством особи та у невстановлений час наркотичний засіб, що містився в полімерному флаконі, який згідно висновку судово-хімічної експертизи №3/1543 від 10.10.2012 р. містить в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0, 1229 грам; наркотичний засіб, що містився на відрізку бинта, який згідно висновку судово-хімічної експертизи №3/1543 від 10.10.2012 р. містить в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0, 0416 грам та медичний шприц на внутрішній поверхні якого, згідно висновку судово-хімічної експертизи №3/1543 від 10.10.2012 р. містяться залишкові кількості опію (опію ацетильованого).

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, незаконно, з метою збуту, повторно, зберігав вказаний наркотичний засіб у невстановленому слідством місці до 24.09.2012 р.

24.09.2012 р., ОСОБА_1, на автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває у його користуванні, діючи повторно, умисно, незаконно, з метою збуту, перевіз вказаний наркотичний засіб до будинку АДРЕСА_5 Львівської області.

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на кухні вказаного будинку, користуючись відсутністю сторонніх осіб, помістив у відро для сміття вищевказаний полімерний флакон, відрізок бинта та медичний шприц, в яких містився наркотичний засіб - опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене повторно, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2, працюючи згідно наказу ГУ МВС України у Львівській області №367 о/с від 30.11.2010 р. на посаді оперуповноваженого сектору БНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - лейтенант міліції, будучи службовою особою, не виконав свої службові обов»язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, обвинувачений ОСОБА_2, 24.09.2012 р. приблизно о 13 годині, перебуваючи разом із начальником сектору БНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області обвинуваченим ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_5 достовірно знаючи, що обвинувачений ОСОБА_1 має постанову Червоноградського міського суду на проведення огляду від 18.09.2012р., не виконуючи свої службові обов»язки через несумлінне ставлення до них, не викликавши слідчого, якому надане виключне право на проведення огляду місця події, порушуючи вимоги ст. ст. 190, 191 КПК України (в редакції 1960 року), у відсутності понятих, за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_1 разом із ним приступив до проведення огляду, при цьому не складаючи процесуальний документ - протокол огляду.

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні вказаного будинку, діючи в порушення вимог ст.ст. 5, 20 Закону України «Про міліцію», будучи очевидцем факту незаконного застосування насильства обвинуваченим ОСОБА_1 стосовно потерпілого ОСОБА_5, і відповідно, будучи зобов'язаним вжити заходи до припинення протиправної діяльності обвинуваченого ОСОБА_1, не виконуючи свої службові обов'язки, не вжив передбачених законом заходів до припинення протиправної діяльності обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно потерпілого ОСОБА_5, що призвело до заподіяння тяжких наслідків у вигляді нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, а саме двох поверхневих ран в ділянці голови, синців в ділянці правого плеча, правого передпліччя та правого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №391/2012 від 01.10.2012 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також завдало істотної шкоди державним інтересам, що проявилась у підриві авторитету та престижу правоохоронних органів у вигляді створення у громадськості негативної думки щодо нехтування та недотримання працівниками міліції у своїй службовій діяльності норм чинного законодавства, чим дискредитував діяльність Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області та органів внутрішніх справ у цілому.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив службову недбалість, тобто невиконання службовою особою своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки - злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_2 у невстановлений слідством день в кінці вересня 2012 року неподалік входу на подвір'я, де проживає за адресою: АДРЕСА_2, знайшов картонну коробку, в якій знаходився поліетиленовий пакет з наркотичною речовиною рослинного походження - «канабісом».

Знайшовши вказаний наркотичний засіб рослинного походження, обвинувачений ОСОБА_2, діючи умисно, у власних інтересах, взяв вказану картонну коробку із рослинною речовиною, таким чином незаконно придбавши наркотичний засіб, та заніс до себе додому, де помістив її в шафу, яка знаходиться в нього в кімнаті.

В подальшому, з вказаного вище невстановленого слідством дня у вересні 2012 року, обвинувачений ОСОБА_2 умисно незаконно зберігав без мети збуту вказаний наркотичний засіб за адресою: АДРЕСА_2, де 02.10.2012 р. в ході проведення обшуку в кімнаті останнього було виявлено та вилучено наркотичний засіб «канабіс», який відповідно до висновку судово-хімічної експертизи № 3/1551 від 15.10.2012 р., відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, у масі, в перерахунку на висушену речовину становить 6, 33 грам.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 309 КК України.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали подані апеляційні скарги; думку прокурорів у справі Мотринця Є.І. та Немирівського О.Ю. про залишення вироку суду без змін, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

При апеляційному розгляді справи встановлено невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, які відповідно до п.п.2, 4 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для зміни вироку суду.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.1 ст.309 КК України та ОСОБА_1 за ч.2 ст.365, ст.366 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.1 ст.309 КК України, визнав, кваліфікації дій та міри призначеного покарання в апеляційному порядку не оскаржив.

Обвинувачений ОСОБА_1 згідно вироку суду вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, визнав, а вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.3 ст.368, ч.2 ст.307 КК України заперечив, не погодившись в апеляційній скарзі з кваліфікацією та призначеним покаранням.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 дані під час розгляду справи судом першої інстанції в частині заперечення вини за ч.2 ст.365 КК України, місцевий суд вірно визнав такими, що не відповідають дійсності та взяв за основу вироку визнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_2, показання потерпілих, свідків, висновки експертиз, висновки спеціалістів, речові докази, які підтверджуються іншими доказами провадження та є взаємоузгодженими.

Так вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, стверджується визнавальними показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, які всебічно перевірялися в судовому засіданні і який пояснив, що 21.09.2012 р. за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_1 приймав участь у проведенні оперативної закупівлі наркотичного засобу ОСОБА_6 у потерпілого ОСОБА_5 Обвинуваченим ОСОБА_1 було вручено потерпілому ОСОБА_6 помічені грошові кошти, проведено поверхневий огляд ОСОБА_6, після чого останній повернувся зі шприцом із вмістом речовини коричневого кольору. Він також 24.09.2012р. за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_1 приймав участь у проведенні другої оперативної закупівлі наркотичного засобу потерпілим ОСОБА_6 у потерпілого ОСОБА_5, яка відбулась. В подальшому обвинувачений ОСОБА_1 вирішив зайти у приміщення будинку потерпілого ОСОБА_5 Обвинувачений ОСОБА_1 зайшов на веранду і через вікно сказав потерпілому ОСОБА_5 та його сестрі - свідкові ОСОБА_7 відчинити двері в будинок, проте вони дверей не відчиняли. ОСОБА_1 пішов за кут будинку, звідки через деякий час почулись звуки пострілів. Він побачив лежачу поранену собаку, яка перебувала на прив»язі та обвинуваченого ОСОБА_1, який рукояткою табельної зброї розбив скло вікна, при цьому поранив собі руку. Він допоміг ОСОБА_1 потрапити у будинок через вікно та через деякий час обвинувачений відчинив йому двері на веранді і він зайшов у будинок. В приміщенні будинку обвинувачений ОСОБА_1 наніс декілька ударів потерпілому ОСОБА_5 в ділянку голови та плечей, після чого одягнув на нього кайданки. Під час шарпанини потерпілий ОСОБА_5 почав кричати, що йому щось підкинули в кишеню. При цьому, він бачив, що обвинувачений ОСОБА_1 притуляв свою ліву руку до кишені штанів потерпілого ОСОБА_5 У подальшому обвинувачений ОСОБА_1 наніс удар рукояткою пістолета в ділянку голови потерпілого ОСОБА_5, коли на останнього вже було надіто кайданки. Жодних документів на право проникнення в будинок та проведення у ньому процесуальних дій обвинуваченим ОСОБА_1 пред»явлено не було. Під час перебування в будинку обвинувачений ОСОБА_1 висловлювався про помсту і він зрозумів, що обвинувачений ОСОБА_1 хоче помститись потерпілому ОСОБА_5 за звільнення ОСОБА_8 з органів внутрішніх справ. Через деякий час в будинок прибула слідчо-оперативна група.

Потерпілий ОСОБА_5 підтвердив, що 24.09.2012р. близько 13 год. на подвір»ї житлового будинку АДРЕСА_5 обвинувачений ОСОБА_1 здійснив кілька пострілів у собаку, який перебував на прив»язі, після чого розбивши скло, проник у будинок, де за відсутності опору, спричинив йому рукояткою пістолета тілесні ушкодження в ділянці правого передпліччя та голови, підкинув йому у кишеню грошові купюри, а також підкинув у будинок наркотичні засоби та вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 діяв з метою помсти, оскільки він давав показання стосовно колишнього начальника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 про вчинення ним корупційного адміністративного правопорушення, через яке останнього було звільнено з органів внутрішніх справ.

Свідок ОСОБА_7, яка проживає разом із ОСОБА_5 та періодично з свідком - ОСОБА_20, були очевидцями подій, які відбулися 24.09.2012 року близько 15.00 год. в будинку за адресою: АДРЕСА_5 та повністю підтвердили всі обставини, які встановлені вироком суду першої інстанції.

Свідок ОСОБА_21 у зв»язку з своєю службовою діяльністю знав потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7, які зверталися із заявами в УСБУ у Львівській області щодо чинення на них тиску працівниками відділення СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВСУ ОСОБА_1 та ОСОБА_8 Свідок пояснив, що йому 24.09.2012 року зателефонував ОСОБА_5, який був схвильований та передав трубку ОСОБА_7, яка розповіла, що на їх подвір»я самовільно зайшов обвинувачений ОСОБА_1 та намагається зайти в будинок та чув по телефону про події, які відбувалися в будинку про що одразу доповів керівництву та виїхав на місце події.

Як на стадії досудового розслідування, так і під час судового слідства покази вищезгаданих потерпілих, свідків не змінювалися, були взаємоузгодженими та не суперечили зібраним по справі доказам.

Наведені показання свідків та потерпілих підтверджуються рядом письмових доказів. Згідно висновків судово-медичних експертиз від 01.10.2012 року у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді двох поверхневих ран в ділянці голови синців в ділянці правго плеча, правого передпліччя та правого колінного суглобу, які могли утворитись внаслідок дії тупих твердих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень, а згідно висновку від 01.10.2012р. в обвинуваченого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді двох поверхневих ран в ділянках правої та лівої китиць, які могли утворитись внаслідок дії тупо загострених предметів, якими могли бути уламки скла, і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово-балістичної експертизи від 15.10.2012р. одна куля і три гільзи з частинами патронів до пістолета Макарова, відстріляні з пістолета Макарова № НОМЕР_4, який перебував у користуванні обвинуваченого ОСОБА_1 і був застосований останнім 24.09.2012р. за адресою: АДРЕСА_5

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується висновками криміналістичних експертиз матеріалів та засобів відеозвукозапису та експертиз комп»ютерної техніки.

Висновки наведених експертиз належно аргументовані з наукової точки зору, не суперечать іншим доказам по справі, а тому суд першої інстанції правомірно поклав їх в основу обвинувального вироку.

Виходячи з наведеного, доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3 в частині неправомірного засудження за ч.2 ст.365 КК України, колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки при перевірці кримінального провадження не було виявлено порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, про що порушується питання в апеляційних скаргах.

Разом з тим, колегія суддів, перевіряючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.366 КК України, приходить до висновку, що його дії невірно кваліфіковано за частиною другою цієї статті.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, вчинив службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України, а саме, працюючи на посаді начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою, діючи умисно, з метою незаконного притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, достовірно знаючи про відсутність оперативних закупівель наркотичних засобів у потерпілого ОСОБА_5 21.09.2012 р. та 24.09.2012р., умисно склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи - протоколи огляду покупця від 21.09.2012 р. і 24.09.2012 р. та протоколи добровільної видачі від 21.09.2012 р. і 24.09.2012 р., які власноручно підписав та дав підписати потерпілому ОСОБА_6 та понятим ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, на підставі яких в подальшому порушено кримінальну справу стосовно потерпілого ОСОБА_5 №134-1159 за ч. 2 ст.307 КК України, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до п.4 Примітки ст.364 КК України тяжкими наслідками у ст.ст. 364-367 КК України, якщо вони полягають у завданні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у двісті п»ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В матеріалах кримінального провадження ні органом досудового слідства, ані судом першої інстанції не доведена така кваліфікуюча ознака вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, як «тяжкі наслідки».

Так, у разі коли службове підроблення вчиняється службовою особою, яка потім сама використовує підроблені (сфальсифіковані) нею офіційні документи як засіб (спосіб, умови) для скоєння іншого злочину, коли суспільно небезпечні наслідки настають після вчинення діяння, якому службове підроблення було засобом (способом, умовами) його скоєння, то інкримінувати спричинення тяжких наслідків водночас і як результат службового підроблення є неправильним, оскільки ці наслідки не перебувають у прямому (безпосередньому) зв»язку із службовим підробленням, а це призведе до покладення на особу подвійної відповідальності за одні й ті самі наслідки, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст.366 КК України, так як він працюючи на посаді начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою, діючи умисно, з метою незаконного притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, достовірно знаючи про відсутність оперативних закупівель наркотичних засобів у потерпілого ОСОБА_5 21.09.2012 р. та 24.09.2012р., умисно склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи - протоколи огляду покупця від 21.09.2012 р. і 24.09.2012 р. та протоколи добровільної видачі від 21.09.2012 р. і 24.09.2012 р., які власноручно підписав та дав підписати потерпілому ОСОБА_6 та понятим ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, на підставі яких в подальшому порушено кримінальну справу стосовно потерпілого ОСОБА_5 №134-1159 за ч. 2 ст.307 КК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3 в тій частині, що судом першої інстанції не вказано жодного доказу на підтвердження встановлених судом обставин, за які ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.307 КК України, відсутня об»єктивна сторона та суб»єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме вина у формі прямого умислу та мета збуту, а дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ст.309 КК України, є підставними та підлягають до задоволення.

Диспозиція ч.2 ст.307 КК України, за якою ОСОБА_1 визнано винним та засуджено вироком суду першої інстанції передбачає відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинений повторно.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, шляхом погроз притягнення до кримінальної відповідальності потерпілого ОСОБА_6 за ст.307 КК України, з допомогою останнього імітував проведення двох оперативних закупівель наркотичних засобів у потерпілого ОСОБА_5, двічі - 21.09.2012 року та 24.09.2012 року давав ОСОБА_6 одноразовий медичний шприц, об»ємом 5 мл., який частково був заповнений рідиною коричневого кольору та примушував його здійснити прогулянку по вулиці, після чого в присутності понятих видавав цей медичний шприц та казав, що придбав його в ОСОБА_5

Колегія суддів приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч.2 ст.307 КК України, а саме відсутня об»єктивна сторона складу кримінального правопорушення - дія, яку можна було б вважати «незаконним збутом наркотичного засобу», відсутня й суб»єктивна сторона кримінального правопорушення, а саме вина у формі прямого умислу та мета - збут наркотичних засобів.

Описані у вироку суду першої інстанції дії ОСОБА_1 були вчинені з метою притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності шляхом імітації оперативної закупівлі наркотичних засобів у нього та шляхом поміщення їх в будинку останнього з метою подальшого вилучення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають перекваліфікації з ч.2 ст.307 КК України на ч.2 ст.309 КК України, оскільки ОСОБА_1, маючи умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5, з метою притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 КК України, придбав у невстановленої слідством особи та у невстановлений час наркотичний засіб, який зберігав у невстановленому слідством місці. 21.09.2012 року на автомобілі НОМЕР_2, перевіз вказаний наркотичний засіб до будинку АДРЕСА_3 в м.Червонограді, де проживає потерпілий ОСОБА_6, передав останньому вказаний медичний шприц із наркотичним засобом, та шляхом погроз притягнення потерпілого ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ст.307 КК України, примусив останнього видати цей же медичний шприц із наркотичним засобом при понятих в смт.Гірник Львівської області, імітуючи проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5 Продовжуючи свій злочинний умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5, з метою подальшого притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 КК України, діючи повторно, незаконно придбав у невстановленої слідством особи та у невстановленому місці наркотичний засіб, який зберігав у невстановленому слідством місці. 24.09.2012 року на автомобілі НОМЕР_2, перевіз вказаний наркотичний засіб до будинку АДРЕСА_3 в м.Червонограді, де проживає потерпілий ОСОБА_6, передав останньому вказаний медичний шприц із наркотичним засобом, та шляхом погроз притягнення потерпілого ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ст.307 КК України, примусив останнього видати цей же медичний шприц із наркотичним засобом при понятих в смт.Гірник Львівської області, імітуючи проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5

Продовжуючи свій злочинний умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_5, з метою подальшого притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 КК України, діючи повторно, умисно, незаконно придбав у невстановленої слідством особи та у невстановлений час наркотичний засіб, що містився в полімерному флаконі, який зберігав у невстановленому слідством місці. 24.09.2012 року на автомобілі НОМЕР_2, перевіз вказаний наркотичний засіб до будинку АДРЕСА_5 перебуваючи на кухні вказаного будинку, користуючись відсутністю сторонніх осіб, помістив у відро для сміття вищевказаний полімерний флакон, відрізок бинта та медичний шприц, в яких містився наркотичний засіб, з якого у подальшому згідно протоколу огляду місця події ці речі з наркотичною речовиною були виявлені та вилучені старшим слідчим прокуратури м.Червонограда Марчуком С.П. у складі слідчо-оперативної групи 24.09.2012 року у період часу з 13.20 год. до 16.30 год.

Викладене свідчить про відсутність у ОСОБА_1 мети збуту наркотичних засобів.

Покликання ж в апеляційних скаргах на те, що судом першої інстанції неправильно встановлені події, що мали місце 21.09.2012 року та 24.09.2012 року з приводу наявності наркотичних засобів при імітації двох оперативних закупівель у ОСОБА_5 та огляді його помешкання, є безпідставними, оскільки згідно висновку судово-хімічної експертизи № 3/1543 від 10.10.2012 року, речовина, що містилася в медичному шприці, об»ємом 5 мл., містить в собі опій ацетильований, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0, 0404 грамм.

Крім того, перевіряючи кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, колегія суддів приходить до висновку, що кримінальне провадження за цією статтею слід закрити, виходячи з наступного.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він своїми умисними діями вчинив одержання службовою особою, що займає відповідальне становище в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням хабара, у великому розмірі, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України.

Висновки суду першої інстанції щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.368 КК України ґрунтувалися виключно на показаннях ОСОБА_11, яка в судовому засіданні пояснила, що особисто передавала ОСОБА_1 та колишньому працівнику органів внутрішніх справ - ОСОБА_8 хабарі в сумі 700 грн. за не притягнення до кримінальної відповідальності за злочин в сфері обігу наркотичних засобів.

Аналогічними показаннями ОСОБА_9 та ОСОБА_13, які підтвердили, що ОСОБА_1 з ОСОБА_8 вимагали хабар та отримали разом від ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 хабарів на суму 123 000 грн., показаннями ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_23 про отримання обвинуваченим від них хабарів на загальну суму 12 700 грн.

Показаннями свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, які хабарі обвинуваченому ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не давали, однак здогадувалися, чому ОСОБА_9 та ОСОБА_13 продовжували свою злочинну діяльність.

Жодних інших доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, органами досудового розслідування здобуто не було, передані йому потерпілими гроші не вилучалися.

Колегія суддів вважає, що показань потерпілих для доведення вини ОСОБА_1 у вимаганні та отриманні хабарів є недостатньо, органами досудового слідства не здобуто письмових чи інших доказів на підтвердження цих фактів і на даний час вичерпані можливості їх отримати.

Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, суперечать фактичним обставинам справи.

У зв»язку з цим, доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3 в частині засудження ОСОБА_1 за ч.3 ст.368 КК України підлягають до задоволення, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за цією статтею підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_3 подали клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.364 КК України у зв»язку із вступом в законну силу Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень ст.19 Конвенції ООН проти корупції» від 21.02.2014 року, згідно якого виключено частину третю ст.364 КК України, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 та просять постановити ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.364 КК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

28.02.2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень ст.19 Конвенції ООН проти корупції» від 21.02.2014 року, відповідно до п.1 ч.1 якого у Кримінальному кодексі України виключено частину третю статті 364 КК України.

Виходячи з положень ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом»якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання законом чинності.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для притягнення обвинуваченого ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.364 КК України відсутні у зв»язку з декриміналізацією відповідальності за вчинення злочинного діяння, передбаченого цією статтею, а тому кримінальне провадження на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.364 КК України підлягає закриттю.

Крім того, колегія суддів вважає, що відповідно до п.3 ч.1 Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень ст.19 Конвенції ООН проти корупції» від 21.02.2014 року, підлягає зміні призначене ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.365 КК України, а саме без призначення штрафу в розмірі 500 (п»ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, на підставі аналізу всіх зібраних та ретельно перевірених під час розгляду справи доказів, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_1 слід вірно кваліфікувати за ч.2 ст.365, ч.2 ст.309 та ч.1 ст.366 КК України.

Згідно ст. 65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що таке має бути визначене в межах санкції статей, за якими він визнаний винним з застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади у правоохоронних органах та спеціального звання - старший лейтенант міліції.

Покликання в апеляційних скаргах про необхідність призначення ОСОБА_1 більш м»якого покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 3-х років позбавлення волі без призначення додаткового покарання, визнаються колегією суддів необгрунтованими.

Інших істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які б тягнули за собою скасування вироку, колегією суддів не виявлено.

Враховуючи наведене, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення.

В решті вирок суду є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3 в його інтересах - задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 04 жовтня 2013 року, яким визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.307, ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.1 ст.309 КК України - змінити.

На підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.364 КК України - закрити відповідно до положень Закону України від 21.02.2014 р. №746-VII "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції", яким скасована кримінальна відповідальність за вчинене діяння.

На підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.368 КК України - закрити у зв'язку з недоведенням його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст.366 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.366 КК України у виді 2(двох) років обмеження волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 1(один) рік.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.307 КК України на ч.2 ст.309 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді 2(двох) років 6(шести) місяців позбавлення волі.

Визначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.365 КК України у виді 5(п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2(два) роки та з позбавленням на підставі ст.54 КК України спеціального звання - старший лейтенант міліції.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді 5(п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2(два) роки та з позбавленням на підставі ст.54 КК України спеціального звання - старший лейтенант міліції.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців.

Головуючий-суддя :

Судді: