Постанова № 38759944, 18.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 квітня 2014 року №826/3292/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Метровес»

до

державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метровес» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2014 №0000702204, від 25.02.2014 №0000712204 та наказу від 23.01.2014 №163.

Під час судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 №0000702204, від 25.02.2014 №0000712204.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 05.02.2014 №191/26-53-22-04-21/24733345 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 №0000702204, від 25.02.2014 №0000712204. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 05.02.2014 №191/26-53-22-04-21/24733345 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 25.02.2014 №0000702204, від 25.02.2014 №0000712204 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

В судове засідання 09.04.2014 відповідач явку свого представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи №826/3292/14 у порядку письмового провадженні.

Всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Метровес» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податків за період з 01.09.2012 по 31.09.2012 по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л».

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Метровес» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 118 673,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 124 607,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 05.02.2014 №191/26-53-22-04-21/24733345 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 25.02.2014 №0000702204, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 178 009,00 грн., у тому числі: 118 673,00 грн. – основний платіж, 59 336,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

від 25.02.2014 №0000712204, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 186 911,00 грн. у тому числі: 124 607,00 грн. – основний платіж, 62 304,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 05.02.2014 №191/26-53-22-04-21/24733345 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Метровес» та товариством з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л» за договорами від 24.09.2012 №24/09, від 25.09.2012 №25/09, від 26.09.2012 №26/09.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Метровес» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л» (постачальник) укладено договір поставки від 24.09.2012 №24/09, відповідно до якого покупець замовляє товар у постачальника на підставі замовлення, в якому визначається номер замовлення, кількість одиниць, вид, якість товару, а також умови оплати.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору поставки від 24.09.2012 №24/09, додатку до договору від 04.10.2012 №1; замовлень за відповідні періоди; видаткових накладних за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Метровес» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л» (виконавець) укладено договір від 26.09.2012 №26/09 про виконані роботи, відповідно до якого за завданням замовника, виконавець надає замовнику послуги з діагностики та ремонту гільйотини, в обсязі та на умовах, визначених договором.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору від 26.09.2012 №26/09 та додатку до договору від 04.10.2012 №1; видаткової накладної; податкової накладної; акту виконаних робіт; оборотно-сальдової відомості; протоколу зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Метровес» на якому ставилось питання щодо необхідності ремонту гільйотини.

Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю «Метровес» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л» (виконавець) укладено договір від 25.09.2012 №25/09 про надання послуг, відповідно до якого за завданням замовника виконавець надає замовнику послуги з надання юридичних послуг по реорганізації, зміні організаційно-правової форми закритого акціонерного товариства «Метровес» в товариство з обмеженою відповідальністю «Метровес».

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору від 25.09.2012 №25/09 та додаток до договору від 04.10.2012 №1; податкової накладної; акту виконаних робіт.

Суд звертає увагу, що всі наявні в матеріалах справи зазначені документи дають змогу визначити, які саме послуги надавались, за якою ціною та між якими контрагентами.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Метровес» та товариством з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л» вказано на акт державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 23.08.2013 №717/26-58-22-03-17/37783187 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2012 року».

Ознайомившись зі змістом акту державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 23.08.2013 №717/26-58-22-03-17/37783187 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л», наданого відповідачем під час судового розгляду справи суд наголошує на наступному.

З названого акту, незважаючи на неможливість проведення перевірки, органом державної податкової служби надається аналіз господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л», без дослідження первинних документів контролюючий орган вказує на безтоварність операцій між цим підприємством та його контрагентами.

Разом з тим, той же акт державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 23.08.2013 №717/26-58-22-03-17/37783187 містить інформацію, що товариство з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л» декларувало свої грошові зобов’язання із податку на додану вартість за вересень 2012 року по взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю «Метровес» у сумі 118 673,05 грн.

За таких обставин позивачем сформовано податковий кредит за вересень 2012 року по взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л» у сумі, яку останнє задекларувало як грошові зобов’язання.

Окрім того, в підтвердження прояву розумної обережності у виборі контрагента, позивачем надано суду копію довідки з ЄДРПОУ.

Також, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л», надано суду: копію договору про оренду нежитлового приміщення на підтвердження можливості зберігання придбаного товару у контрагента; копії подорожніх листів на підтвердження транспортування товару автомобілем ГАЗ 3302, який обліковується на балансі позивача з 24.04.2012, на рахунку 105 «Транспортні засоби»; докази використання придбаного товару у товариства з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л» для виготовлення вагів.

Щодо взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Метровес» та товариством з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л» за договорами від 24.09.2012 №24/09, від 25.09.2012 №25/09, від 26.09.2012 №26/09, то:

- податковим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача;

- всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток;

- під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Метровес» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л», первинні документи по господарським операціям не досліджувались;

- доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин відповідач суду також не надав.

Так, позиція відповідача ґрунтується лише на певних припущеннях, які не підтверджені жодними документами, а тому не можуть бути підставою для визначення позивачеві грошових зобов’язань із податків.

Також, суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Метровес» та товариством з обмеженою відповідальністю «Золота орхідея Л» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Метровес» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2014 №0000702204, від 25.02.2014 №0000712204 , підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 25.02.2014 №0000702204, від 25.02.2014 №0000712204 .

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.