Ухвала суду № 38764919, 19.05.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"19" травня 2014 р. Справа № 817/4564/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Городнюк В. М. ,

за участю

представника позивача Давидюка М.С.

представника відповідача Довгалюк І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеа" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" лютого 2014 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеа" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕА" звернулось до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської обласної Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003872342 від 07 серпня 2013 року, 0003862342 від 07 серпня 2013 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000252202 від 22.10.2013 року та № №0000242202 від 22.10.2013 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 339 068, 00 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах ТОВ "Інтеа", ДПІ у м.Рівному посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. ТОВ "Інтеа" просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в позові та ухвалити рішення про задоволення позову повністю. ДПІ у м.Рівному просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалити рішення про відмову в позові.

Апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівному проведена документальна позапланова перевірка ТОВ "Інтеа" щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 547/22-200/30461138 від 23.07.2013 року, на підставі якого прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0003862342 від 07 серпня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 425667,00 грн., у т.ч.: 341326,00 грн. - за основним платежем та 84341,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕА";

- податкове повідомлення-рішення № 0003872342 від 07 серпня 2013 року, яким, з посиланням на п.44.1 ст.44, п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123, п.185.1 ст.185, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями, далі - Закон "Про ПДВ"), збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 373582,00 грн. у т.ч.: 255910,00 - за основним платежем та 117672,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕА".

У порядку адміністративного оскарження платник податків звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Рівненській області. Рішенням про результати розгляду скарги № 239/10с/10-210/241 від 11 жовтня 2013 року.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Рівненській області скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003862342 від 07 серпня 2013 року в частині визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 25713,00грн. за основним платежем і в сумі 48599 грн. за штрафними санкціями, а в іншій частині залишає без змін. Податкове повідомлення-рішення № 0003872342 від 07 серпня 2013 року скасовує в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 24093,50 грн. за штрафними санкціями , а в іншій частині залишає без змін.

22 жовтня 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0000242202 від 22 жовтня 2013 року та № 0000252202 від 22 жовтня 2013 року.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000242202 від 22 жовтня 2013 року, з посиланням на п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.44.1. ст.44, п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123, п.135.5 ст.135, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.23 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (у редакції Закону України №238/97-ВР від 22.05.1997р., із змінами і доповненнями, далі - Закон "Про оподаткування прибутку підприємств"), ТОВ "Інтеа" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 351355,00 грн., у т.ч.: 315613,00 грн. - за основним платежем та 35742,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Податковим повідомленням-рішенням № 0000252202 від 22 жовтня 2013 року, з посиланням на п.44.1 ст.44, п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123, п.185.1 ст.185, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями, далі - Закон "Про ПДВ"), ТОВ "Інтеа" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 349487,00 грн. у т.ч.: 255910,00 - за основним платежем та 93577,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Актом перевірки № 547/22-200/30461138 від 23.07.2013 року, встановлено:

- завищення суми валових доходів та валових витрат, а також податкового кредиту з ПДВ по операціям між скаржником та його контрагентами: ФОП ОСОБА_5 на підставі припущень про те, що строк позовної давності за товарами отриманими, але не оплаченими минув. Такі висновки зроблені на підставі інформації про те, що ФОП ОСОБА_5 скасовано її державну реєстрацію. З аналогічних підстав податковим органом збільшено суму доходу по операціям із ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7;

- завищення суми валових доходів та валових витрат, а податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по операціям між скаржником та його контрагентами: ТОВ "Корпорація Сатурн", ТОВ "Діксі БУД", ТОВ "Забудова світу";

- завищення суми валових витрат, а також податкового кредиту з ПДВ по операціям між скаржником та його контрагентами: ТОВ "Делавер Ком", ТОВ "ВКП Омега-Спектр", ПП "Полтава Проект Монтаж", ПП "СЕТ ФРУТ".

Згідно п.2 ст.3,4 акта перевірки ДПІ у м. Рівному 15.04.2013 року проводилась виїздна перевірка дотримання податкового законодавства ТОВ «Інтеа» за період з 01.10.2010 року по 31.01.2013 року в ході якої було виявлено цілий ряд порушень податкового законодавства. Результати перевірки постановою Рівненського окружного адміністративного суду (справа № 817/2625/13-а) визнано протиправними та скасовано рішення податкового органу. Апеляційна інстанція рішення суду залишила без змін.

Аналогічні висновки ДПІ у м. Рівному зроблено після повторної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт № 547/22-200/30461138 від 23.07.2013 року.

Крім того, після складання акта перевірки від 01.01.10 р. по ланцюгу ДПІ у м. Рівному провело перевірки по господарських правовідносинах ПАТ «Рівнетурист» з ТОВ «Інтеа», КП «Теплотранссервіс» з ТОВ «Інтеа» та правочини між ТОВ «Інтеа» в частині реалізації БМР придбаних у вищевказаних суб'єктів господарювання для ПАТ «Рівнетурист» та КП «Теплотанссервіс» здійснено без мети настання реальних наслідків.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі 817/3046/13-а скасовано податкові повідомлення- рішення, чим підтверджено господарські операції між ПАТ «Рівнетурист» з ТОВ «Інтеа».

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі 817/3237/13-а скасовано податкові повідомлення-рішення, чим підтверджено господарські операції між КП «Теплотранссервіс» з ТОВ «Інтеа».

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платник податків всі свої господарські операції фіксує у, належним чином оформлених, первинних документах. При цьому, всі суми доходу, витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ сформовані у відповідності до податкового законодавства, що було чинним на момент здійснення правочинів, а всі понесені витрати пов'язані із господарською діяльністю.

Порядок формування валового доходу до 01.04.2011 року здійснювався на підставі ст.4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Так, валовий доход визначався, як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

З 01.04.2011 року, порядок формування доходу регулюється статтями 135-137 ПК України, зокрема у п.135.2 ст.135 ПК України вказано, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом.187.1 ст.187 ПК України, визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв до 01.04.2011 року) валовий дохід включав загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Основні положення щодо формування доходів з 01.04.2011 року викладені у статтях 135-138 ПК України. Зокрема у п.135.1 ст.135 ПК України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У п.5.1 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлювалось, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Основні положення щодо формування витрат з 01.04.2011 року викладені у статтях 138-140 ПК України, зокрема у п.138.1 ст.138 вказано, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Процедура формування податкового кредиту з ПДВ викладалась у п.7.4 та п.7.5 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість".

Згідно п.п.7.4.1. Закону "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 Закону "Про ПДВ", протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст.3 Закону "Про ПДВ" або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 Закону "Про ПДВ", чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

За правилом п.п."а" п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п.198.3 ст.198 ПК України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року за № 969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 (чинного на момент здійснення частини господарських операцій, далі - Порядок № 969) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість; податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Контрагенти скаржника на момент вчинення правочинів мали статус зареєстрованих платниками ПДВ.

За змістом п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися у певних визначених правовою нормою операціях.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів. Податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Приписами п.185.1 ст.185 ПК України визначені операції платників податку. які є об'єктом оподаткування ПДВ.

За правилами п.187.1 ст.187 ПК України встановлено дату виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Підставою для недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Податковий орган не може керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, така позиція не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання його таким.

Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до договору купівлі-продажу № 29/09-10 від 29.09.2010 р., укладених ТОВ «Інтеа» та ТОВ «ВКП Омега Спектр» продавцем у відповідності до п.5.1 договору поставлено на склад ТОВ «Інтеа» (договір зберігання від 05.02.2007 року) ТМЦ які використовуються в сфері будівництва (ґрунтові суміші, цвяхи, шпаклівки, вимикачі, фарба інше). Поставка ТМЦ підтверджена видатковими накладними, податковими накладними, що досліджувались судом першої інстанції. Розрахунки між підприємствами проведені в безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками. Отримані матеріали ТОВ «Інтеа» використано в господарській діяльності, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт.

Крім того, відповідно до договору поставки матеріалів № 22 від 01.12.2012 р., укладеного ТОВ «Інтеа» та ПП «Полтава-Проект-Монтаж», продавцем поставлено на склад ТОВ «Інтеа» (договір зберігання від 05.02.2007 року) ТМЦ, які використовуються в сфері будівництва (ґрунтові суміші, цвяхи, шпаклівки, вагонка, фарба інше). Виконання договору підтверджене видатковими накладними, податковими накладними. Розрахунки між підприємствами проведені в безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками. Отримані матеріали ТОВ «Інтеа» використано в своїй господарській діяльності, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до договору купівлі-продажу б\н від 01.10.2010 р., укладеному між ТОВ «Інтеа» та ТОВ «Делавер Ком» поставлено на склад ТОВ «Інтеа» (договір зберігання від 05.02.2007 року) ТМЦ, які використовуються в сфері будівництва (грунтові суміші, цвяхи, шпаклівки, вагонка, фарба інше). Поставку ТМЦ підтверджено видатковими накладними, податковими накладними. Розрахунки між підприємствами проведені в безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками. Отримані матеріали ТОВ «Інтеа» використано в своїй господарській діяльності, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт.

У відповідності до договорів на поставку матеріалів №08/07-11 від 08.06.2011 року, №14/07-11 від 14.07.2011року, №05/08-11 від 05.08.2011 року між ТОВ «Інтеа» та ТОВ «Сет Фрут» продавцем поставлено на склад ТОВ «Інтеа» (договір зберігання від 05.02.2007 року) ТМЦ, що використовуються в сфері будівництва (портландцемент, шлакопортландцемент, грунтові суміші, цвяхи, стовпчики, шпаклівки, електроди інше). Поставка ТМЦ підтверджена видатковими накладними, податковими накладними. Розрахунки між підприємствами проведені в безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками. Отримані від ТОВ «Сет Фрут» матеріали ТОВ «Інтеа» використано в своїй господарській діяльності, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт.

Судом також, встановлено, що у відповідності до договорів субпідряду № 10/07-11 від 08.07.2011 року, № 11/07-11 від 11.07.2011 року, № 12/07-11 від 12.07.2011 року, № 01/08-11 від 01.08.2011 року, № 02/08-11 від 02.08.2011 року, № 03/08-11 від 03.08.2011 року укладених ТОВ «Інтеа» та ТОВ «Корпорація Сатурн» виконувались будівельні роботи. Замовник виконання робіт КП «Теплотранссервіс», договір підряду субпідряду № 1516/тс від 02.04. 2010 року укладений ТОВ «Інтеа» та КП «Теплотранссервіс». Виконання робіт проведено в повному обсязі, що підтверджено первинними документами - податковими накладними, видатковими накладними. актами здачі-приймання виконаних робіт. Розрахунки між підприємствами проведені в безготівковій формі.

У відповідності до договорів субпідряду № 13/07-11 від 06.06.2011р., №07/07-11 від 06.06.2011р., №16/07-11 від 06.06.2011р., №09/07-11 від 06.06.2011р., №08/07-11 від 06.06.2011р., №15/07-11 від 06.06.2011р., №17/07-11 від 06.06.2011р., №14/07-11 від 06.06.2011р., №12/07-11 від 06.06.2011р., №16/06-11 від 16.06.2011р. укладених ТОВ «Інтеа» та ТОВ «Забудова Світу» виконувалися будівельні роботи по поточному ремонту зливів та відкосів в приміщенні «ДП Рівненський облавтодор». Замовник виконання робіт «ДП Рівненський облавтодор». Виконання робіт проведено в повному обсязі, що підтверджено первинними документами - податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт. Розрахунки між підприємствами проведені в безготівковій формі.

Згідно договорів субпідряду № 19 від 01.11.2012 р., укладеного між ТОВ «Інтеа» та ТОВ «Діксі Буд»» виконано будівельні робіти по поточному ремонту приміщень та благоустрою території по вул. Кіквідзе, 22 м. Рівне. Виконання робіт проведено в повному обсязі, що підтверджено податковими накладними, актами виконаних робіт. Розрахунки між підприємствами проведені в безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками.

Виконані роботи по об'єктах будівництва ТОВ «Інтеа» передано замовнику робіт КП «Теплотранссервіс», ТІВЖ «Сім'я», ПрАТ «Рівнетурист», що підтверджено актами приймання - передачі відремонтованих об'єктів, актами виконаних робіт по генпідряду.

Що стосується донарахувань зроблених податковим органом - п.1 ст.115, 116 Акту перевірки, то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що податковим органом протиправно проведено визнання кредиторської заборгованості перед ТОВ «С.Дж.Р.Груп» безнадійною. Станом на 26.01.2011 року заборгованість по розрахунках ТОВ «Інтеа» перед ТОВ «С.Дж.Р.Груп» відсутня. Таким чином, господарська операція між підприємствами (поставка товару проведення розрахунків) виконана в повному обсязі. Проведення оплати ТОВ "Інтеа» підтверджено банківськими виписками. Господарські правовідносини в період з 01.01.2009 року по 10.01.2014 року між вказаними підприємствами не формувалися (Довідка ТОВ «Інтеа» № 69 від 31.12.2013 р.).

Також за п. 2 ст.116, 117 Акту перевірки податковим органом протиправно проведено визнання кредиторської заборгованості перед ПП ТЕК «Транс Експо Регіон» безнадійною, в односторонньому порядку. Платником податків самостійно відкореговано суми ПДВ та податку на прибуток нараховано та сплачено штрафні санкції. Станом на 31.03.2009 року заборгованість по розрахунках ТОВ «Інтеа» перед ПП ТЕК «Транс Експо Регіон» відсутня. Таким чином, господарська операція між підприємствами (поставка товару, проведення розрахунків) виконана в повному обсязі. Проведення оплати ТОВ "Інтеа» підтверджено банківськими виписками. Господарські правовідносини в період з 01.01.2009 року по 10.01.2014 року між вказаними підприємствами не формувалися (Довідка ТОВ «Інтеа» № 68 від 31.12.2013 р.).

Таким чином, усі суми валових витрат формувалися позивачем відповідно до положень Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", а з 01.04.2011 року всі суми витрат визначалися відповідно до норм ПК України. Висновки ДПІ у м .Рівному про завищення витрат та доходів викладені у акту перевірки не відповідають дійсності.

Твердження ДПІ у м. Рівному про порушення платником податків п.198.5 ст.198 ПК України є безпідставними, оскільки всі господарські операції скаржника є об'єктом оподаткування, не звільнені від оподаткування та пов'язані із його господарською діяльністю.

На момент вчинення правочинів контрагенти скаржника були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Чинним законодавством не передбачено для платника податків обов'язку так само, як і не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі, щодо дотримання податкової дисципліни.

Не є правомірними висновки ДПІ у м.Рівному про безтоварність господарських операцій скаржника із низкою контрагентів останнього через неможливість їх виконання з огляду на відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у вказаних контрагентів-постачальників, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях.

Також в ході перевірки виявлено наявність кредиторської заборгованості, яка залишилася нестягнутою після закінчення законодавчо встановленого терміну позовної давності. Так, по ФОП ОСОБА_5 рахується заборгованість в сумі 45 000 грн., яка виникла за договором, укладеним між підприємцем та позивачем від № 21 від 05.01.2009 року. По ФОП ОСОБА_7 рахується заборгованість в сумі 365 307 грн., яка виникла за договором, укладеним між підприємцем та позивачем від 05.01.2010 року.

Дійсно, за вказаними договорами на момент перевірки термін позовної давності не настав у зв'язку з його збільшенням за домовленістю сторін. Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_5 укладена додаткова угода від 01.02.2010 року про збільшення терміну позовної давності та розстрочення платежів в межах строку позовної давності (а.с.-170). Також між позивачем та ФОП ОСОБА_7 укладена додаткова угода від 02.01.2013 року про збільшення терміну позовної давності та розстрочення платежів в межах позовної давності (а.с. - 167).

Відповідно до положень статті 256 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки. Статтею 259 Цивільного кодексу України передбачена можливість сторін укладати письмовий договір про збільшення даного строку за домовленістю.

Згідно з абз. «а» пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Відповідно до пп. 135.5.4 п.135.5.ст.135 Податкового кодексу до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операція з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_6 також укладений договір №1 про надання бухгалтерських послуг від 03.01.2009 року, що не містить відомостей про збільшення терміну позовної давності та розстрочення платежів. Позивачем не включено до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, суму кредиторської заборгованості платника податку за отримані, але не оплачені товари (роботи, послуги), яка залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності за IV квартал 2012 року в сумі 58 513 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 12 287 грн. Тому податковим органом вірно визначено суму податкових зобов'язань, а тому у вказаній частині позовних вимог суд вірно відмовив в позові.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеа" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" лютого 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) Г.І. Майор

(підпис) Є.В.Одемчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Повний текст cудового рішення виготовлено "19" травня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеа" вул. Кавказька,2,м.Рівне,33000

3- відповідачу: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

- ,