Постанова № 38759883, 14.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 квітня 2014 року 08:33 №826/2169/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»доміжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центрального офісу з обслуговування великих платниківпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2013 №0000564050.

Під час судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 №0000074050. Так, внаслідок застосування позивачем процедури адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 29.11.2013 №0000564050 було частково скасованим. Відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 №0000074050, отже податкове повідомлення-рішення міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 29.11.2013 №0000564050 є відкликаним в силу приписів підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центральним офісом з обслуговування великих платників на підставі хибних висновків акту перевірки від 13.11.2013 №1362/40-50/30307207 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами: приватним підприємством «Укрпромспецкомплект-3», товариством з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива», фермерським господарством «Себек-2007», приватним підприємством «Павлоград-Інвест-Агро», товариством з обмеженою відповідальністю «В.С.В. - Агро», приватним підприємством «Тімурагро», ОСОБА_2, ОСОБА_3, необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 №0000074050. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 13.11.2013 №1362/40-50/30307207 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 12.02.2014 №0000074050 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

В судовому засіданні 24.03.2014 сторони подали клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональним головним управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з приватним підприємством «Укрпромспецкомплект-3», товариством з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива», фермерським господарством «Себек-2007», приватним підприємством «Павлоград-Інвест-Агро», товариством з обмеженою відповідальністю «В.С.В. - Агро», приватним підприємством «Тімурагро», ОСОБА_2, ОСОБА_3 за період з 01.04.2010 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» підпункту 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 1 789 268,00 грн.

За наслідками перевірки міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центральним офісом з обслуговування великих платників складено акт від 13.11.2013 №1362/40-50/30307207 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 №0000564050, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 683 376,00 грн. у тому числі: 1 789 268,00 грн. - основний платіж, 894 108,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 29.11.2013 №0000564050 подало Міністерству доходів і зборів України скаргу.

За результатами розгляду скарги Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення від 07.02.2014 №2374/6/99-9910-01-15, яким податкове повідомлення-рішення міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 29.11.2013 №0000564050 скасовано в частині штрафних (фінансових) санкцій у сумі 30 039,00 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів і зборів - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 №0000074050.

За таких обставин, внаслідок застосування позивачем процедури адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 29.11.2013 №0000564050 було частково скасовано, внаслідок чого винесено нове податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 №0000074050, яким позивачеві зменшено штрафні санкції на суму 30 039,00 грн..

Відповідно до підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

При цьому, згідно із приписами пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 29.11.2013 №0000564050 є відкликаним в силу приписів Податкового кодексу України.

Аналізуючи доводи сторін щодо податкового повідомлення-рішення міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 12.02.2014 №0000074050, суд наголошує на наступному.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 13.11.2013 №1362/40-50/30307207 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» та його контрагентами:

приватним підприємством «Укрпромспецкомплект-3» за договором від 06.02.2012 №26;

товариством з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива» за договорами від 18.04.2012 №К1204-5204, від 27.04.2012 №К1204-5205, від 04.05.2012 №К1205-5201, від 11.05.2012 №К1205-5203;

фермерським господарством «Себек-2007» за договором від 09.04.2012 №К1204-3014;

приватним підприємством «Павлоград-Інвест-Агро» за договорами від 08.05.2012 №К1205-3004, від 24.05.2012 №К1205-3018;

товариством з обмеженою відповідальністю «В.С.В. - Агро» від 10.09.2010 №К1009-2233, від 24.09.2010 №К1009-2265;

приватним підприємством «Тімурагро» від 15.03.2012 №К1203-1059, від 16.03.2012 №К1203-1089, від 23.03.2012 №К1203-1192, від 30.03.2012 №К1203-1284;

ОСОБА_2 за договором від 13.09.2010 №К1009-3614;

ОСОБА_3 за договорами від 26.03.2012 №К1203-1195, від 26.04.2012 №К1204-1123, від 02.02.2012 №К1202-0950, від 02.02.2012 №К1202-0946, від 23.03.2012 №К1203-1168, від 30.03.2012 №К1203-1263, від 10.04.2012 №К1204-1024, від 23.04.2012 №К1204-1090, від 25.04.2012 №К1204-1108, від 25.04.2012 №К1204-1119, від 27.04.2012 №К1204-1156.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» (покупець) та його контрагентами (постачальник): приватним підприємством «Павлоград-Інвест-Агро», приватним підприємством «Тімурагро», ОСОБА_2, ОСОБА_3, фермерським господарством «Себек-2007», товариством з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива», приватним підприємством «Укрпромспецкомплект-3», товариством з обмеженою відповідальністю «В.С.В. - Агро» укладено типові вище зазначені договори поставок, відповідно до яких постачальник зобов'язується продати й передати, а покупець зобов'язується, оплатити й прийняти від постачальника сільськогосподарську продукцію (вид продукції в кожному договорі різний: горох, пшениця, ячмінь, кукурудза, насіння соняшника) насипом відповідно до умов договору. Кожен вид товару повинен відповідати вимогам ДСТУ.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів поставок від 06.02.2012 №26, від 18.04.2012 №К1204-5204, від 27.04.2012 №К1204-5205, від 04.05.2012 №К1205-5201, від 11.05.2012 №К1205-5203, від 09.04.2012 №К1204-3014, від 08.05.2012 №К1205-3004, від 24.05.2012 №К1205-3018, від 10.09.2010 №К1009-2233, від 24.09.2010 №К1009-2265, від 15.03.2012 №К1203-1059, від 16.03.2012 №К1203-1089, від 23.03.2012 №К1203-1192, від 30.03.2012 №К1203-1284, від 13.09.2010 №К1009-3614, від 26.03.2012 №К1203-1195, від 26.04.2012 №К1204-1123, від 02.02.2012 №К1202-0950, від 02.02.2012 №К1202-0946, від 23.03.2012 №К1203-1168, від 30.03.2012 №К1203-1263, від 10.04.2012 №К1204-1024, від 23.04.2012 №К1204-1090, від 25.04.2012 №К1204-1108, від 25.04.2012 №К1204-1119, від 27.04.2012 №К1204-1156; податкових накладних за відповідні періоди; видаткових накладних за відповідні періоди; платіжних доручень за відповідні періоди; складських квитанцій на зерно; квитанцій про приймання вантажу; товарно-транспортних накладних за відповідні періоди; витягів з реєстру складських документів на зерно за відповідні періоди.

Суд звертає увагу, що всі наявні в матеріалах справи зазначені документи дають змогу визначити, які саме поставки були виконані, за якою ціною та між якими контрагентами.

У свою чергу, Міжрегіональним головним управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центральним офісом з обслуговування великих платників на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» та його контрагентами вказано на:

акт від 10.07.2012 №463/22-11/31489369 державної податкової інспекції у місті Черкаси «Про результати проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Укрпромспецкомплект-3» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків - покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 по 27.06.2012»;

акт від 16.07.2012 №259/221/32465836 Дніпропетровської міжрегіональної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.05.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.05.2012»;

акт від 05.09.2012 №109/22-1-35061659 Західно-Донбаської об'єднаної держаної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС «Про результати проведення документальної позапланової перевірки фермерського господарства «Себек-2007» з питань правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.2012 по 31.05.2012»;

акт від 26.09.2012 №113/22/6-35168745 Західно-Донбаської об'єднаної держаної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС «Про результати проведення документальної позапланової перевірки приватного підприємства «Павлоград-Інвест-Агро» з питань правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.05.2012 по 31.05.2012»;

акт від 30.01.2012 №329/23-6/35938390 державної податкової інспекції у місті Херсоні «Про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.В. - Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з приватним підприємством «Стилет-Юг» та контрагентами покупцями за вересень 2010 року»;

акт від 20.08.2012 №529/23-37163073 Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області ДПС «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки приватного підприємства «Тімурагро» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Негоциант Агро» за період березень 2012 року»;

акт від 19.04.2012 №19/1720/НОМЕР_1 державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС «Про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог чинного законодавства з питання оподаткування громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 за період з 01.10.2009 по 31.12.2011»;

акт від 02.11.2012 №24/1701/НОМЕР_2 Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області ДПС «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 по 30.04.2012».

Окрім того, суд звертає увагу, що в акті міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 13.11.2013 №1362/40-50/30307207 податковий орган посилається на акт міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 16.01.2013 №20/40-50/23-20/30307207 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за 2010-2011-2012 роки».

За таких обставин, відповідачем зміст господарських операцій, рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами не перевірявся, висновки акту перевірки міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 13.11.2013 №1362/40-50/30307207 ґрунтуються виключно на висновках інших актів перевірок органів державної податкової служби.

Під час судового розгляду справи представниками позивача акцентовано увагу на тому, що міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центральним офісом з обслуговування великих платників вже проводилась перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за 2010-2011-2012 роки, за наслідком якої складений акт від 16.01.2013 №20/40-50/23-20/30307207 та на підставі якого були винесені податкові повідомлення-рішення, що не заперечується відповідачем, а також підтверджується актом перевірки від 13.11.2013 №1362/40-50/30307207.

За таких обставин, за посиланням позивача, що жодним чином не спростовано відповідачем, органом державної податкової служби здійснено повторне нарахування грошових зобов'язань на підставі одних і тих самих актів перевірок, договорів, за однаковий податковий період.

Постановою Окружного адміністративного суду від 24.09.2013 №826/3842/13-а позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» задоволено частково: визнано протиправним і скасовано повністю податкове повідомлення-рішення окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 31.01.2013 №0000042310 та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 31.01.2013 №0000032310 в частині колонки «сума завищення бюджетного відшкодування» - в розмірі 1280500,75 грн. (один мільйон двісті вісімдесят тисяч п'ятсот гривень сімдесят вісім копійок), в частині колонки «штрафні (фінансові) санкції (штраф)» - 656354,94 грн. (шістсот п'ятдесят шість тисяч триста п'ятдесят чотири гривні дев'яносто чотири копійки). В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 №826/3842/13-а вказану постанову залишено без змін.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 в адміністративній справі №826/3842/13-а набрала законної сили 13.03.2014, про що свідчать матеріали справи.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили 13.03.2014 встановлено протиправність податкових повідомлень рішень від 31.01.2013 №0000042310 та від 31.01.2013 №0000032310, які винесені на підставі акта міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центральним офісом з обслуговування великих платників від 16.01.2013 №20/40-50/23-20/30307207, а тому міжрегіональне головне управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центральним офісом з обслуговування великих платників в акті перевірки від 13.11.2013 №1362/40-50/30307207 безпідставно посилається на акт від 16.01.2013 №20/40-50/23-20/30307207, та виносить податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 №0000074050.

Також в підтвердження прояву розумної обережності у виборі контрагентів, позивачем надано суду копії:

- виписки з ЄДРПОУ товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива»; свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива»; свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива»; паспорту директора товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива»; картки із зразками підписів товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива»; статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива»;

- картки із зразками підписів приватного підприємства «Павлоград-Інвест-Агро»;

витягу з ЄДРПОУ приватного підприємства «Павлоград-Інвест-Агро»; довідки про взяття на облік платника податків приватного підприємства «Павлоград-Інвест-Агро»;

- свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_2; свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість фізичної особи підприємця ОСОБА_2;

- виписки з ЄДРПОУ приватного підприємства «Тімурагро»; статуту приватного підприємства «Тімурагро»; свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість приватного підприємства «Тімурагро»;

- свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства «Себек-2007»; витягу з ЄДРПОУ фермерського господарства «Себек-2007»; наказу на призначення на посаду директора фермерського господарства «Себек-2007»; довідки про статус платника фіксованого сільськогосподарського податку фермерського господарства «Себек-2007»; статуту фермерського господарства «Себек-2007»; свідоцтва про реєстрацію фермерського господарства «Себек-2007» як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість; довідки про взяття на облік платника податків фермерського господарства «Себек-2007»;

- витягу з ЄДРПОУ про державну реєстрацію ОСОБА_3; свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість фізичної особи підприємця ОСОБА_3; довідки про взяття на облік платника податків фізичної особи підприємця ОСОБА_3; паспорту, посвідчення та ідентифікаційного коду ОСОБА_3.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що податковим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів позивача та всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин відповідач суду також не надав.

Отже, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» та його контрагентами приватним підприємством «Укрпромспецкомплект-3», товариством з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива», фермерським господарством «Себек-2007», приватним підприємством «Павлоград-Інвест-Агро», товариством з обмеженою відповідальністю «В.С.В. - Агро», приватним підприємством «Тімурагро», ОСОБА_2, ОСОБА_3 не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2014 №0000074050, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 12.02.2014 №0000074050.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.