Постанова № 38761079, 15.05.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2014 року Справа №904/9482/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.– доповідача,

суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання: Суслі Я.Б.

Представники сторін в судове засідання не з’явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі №904/9482/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе – Електрод», м. Суми

до державного підприємства «Східний гірничо - збагачувальний комбінат», м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в розмірі 1 031 761,66 грн. за договором закупівлі товарів за державні кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі №904/9482/13 (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволений частково. Стягнуто з державного підприємства «Східний гірничо - збагачувальний комбінат» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе – Електрод» заборгованість у розмірі 636 012,00 грн., пеню у розмірі 73 613,35 грн., 3% річних у розмірі 20 716,41 грн. В частині стягнення 3% річних в розмірі 13 517,64 грн. відмовлено. В решті позовних вимог провадження припинено.

Господарський суд першої інстанції встановив, що в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач здійснив часткову оплату товару в сумі 267 560,00 грн. (а.с.43,47,81,82), що призвело до утворення заборгованості за поставлений товар в сумі 636012,00 грн. При перевірці розрахунків 3% річних та пені, господарським судом було виявлено помилки, що призвело до часткового задоволення вимог в цій частині. В решті позовних вимог провадження було припинено на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідачем частково сплачено суму боргу.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою, в якій посилається на неправильність рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені та 3% річних. Зауважує на необхідності відмови у цій частині в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач допустив прострочення поставки на 15 днів, за що має також нести відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій і сума пені за прострочення поставки складає 5 128,25 грн.

Вважає неправильним розрахунок штрафних санкцій, за його розрахунком різниця складає 22 895,35 грн. та 10 143,20 грн. Різниця в розрахунках сум, що підлягають стягненню, на думку відповідача, відбулась внаслідок невірного застосування перебігу строку для розрахунок штрафних санкцій. Судом не було взято до уваги, що позивач порушив умови п. 5.2 Договору, та поставив товар на 15 днів пізніше. Наполягає на застосуванні до спірних правовідносин положень ст. 233 ГПК України в частині зменшення розміру штрафних санкцій.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені в сумі 73613,35 грн. та 3% річних – 20 716,41 грн. В частині стягнення основного боргу рішення не оскаржується.

31.03.2014 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а рішення господарського суду прийнято у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у справі.

15.05.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не у зв'язку з неявкою сторін, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по справі. Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами Договору про закупівлю товарів за державні кошти №954/13 від 08.10.2012 року (а.с.20-22), позивач поставив, а відповідач прийняв товар (електроди) на загальну суму 1 195 512 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.25-30).

В порушення умов п.4.2 Договору, відповідач здійснив лише часткову оплату товару в сумі 267 560,00 грн. (а.с.43,47,81,82), таким чином сума боргу становить 636 012,00 грн., що визнана відповідачем в повному обсязі.

На підставі ст. 625 ЦК України, суд першої інстанції стягнув з відповідача 3% річних в сумі 20 716,41 грн., замість заявленої позивачем суми – 30 196,31 грн., оскільки встановив помилку в наданих розрахунках.

Оскільки відповідач допустив прострочення оплати товару, позивач, з урахуванням п.7.3 Договору, просить стягнути з боржника пеню в сумі 73 613,35 грн.

На підставі ст. 549 ЦК України господарський суд Дніпропетровської області задовольнив вимоги позивача та зазначив, що посилання відповідача на несвоєчасну поставку товару позивачем не є підставою для його звільнення від сплати штрафних санкцій.

Згідно п.1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013, у господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Щодо посилань відповідача в апеляційні скарзі на зменшення розміру штрафних санкцій, то апеляційний суд не знаходить підстав для зменшення їх розміру, зважаючи на те, що дійсно позивачем допущено прострочення поставки частини товару але штрафні санкції за це порушення не можуть бути стягнуті автоматично, відповідного позову у справі не заявлено.

Що стосується підстав для зменшення обсягу відповідальності, то ця обставина не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки у відповідності до ст. 233 ГПК України суд має право зменшити розмір санкцій тільки у випадку, якщо штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. Проте жодних обставин, які можуть стати підставою для зменшення штрафних санкцій у даному випадку, а також доказів і обґрунтувань своїх тверджень у матеріали справи не надано, і у апеляційній скарзі не наведено. За таких обставин суд першої інстанції надав правильну юридичну оцінку цим обставинам, а також тому, що підстави для застосування звільнення від відповідальності у даному випадку відсутні.

Щодо неправильності розрахунку, то у рішенні суду першої інстанції відображено, що суд здійснив перерахунок розміру штрафних санкцій і уточнив його, внаслідок чого позовні вимоги стали задоволені тільки частково. Суд встановив, що помилка у нарахуванні пені і 3% річних сталася внаслідок невірного визначенням періоду.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовано. Фактично текст апеляційної скарги наведено з відзиву на позовну заяву, внаслідок чого не знайшов у ній відображення той факт, що суд першої інстанції здійснив корегування розміру пені і 3 % річних, про що відобразив у своєму рішенні.

Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 «Про судове рішення» - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі №904/9482/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі №904/9482/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складений 20.05.2014 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.В. Тищик