Ухвала суду № 38763740, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/656/14 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "З-Т" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "З-Т" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « 3-Т», в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 1324921грн. 38коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2014 року позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю « 3-Т» заборгованість перед бюджетом в розмірі 1324921грн. 38коп.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Товариство з обмеженою відповідальністю "З-Т" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 12 жовтня 2005 року ТОВ « 3-Т» (код за ЄДРПОУ 33747845) зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа, перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі та є платником податків і зборів.

За відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 1324921грн. 38коп., яка виникла у підприємства у зв'язку з несплатою товариством в установлений строк зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

У зв'язку з цим позивач звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Суд першої інстанції задовольняючи позов прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом першої інстанції встановлено, що у відповідача виникла податкова заборгованість у зв'язку з несплатою податкових зоболв'язань по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств та по податку на додану вартість

Податковий борг Відповідача по Авансових внесках з податку на прибуток на даний час не погашено і становить 1 319 208,00 грн. Так, відповідачем самостійно подано декларацію по авансових внесках з податку на прибуток, а саме: Декларація від 06.02.2013 № 9086727658 на суму 5276834,00грн. Сума щомісячного податкового зобов'язання до сплати становить 439 736,00 грн. Таким чином, загальна сума податкового боргу по авансових внесках з податку на прибуток становить 1 319 208,00 грн.

Податковий борг Відповідача по податку на додану вартість на даний час не погашено і становить 5 713,00 грн. Так, відповідачем самостійно подано декларації по податку на додану вартість, а саме: Декларація по ПДВ від 17.10.2013 №9065741006 на суму 7796,00 грн.; Декларація по ПДВ від 19.12.2013 №9082189922 на суму 97,00грн. Таким чином, загальна сума податкового боргу по податку на додану вартість становить 5713,38 грн.

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідно до ст. 42 та ст. 59 Податкового кодексу направлено податкову вимогу від 07.11.2013. № 232-15, яка вручена відповідно до зворотного поштового відправлення.

Вказана податкова вимога не була оскаржена відповідачем, а тому сума боргу є узгодженою.

Крім того, існування податкового боргу підтверджується наступними доказами: довідка про заборгованість ТОВ « 3-Т» станом на 14 січня 2014 року; копія корінця податкової вимоги від 07 листопада 2013 року №232-15 з доказами про вручення відповідачу; рішення №77/26-57-15-01-43 від 07 листопада 2013 року про опис майна у податкову заставу; лист від 07 листопада 2013 року №14246/10/26-57-15-02-30; копії облікових карток платника; копія податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II-IV квартали 2012 року; копії податкових декларацій з податку на додану вартість за 09 та 11 місяці 2013 року.

На підставі до п.57.1. ст. 57 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.п.14.1.153 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно із п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що уразі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу з метою погашення податкового боргу податковим органом направлено відповідачу податкову 07 листопада 2013 року №232-15, яку отримана відповідачем 11.11.2013 року (а.с.9).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що доказів про сплату відповідачем вказаної суми податкового боргу і про оскарження ТОВ « 3-Т» в адміністративному та судовому порядку податкової вимоги позивача сторонами не надано.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач в порушення ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав суду доказів неправомірності дій позивача.

Таким чином, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, про неправомірність розгляду справи в скороченому провадження в порядку ст..183-2 КАС України, колегія суддів не приймає до уваги, так як відповідно до ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "З-Т" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.