Постанова № 38759933, 12.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 травня 2014 року №826/4956/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження

за позовом

публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до

управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області

про

визнання протиправними дій та скасування постанов від 24.03.2014 ВП№42631710, від 24.03.2014 ВП№42631932,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування постанов від 24.03.2014 ВП№42631710, від 24.03.2014 ВП№42631932 про відкриття виконавчого провадження.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю правових підстав для відкриття виконавчого провадження. Позивач в контексті наведеного зазначає, що рішення суду, в рамках виконання якого було прийнято постанови про стягнення виконавчого збору та витрат, було у повному обсязі фактично виконано.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Письмових заперечень на позовну заяву вдповідач суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи №826/4956/14 у порядку письмового провадженні.

Всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції прийнято постанови від 02.07.2008 ВП№7986381 про стягнення з боржника виконавчого збору та від 14.03.2014 ВП№7986381 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Боржником у названому виконавчому провадженні ВП№7986381 є публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування».

На підставі вказаних постанов, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень від 24.03.2014 у виконавчому провадженні №42631710 та від 24.03.2014 у виконавчому провадженні №42631932.

Позивач не погоджуючись з постановами відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області від 24.03.2014 ВП№42631710, від 24.03.2014 ВП№42631932 звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини сьомої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частини п’ятої статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Підпунктом 4.16.6 пункту 4.16 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за №865/4158, передбачене виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження допускається в разі винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, щодо якого було винесено постанову про стягнення виконавчого збору. При виконанні цієї постанови виконавчий збір не береться.

З матерів справи вбачається, що постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 14.03.2014 ВП№7986381 закінчено виконавче провадження, при цьому постанови від 14.03.2014 ВП№7986381 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та від 02.07.2008 ВП№7986381 про стягнення з боржника виконавчого збору виведено в окремі провадження.

Так, на підставі постанов від 14.03.2014 ВП№7986381 та від 02.07.2008 ВП№7986381, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень від 24.03.2014 ВП №42631710 та від 24.03.2014 ВП №42631932.

З постанов державного виконавця від 24.03.2014 ВП №42631710 та від 24.03.2014 ВП №42631932 про відкриття виконавчого провадження вбачається, що постанови від 14.03.2014 ВП№7986381 та від 02.07.2008 ВП№7986381 вступили у законну силу.

При цьому, в силу приписів частини сьомої статті 28 та частини п’ятої статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи закінчення виконавчого провадження ВП№7986381 з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, а також те, що виконавчий збір станом на 2014 рік не було стягнуто, дії державного виконавця із відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору та постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, є обґрунтованими.

Під час розгляду справи позивачем не доведено наявності станом на час ухвалення спірних постанов про відкриття виконавчих проваджень підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, які визначені у статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69-71, 160-165, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.