Рішення № 38762737, 14.05.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/6747/13-Ц 22-ц/774/1038/К/14

Справа 214/6747/13-ц

Провадження № 22ц-774/1038/К/14 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 27 (ІІІ) суддя Попов В.В.

Суддя-доповідач - Остапенко В.О.

РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Остапенко В.О.

суддів - Грищенко Н.М., Турік В.П.

при секретарі - Кузьміній Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 березня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

Відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3;

Представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс Банк" - Кузьменко Микола Васильович.

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс Банк» (надалі - ПАТ КБ «Правекс Банк ») звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 61 839, 76 грн. судового збору в сумі 618, 39 грн., посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором від 08.08.2007 року, поручителями по якому є відповідач ОСОБА_3 в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 22.07.2013 року становить 7 736,74 доларів США , що в еквіваленті становить 61 839, 76 грн..

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 березня 2014 року позов ПАТ КБ «Правекс Банк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» 61839 грн. 76 коп. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №3619-022/07Р від 08.08.2007 року та 618 грн. 39 коп. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та закриття провадження у справі зі спливом строку позовної давності, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Судом не взято до уваги, що початок строку позовної давності для стягнення платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного з цих зобов'язань. Останній платіж відповідачем було здійснено 29 квітня 2010 року після добровільної реалізації заставного майна, а позов подано до суду 27 серпня 2013 року, більше ніж за три роки.

Розрахунок наданий позивачем, не підтверджено відповідними платіжними документами.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів заявлених позовних вимог та апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, відповідно до умов укладеного договору, який передбачає солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача визначеної суми заборгованості.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст. ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що 08.08.2007 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», після зміни назви ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №3619-022/07Р, згідно умов якого останньому було надано кредит на суму 19700 доларів США зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 11,99% річних строком до 08.08.2014 року, а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати відсотки на умовах, визначених у Договорі (а.с.6-11, 45-61).

При цьому, згідно п. 4.4. цього Договору позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 235 доларів США щомісяця до « 10» числа наступного місяця.

Згідно п. 4.5. цього Договору відсотки за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця (за час фактичного користування коштами протягом календарного місяця) у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії договору, зазначеного в п.1.2 даного договору.

Строк дії договору сторонами погоджено до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань відповідно до п.11.5.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу №3619-022/07Р від 08.08.2007 року, згідно якого останній передав позивачу в заставу належний йому автомобіль марки «Шкода», модель «Октавія А5», 2007 року випуску, р/н НОМЕР_1 (а.с. 25-30)

08.08.2007 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №3619-022/07Р, згідно з яким останній поручився перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе кредитних зобов'язань за Договором (а.с. 33-34).

Відповідно до п. 1.1 поручитель у порядку та на умовах, передбачених даним Договором, зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі обов`язань ОСОБА_2

Згідно п.2.1 Договору поруки вказано, що поручитель зобов'язується, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором, виконати за нього зобов'язання перед кредитором на умовах, у порядку і у строки, встановлені кредитним договором, зазначеним у п.1.1 даного договору зі змінами і доповненнями до нього.

Відповідно до ст. 554 ЦК України передбачено, що в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено судом, у порушення умов договору ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та станом на 22.07.2013 року має заборгованість в сумі 61 839,76 грн., яка складається з: 42 890, 44 грн. - непогашений кредит, 17 806, 33 грн. - несплачені відсотки; 1143 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків.

Таким чином, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, дійшов висновку, що відповідно до ст. 554 ЦК України й умов договору у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позов подано з пропуском строку позовної давності, оскільки останній платіж було здійснено 29 квітня 2010 року, колегія суддів до уваги не бере з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, сторони встановили як строк дії договору - до повного погашення позичальником заборгованості за кредитом та процентами за користування ними (п. 11.5), так і кінцевий строк повернення кредиту - 08.08.2014 року.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 припинив виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та сплати інших платежів за Договором з 29 квітня 2010 р., у той час як з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентами та пенею позивач звернувся 03 вересня 2013 р.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України ).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України ).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України ).

Відповідно до п. 11.5 кредитного договору даний договір діє від дня його підписання і до повного виконання зобов'язань за цим договором, тобто до 08.08.2014 року.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ КБ "Правекс Банк" та у відповідності з наданими Банком розрахунку стягнув солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість за кредитним договором в сумі 61 839,76 грн., яка складається з: 42 890, 44 грн. - непогашений кредит, 17 806, 33 грн. - несплачені відсотки; 1143 грн. - пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Доводи апеляційної скарги, що розрахунок наданий позивачем не підтверджено відповідними платіжними документами не можуть бути підставою для скасування законного рішення, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення відповідачем умов кредитного договору й правомірно стягнув на користь позивача заборгованість за кредитним договором, яка станом на 22.07.2013 року становить 61 839,76 грн., та складається з: 42 890, 44 грн. - непогашений кредит, 17 806, 33 грн. - несплачені відсотки; 1143 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків.

Однак в порушення вимог постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд при ухвалені рішення, в резолютивній частині зазначив лише загальний розмір вимог які підлягають стягненню, в той час, як необхідно було зазначати загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають стягненню, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 березня 2014 року змінити.

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: « Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованість за кредитним договором №3619-022/07Р від 08.08.2007 року, яка станом на 22.07.2013 року становить 61 839 грн. 76 коп., та складається з: заборгованості по кредиту в сумі 42 890, 44грн., заборгованості по процентам в сумі 17 806, 33 грн., пені за прострочення процентів в сумі 1143 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис)