Постанова № 38764661, 15.05.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2014 року Справа № 904/9349/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Галицький В.В. представник, довіреність №01-16/357-1 від 15.11.2013р.;

від відповідача: Добровольський А.Т. представник, довіреність №434-4016 від 11.10.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014р. по справі №904/9349/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-12", м. Вінниця

до публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 41 749, 10 грн.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Тірас-12" (далі ТОВ "Тірас-12") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі ПАТ "Нікопольський завод феросплавів") про стягнення 30 042, 72 грн. основного боргу, 3 004, 27 грн. штрафу, 3 516, 65 грн. пені, 740, 78 грн. 3% річних, 4 444, 68 грн. процентів за користування грошовими коштами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014р. по справі №904/9349/13 (суддя Крижний О.М.) позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" на користь ТОВ "Тірас-12" 30 042, 72 грн. основного боргу, 3 004, 27 грн. штрафу, 2 214, 93 грн. пені, 511, 14 грн. 3% річних та 1 474, 22 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №1203637 від 26.07.2012р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014р. у справі №904/9349/13 в частині стягнення з ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" 30 042, 72 грн. основного боргу, 3 004, 27 грн. штрафу, 2 214, 93 грн. пені, 511, 14 грн. 3% річних, витрат по сплаті судового збору та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Тірас-12" в зазначеній частині відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що позивачем не надано докази отримання ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" видаткової накладної №РН-0003551 від 27.12.2012р. та рахунку-фактури №СФ-0003372 від 22.10.2012р., в зв'язку з чим наведені докази не відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості; ТОВ "Тірас-12" при поставці товару по договору не було надано покупцю документи, передбачені п. 3.4. договору від 26.07.2012р., тому у ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" не виник обов'язок по оплаті решти 50% вартості поставленого товару, що спростовує існування заборгованості; ненадання ТОВ "Тірас-12" покупцю документів згідно переліку, передбачено п. 3.4. договору від 26.07.2012р., є простроченням кредитора, яке не призводить до прострочення боржника та унеможливлює застосування заходів відповідальності (пеня, штраф, 3% річних, тощо); суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взяв до уваги доводи відповідача, а прийняв до уваги виключно доводи позивача, порушивши вимоги ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності та змагальності сторін.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Тірас-12" просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014р. по справі №904/9349/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

26.07.2012р. між ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" (покупець) та ТОВ "Тірас-12" (постачальник) укладено договір поставки №1203637 з протоколом розбіжностей, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт вказується в специфікації (додаток) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).

В п. 3.1, п. 3.2 договору визначено, що постачальник зобов'язується поставити покупцю товар на умовах та у спосіб, зазначеними в специфікації (додаток) до договору; умови поставки визначаються згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 в чинній редакції, яка погоджена сторонами; протягом 10 календарних днів з дати одержання попередньої оплати в розмірі 50% загальної вартості партії товару на рахунок постачальника останній зобов'язується надати покупцю в розпорядження товар належної якості та в погодженій сторонами кількості за ціною та на умовах встановлених п. 3.1 договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та провести за свій рахунок завантаження на автомобільний транспорт.

Відповідно п. 3.4 договору, разом з товаром постачальник надає покупцеві такі документи:

- рахунок-фактура (оригінал на державній мові);

- податкова накладна (оригінал на державній мові);

- видаткова накладна (оригінал на державній мові);

- сертифікат відповідності, а також інші документи згідно з п. 2.3. договору (оригінали або належним чином завірені копії);

- у разі, якщо товар підлягає сертифікації - сертифікат відповідності за системою сертифікації УкрСЕПРО (оригінали або належним чином завірені копії);

- документи, надання яких обумовлено в специфікації (додаток №1) до договору.

Якщо зазначені у п. 3.4 договору документи складені з порушенням вимог для складання таких документів, якщо найменування та/або номенклатура, якісні і кількісні характеристики товару, зазначені в таких документах, не відповідають найменуванню та/або номенклатурі, якісним і кількісним характеристикам поставленого товару, покупець має право відмовитися від прийняття товару з наданням компетентних пояснень, крім того, у разі ненадання податкової накладної та/або відсутності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій сума податку на додану вартість перевищує 10 тисяч гривень, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі податкового кредиту з ПДВ за такою податковою накладною протягом п'яти банківських днів з моменту пред'явлення про це вимоги покупцем. (п. 3.6 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2012р., але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами (п. 11. 1 договору).

Специфікацією №1 до договору поставки №1203637 від 26.07.2012р. сторони обумовили поставку товару: мультипортова плата RS232PCI у кількості 2 шт.; USB-програматор у кількості 1 шт.; ППКП "Тірас-4П" у кількості 6 шт.; ППКП "Тірас 8П" у кількості 11 шт.; ППКП "Тірас 16П" у кількості 3 шт.; ППКП "Тірас 16.64П" у кількості 11 шт.; МЦА (модуль цифрового автодозвону) у кількості 29 шт.; МРЛ (модуль релейних ліній) - 2.1 у кількості 29 шт.; МБІ (модуль бар'єрного іскрозахисту) -2 у кількості 1 шт.; СПР "Тірас" (сповіщувач пожежний ручний) у кількості 26 шт.; ОСЗ-1 (оповіщувач світлозвуковий) "Тривога" у кількості 1 шт.; акумулятор 12V, 7 А. ч. у кількості 17 шт.; акумулятор 12V, 18 А. ч. у кількості 14 шт. загальною вартістю 60 085, 44 грн. з ПДВ.

В специфікації №1 до договору поставки №1203637 від 26.07.2012р. сторони визначили порядок розрахунку за поставлений товар, а саме, що покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% та 50% по факту поставки протягом 3-х банківських днів на поточний рахунок постачальника.

ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" здійснило передоплату в розмірі 30 042, 72 грн. (50% від вартості товару), що підтверджується банківською випискою від 14.12.2012р. №БВ-0000553.

ТОВ "Тірас-12" на виконання умов договору поставки №1203637 поставлено ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" товар за видатковою накладною №РН-0003551 від 27.12.2012р. на суму 60 085, 44 грн., що підписана уповноваженою особою відповідача на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №1501 від 25.12.2012р.

Докази оплати решти 50% вартості товару постачальнику в сумі 30 042, 72 грн. ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" суду не надані, в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В п. 9.3 договору (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей) сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар згідно з цим договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми несплаченого товару.

Позивачем нараховано відповідачу штраф у сумі 3 004,27 грн., а також пеню в розмірі 3 516, 65 грн. за період з 04.01.2013р. по 30.10.2013р., тоді як відповідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Посилаючись на положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України позовні вимоги про стягнення пені задоволені господарським судом частково за період з 04.01.2013р. по 03.07.2013р. в розмірі 2 214,93 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних нараховано позивачем за період з 04.01.2013р. по 30.10.2013р. в сумі 740, 78 грн., проте, 30.07.2013р. сторони уклали додаткову угоду №2/1303869 до договору поставки №1203637 від 26.07.2012р., в п. 1 якої дійшли згоди, що оплата заборгованості за цим договором здійснюється гарантованим платежем з датою виконання у строк 31.10.2013р., а за п. 3 даної угоди після підписання додаткової угоди постачальник не має до покупця претензій по оплаті штрафів, пені та інших платежів за прострочення оплати, за умови дотримання умов оплати п. 1 цієї додаткової угоди.

Отже, за правовою природою наведена домовленість відповідає відстроченню платежу відповідно ст. 694 Цивільного кодексу України, тому в період з 30.07.2013р. по 30.10.2013р. прострочення відсутнє, в зв'язку з чим господарським судом позовні вимоги про стягнення 3% річних задоволено частково за період з 04.01.2013р. по 29.07.2013р. в розмірі 511, 14 грн., враховуючи, що укладення додаткової угоди, якою передбачено відстрочення платежу на 3 місяці, не анулює юридичний факт - прострочення, що мало місце до укладення додаткової угоди.

Щодо позовних вимог про стягнення 4 444, 68 грн. процентів за користування грошовими коштами, визначених за даними компанії "Простобанк Консалтинг", яка проводить професійні маркетингові дослідження ринку банківських послуг, публікуючи їх результати на сторінках власних інтернет-проектів, то господарський суд, встановивши, що вимога про стягнення відсотків за своєю правовою природою є вимогою про стягнення збитків, тоді як відшкодування збитків можливе лише за наявності умов відповідальності, передбачених законом, відмовив в задоволенні наведених позовних вимог, оскільки відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" та збитками.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 30 042, 72 грн. основного боргу, 3 004, 27 грн. штрафу, 2 214, 93 грн. пені, 511, 14 грн. 3% річних, відмовивши в задоволенні позовних вимог про стягнення 1 301, 72 грн. пені та 4 444, 68 грн. процентів за користування грошовими коштами.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:

по-перше, щодо поставки товару, то номер та дата довіреності відповідача на отримання товару вказані у видатковій накладній. Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей;

по-друге, щодо ненадання позивачем документів, передбачених п. 3.4 договору, то за приписами ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Відповідач у період з часу отримання товару не скористався цим правом, тобто, не відмовився від товару та не повідомив про намір відмовитися від товару через відсутність будь-яких документів, що його стосуються, водночас і не вимагав від позивача надання цих документів. Крім того, відповідач мав право у випадку ненадання документів, передбачених п.3.4 договору, відмовитися від прийняття товару (п. 3.6 договору).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014р. по справі №904/9349/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 19.05.2014р.)