Постанова № 38758256, 14.05.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 травня 2014 р. Справа № 802/819/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Колос М.С.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Романовича С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Липовецьке відділення)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Липовецький районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Липовецького відділення Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0000112200 від 03.03.2014 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що за результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів відповідачем прийнято рішення № 0000112200 від 03.03.2014 року про застосування фінансових санкцій за порушення ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Оскаржуване рішення прийняте на підставі акту ВІ № 052 від 09.02.2014 року про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано факт продажу ОСОБА_1 алкогольних напоїв неповнолітній особі. Проте позивач зазначає, що рішенням адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бричанської сільської ради його було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, і він сплатив накладений на нього штраф. Тому вважає, що його двічі притягнуто до відповідальності за одне і те саме правопорушення. Крім того просить врахувати, що відповідач необґрунтовано підставою прийняття оскаржуваного рішення визначив акт перевірки ВІ № 052 від 09.02.2014 року, оскільки фактично такою підставою є протокол про адміністративне правопорушення, складений працівниками Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області.

У судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали заявлені позовні вимоги та надали пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Позивач ОСОБА_1 також додатково пояснив, що він дійсно продав пиво 11-річному хлопцеві, який прийшов до нього у магазин із запискою від батьків, в якій було перераховано продукти, які потрібно купити, та вказано про пляшку пива. Визнає, що він вчинив неправильно, продавши алкоголь малолітньому, але просить суд взяти до уваги, що у селі всі знають один одного і він був переконаний, що пиво продавав саме батькам дитини. Крім того зазначив, що він не знав про те, що пиво відноситься до спиртних напоїв, які заборонено продавати неповнолітнім. Просить суд врахувати наведені обставини та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року на підставі ч. 1 ст. 52 КАС України за згодою позивача допущено заміну відповідача у цій справі Липовецьке відділення Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області належним відповідачем Іллінецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Липовецьке відділення).

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив і наполягає на тому, що рішення про застосування фінансових санкцій № 0000112200 від 03.03.2014 року було прийнято правомірно на підставі матеріалів перевірки Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області, якими встановлено факт продажу неповнолітній особі алкогольних напоїв в магазині, який належить ФОП ОСОБА_1, а отже і порушення останнім ч. 1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Просить суд відмовити у задоволенні заявленого адміністративного позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Липовецького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області Ковалінський К.П. подав заяву про розгляду справи без його участі. Також пояснив, що 09.02.2014 року в с. Брицьке в магазині "Продукти", який належить ФОП ОСОБА_1, ним було виявлено факт продажу пива малолітньому. Цього ж дня на ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 156 КУпАП. В подальшому оформлені матеріали направлено голові адміністративної комісії Бричанської сільської ради для розгляду і прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення, а їх копії - у Липовецьке відділення Іллінецької ОДПІ для вирішення питання про застосування до підприємця штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрований Липовецькою районною державною адміністрацією Вінницької області 27.05.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_3 (а.с. 6).

03.03.2014 року Іллінецькою ОДПІ в особі Липовецького відділення прийнято рішення № 0000112200 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за порушення вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років (неповнолітнім) (а.с. 9-10).

При цьому підставою для прийняття податковим органом вказаного рішення були матеріали правоохоронного органу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, суд керується наступними мотивами.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВP (далі - Закон № 481/95-ВР).

Статтею 16 цього Закону передбачено, що контроль за дотриманням його норм здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

При цьому слід зазначити, що адміністративна відповідальність фізичної особи за продаж спиртного неповнолітньому встановлена Кодексом про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП).

Так, частиною 2 статті 156 КУпАП передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2014 року о 14 год. 00 хв. старшим оперуповноваженим КМСД Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області Ковалінським К.П. було виявлено факт продажу гр. ОСОБА_1 пива неповнолітній особі в магазині "Продукти", що розташований в с. Брицьке по вул. Леніна. Вказане правопорушення зафіксоване у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВІ 1/1 № 052 (а.с. 8).

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бричанської сільської ради ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який позивачем було сплачено добровільно.

Факт вчинення вищезазначеного адміністративного порушення ОСОБА_1 визнав як в адміністративному позові, так і безпосередньо в судовому засіданні.

Водночас суд звертає увагу на те, що в даному випадку позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності як працівника підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування, тобто продавця магазину "Продукти", який порушив передбачені чинним законодавством правила торгівлі пивом та здійснив його продаж неповнолітньому.

Однак, поряд з адміністративною відповідальністю фізичної особи (продавця) за вчинення цього правопорушення законом встановлено також адміністративно-господарську відповідальність суб'єктів господарювання, у зв'язку з діяльністю яких допущено порушення вимог ч. 1 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР.

Так, згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 6800 грн.

При цьому слід зазначити, що з 01.01.2011 року набув чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Згідно з пп.14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року.

Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, приймаються, зокрема, керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу державної податкової служби, правонаступником яких на теперішній час виступають органи доходів і зборів, відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. За приписами пункту 8 Порядку рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

В той же час відповідно до ст. 19 Податкового кодексу України однією із функцій органів доходів і зборів є здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Тому притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності шляхом накладення відповідним рішенням штрафу є одним із способів здійснення контролюючим органом заходів, спрямованих на запобігання порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що органи доходів і зборів уповноважено застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на них.

Крім того, згідно з п. 3 вищезгаданого Порядку до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом № 481/95-ВР.

Відповідно до п. 4 Порядку посадові особи і громадяни, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, за порушення норм Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами несуть відповідальність згідно із законодавством.

Отже, змістовний аналіз зазначених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що окрім покладення відповідальності за правопорушення на фізичну особу, яка здійснила продаж пива неповнолітній особі, також встановлена відповідальність і суб'єкта господарювання, який допустив порушення вимог статті 15-3 Закону № 481/95-ВР у вигляді фінансових санкцій в розмірі 6800 грн.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 продав пиво неповнолітній особі, він підлягає юридичній відповідальності як продавець згідно з ч. 2 ст. 156 КУпАП, а також згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР як фізична особа-підприємець, яка є власником магазину, в якому було незаконно продано пиво неповнолітньому.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що суб'єкти правопорушення та види відповідальності є різними, а відтак твердженнями позивача про повторне притягнення його до відповідальності за одне й те саме правопорушення є помилковим.

Крім того, відповідно до п. 5 Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Акт перевірки ВІ № 052 від 09.02.2014 року та протокол ВІ 1/1 № 052 про адміністративне правопорушення від 09.02.2014 року є матеріалами Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області, якими встановлено факт продажу пива неповнолітній особі в магазині "Продукти", що розташований в с. Брицьке по вул. Леніна, тобто факт порушення позивачем вимог ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР.

При цьому акт перевірки - це документ, який складається особами, що проводили перевірку, фіксує факт її проведення та результати, а протокол про адміністративне правопорушення приймається за наслідками перевірки та свідчить про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Отже, на думку суду, відповідач правомірно зазначив акт перевірки ВІ № 052 від 09.02.2014 року як підставу для винесення оскаржуваного рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір по суті, суд також враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у постанові № К/9991/30542/11 від 27.08.2013 року, відповідно до якої необхідною умовою для відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, є факт продажу забороненого товару неповнолітньому особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом господарювання (а.с. 44-46).

Позивач погоджується із фактом продажу ним забороненого товару (пива) неповнолітній особі, а відтак наведені ним обґрунтування позовних вимог не дають підстав для висновку про протиправність рішення відповідача.

Крім того, у постанові від 26.03.2013 року Верховний Суд України зазначив, що Законом № 481/95-ВР в імперативній формі запроваджено заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років. Частиною 4 статті 15-3 цього Закону продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, а отже, ця вимога має спонукати суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію (а.с. 41-43).

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а суд відповідно до ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення про застосування фінансових санкцій, а також докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) решту суми судового збору, що підлягав сплаті при звернені до адміністративного суду, а саме судовий збір в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена: 19.05.2014 року.

Суддя Сало Павло Ігорович