Постанова № 38764623, 14.05.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа№ 910/24715/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рудченка С.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - не з'явились, від відповідача - Дзюба І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу

приватного акціонерного товариства «Провідна»

на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року

у справі №910/24715/13 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом приватного акціонерного товариства

«Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ,

до приватного акціонерного товариства

«Страхова компанія «Провідна», м. Київ,

про стягнення 5321,49 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ПАТ «Страхова компанія «Провідна» (далі - відповідач) про стягнення 5321,49 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1720,50 грн. судового збору. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач в силу вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України зобов'язаний відшкодувати йому 5321,49 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі №910/24715/13 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 4821,49 грн. страхового відшкодування, 1558,84 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку часткове задоволення позовних вимог в розмірі 4821,49 грн., тобто в розмірі виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням 500,00 грн. франшизи, яка передбачена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8731115.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ «Страхова компанія «Провідна» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі №910/24715/13 та відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення 272,81 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивач не надав на прохання відповідача документів для самостійного визначення розміру заподіяної автомобілю «БМВ», р.н. НОМЕР_1, шкоди, а судом першої інстанції безпідставно не застосовано ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо врахування зносу пошкодженого автомобіля, що передбачено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом МЮ України, ФДМ України №142/5/2092 від 24.11.2003 року. Як стверджує скаржник, суд першої інстанції безпідставно стягнув з нього 272,81 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 року у справі №910/24715/13 апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «Провідна» на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі №910/2112/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 30.04.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі №910/24715/13 було виправлено допущену в резолютивній частині ухвали Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 року у справі №910/24715/13 описку шляхом внесення відповідних змін, а саме: дату судового засідання 30.04.2014 року виправлено на 14.05.2014 року.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

В судовому засіданні 14.05.2014 року представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити. Представники позивача в судове засідання 14.05.2014 року не з'явились, позивач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Також, від позивача надійшла заява, в якій він просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, спірне судове рішення залишити без змін, а справу слухати за відсутності його представників. Приймаючи до уваги обізнаність позивача про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 ГПК України, а також заяву позивача, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 07.02.2013 року між позивачем (страховик) та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-1501-13-00014 (а.с. 11-13), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «БМВ», р.н. НОМЕР_1.

17.03.2013 року о 15 год. 00 хв. у м. Одесі на вул. 43 Лінія, 2 трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля «БМВ», р.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, під керуванням останнього, та автомобіля «Мазда», р.н. НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5, що вбачаєьбся з довідки УДАІ ГУМВС України в Одеській області (а.с. 18) та відомостей №9172885 про ДТП (а.с. 19-20).

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю «БМВ», р.н. НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту якого становить 5966,49 грн. згідно ремонтної калькуляції №ПСКА2607 від 20.03.2013 року (а.с. 24-26).

Згідно заяви страхувальника (а.с. 27), калькуляції №ПСКА2607 від 20.03.2013 року, розрахунку суми страхового відшкодування (а.с. 31), страхового акту №ПСКА-2607 від 22.03.2013 року (а.с. 30) ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» виплатило страхувальнику (отримувач ПАТ КБ «Приватбанк») страхове відшкодування в розмірі 5321,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4850 від 26.03.2013 року (а.с. 32).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи в межах суми 5321,49 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з постановою Суворовського районного суду м. Одеси №523/4335/13-п від 17.04.2013 року (а.с. 21) винною у вчиненні вказаної ДТП визнано водія автомобіля «Мазда», р.н. НОМЕР_2, - ОСОБА_5, та притягнуто останню до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Мазда», р.н. НОМЕР_2, за шкоду, завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля «Мазда», р.н. НОМЕР_2, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8731115 (а.с. 56) застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Провідна»

Відтак, відповідач є особою, на яку полісом №АВ 8731115 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Мазда», р.н. НОМЕР_2, на час ДТП.

Разом з цим, згідно п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом №АВ 8731115 франшиза передбачена в розмірі 500,00 грн.

Відтак, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції законно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в розмірі 4821,49 грн. виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи в розмірі 500,00 грн., яка передбачена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8731115.

Посилання відповідача на те, що позивач не надав на його прохання документів для самостійного визначення розміру заподіяної шкоди автомобілю «БМВ», р.н. НОМЕР_1, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріали справи містять заяву №11/6543 від 27.08.2013 року позивача до відповідача на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу (а.с. 33-34), в додатках до якої позивачем направлялись відповідачеві документи для розгляду вказаної заяви, зокрема, копії актів огляду автомобіля «БМВ», р.н. НОМЕР_1 (дефектна відомість), копія калькуляції №ПСКА2607 від 20.03.2013 року тощо. Факт отримання 05.09.2013 року відповідачем вказаної заяви підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №03038 03267963 від 28.08.2013 року (а.с. 35).

Крім цього, згідно з п. 34.2. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Матеріали справи не містять доказів про те, що відповідачем вчинялись дії щодо самостійного визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля «БМВ», р.н. НОМЕР_1.

Доводи відповідача про те, що він звертався до позивача з листом №10-11/1765 від 03.10.2013 року (а.с. 57), в якому викладено вимоги про надання фото пошкодженого автомобіля «БМВ», р.н. НОМЕР_1, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки, по-перше, суду не подано доказів надіслання або вручення позивачеві вказаного листа та, по-друге, таке звернення не може бути свідченням виконання відповідачем власних обов'язків, визначених п. 34.2. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Твердження відповідача про те, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо врахування зносу пошкодженого автомобіля, що передбачено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом МЮ України, ФДМ України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, а тому суд першої інстанції безпідставно стягнув з нього 272,81 грн., також відхиляються колегією суддів. Так, відповідачем не подано суду доказів в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України на підтвердження визначення розміру такого зносу, оскільки, як вже зазначено, останнім не вчинялись дії щодо самостійного встановлення вартості відновлювального ремонту автомобіля «БМВ», р.н. НОМЕР_1.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі №910/24715/13.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Провідна» на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі №910/24715/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі №910/24715/13 залишити без змін.

3. Справу №910/24715/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Г. Рудченко

Судді О.В. Агрикова

В.Г. Суховий