Ухвала суду № 38754992, 05.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року Справа № 9104/10095/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Макарика В.Я., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова в якому просило, з урахуванням уточнень(а.с.45), скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0007061521/0 від 27.10.2009р., № 0007061521/1 від 13.01.2010р., № 0007061521/3 від 26.08.2010р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача № 0007061521/0 від 27.10.2009р., № 0007061521/1 від 13.01.2010р., № 0007061521/3 від 26.08.2010р.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставин, що мають значення для даної справи, а постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2009 року, за результатами якої складено акт від 05.10.2009 року №2285/15-2/19177304, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 27.10.2009 року №0007061521/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15721,22грн. (основний платіж -14972,59грн., штрафні (фінансові) санкції - 748,63грн.).

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 14972,59грн. та відповідно заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму - 14972,59грн.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «НВП «Імво» до ДПІ у Галицькому районі м. Львова подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року (Вх. ДПІ від 19.08.2009 року №72914).

Відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт послуг). Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені пунктом 7.3 статті 7 Закону.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону).

А тому платник податку який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх, має право додати до податкової декларації за звітній податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Таке звернення дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. При цьому, при формуванні податкового кредиту платники податку мають право на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом , в якому такі податкові накладні були виписані, але за умови документального підтвердження затримки такого отримання.

На виконання п.4 Примірного порядку взаємодій органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266, проведено аналіз податкової звітності по ПДВ за липень 2009 року. Перевірка проведена на підставі даних автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів ТзОВ «НВП «Імво», а саме ТзОВ «Запоріжметал Холдінг», ТзОВ «Лабораторія інформаційних технологій», ПТЕП «Автотрансекспедиція», товариство», «Український мобільний зв'язок», ВАТ «Львівобленерго», ПП «Інтерфейс», ВАТ «Укртелеком», ВАТ «Львівський хімічний завод», ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія», ТзОВ «Авторанс-ДІК», ТзОВ Інформаційне агенство «Українські новини», ТзОВ «Голден Телеком», ПП Консалтингова фірма «Прометей», ТзОВ «Міст Експрес», ТзОВ «АЙ. ТІ.ЕС», ДП «Український науково-дослідний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», ПП «Максі Груп».

При проведенні невиїзної документальної (камеральної) перевірки встановлено включення до складу податкового кредиту в податковій декларації за липень 2009 року податкові накладні минулих періодів.

Проведеною документальною (камеральною) перевіркою не встановлено подання ТзОВ «НВП «Імво» до ДПІ у Галицькому районі м.Львова разом з податковими деклараціями з ПДВ за липень 2009р. заяви зі скаргою на вказаних вище постачальників.

Враховуючи вище зазначене, в акті перевірки зроблено висновок, що позивачем порушено п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі 14972,59грн. та відповідно занижено податкове зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 14972,59грн.

На підставі наведеного ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 27.10.2009 року №0007061521/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15721,22грн. (основний платіж - 14972,59грн., штрафні (фінансові) санкції - 748,63грн.).

Враховуючи вище наведене просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку товариства з приводу правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за липень 2009р. за результатами якої складено Акт від 05.10.2009 року №2285/15-2/19177304 у висновках якого зазначено про встановлення завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ - 14972,59 грн., та, відповідно заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 14972,59 грн. На підставі вказаного Акта ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007061521/0 від 27.10.2009р., якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15721,22 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 14972,59 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 748,63 грн. У порядку процедури адміністративного оскарження рішенням скарги товариства щодо вище згаданого порушення залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення № 0007061521/1 від 13.01.2010р., № 0007061521/3 від 26.08.2010р.

Судом розглядаючи спір також з'ясовано, що на виконання п.4 Примірного порядку взаємодій органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266, ДПІ проведено аналіз податкової звітності по ПДВ за липень 2009р. Перевірка проведена на підставі даних автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів ТзОВ «НВП «Імво», а саме ТзОВ «Запоріжметал Холдінг», ТзОВ «Лабораторія інформаційних технологій», ПТЕП «Автотрансекспедиція», товариство «Український мобільний зв'язок», ВАТ «Львівобленерго», ПП «Інтерфейс», ВАТ «Укртелеком», ВАТ «Львівський хімічний завод», ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія2, ТзОВ «Авторанс-ДІК», ТзОВ Інформаційне агенство «Українські новини», ТзОВ «Голден Телеком», ПП Консалтингова фірма «Прометей», ТзОВ «Міст Експрес», ТзОВ «АИ. ТІ.ЕС», ДП «Український науково-дослідний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», ПП «Максі Груп». Згідно акта № 2285/15-2/19177304 від 05.10.2009р., ДПІ при проведенні невиїзної документальної (камеральної) перевірки встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за липень 2009 року податкові накладні минулих періодів, а саме: податкова накладна за травень 2009р. на суму ПДВ - 275,93грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 266,83грн.; податкова накладна за червень 2009р.на суму ПДВ - 116,67грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 872,59грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 1638,01грн.; податкова накладна за червень 2009р.на суму ПДВ - 30,00грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 472,53грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 32,08грн.; податкова накладна за червень 2009р.на суму ПДВ - 3,92грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 155,00грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 82,50грн.; податкова накладна за червень 2009р.на суму ПДВ - 742,50грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 99,68грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 6,92грн.; податкова накладна за червень 2009р.на суму ПДВ - 558,33грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 95,90грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 9523,20грн.

Постановляючи рішення суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Судом першої інстанції встановлено, що вище зазначені податкові накладні за фактом придбання товарів (послуг) були отримані позивачем в липні 2009р. та включені в реєстр податкових накладних липня 2009р., що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних за липень 2009 року, окрім того, ці податкові накладні не були включені до складу податкового кредиту будь-якого іншого місяця.

Суд вірно зазначив, що згідно пп. 7.2.1 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів(робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. При цьому суд першої інстанції правильно вважав, що посилання відповідача на порушення позивачем пп.7.2.3. п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону є необгрунтованим, оскільки вказана норма встановлює обов'язок продавця виписати податкову накладну у момент виникнення у нього податкових зобов'язань і не може поклади будь-якої відповідальності на іншу особу (покупця).

Згідно пп. 7.2.6. вказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Відповідно суд підставно вважав, що посилання відповідача на неподання позивачем такої заяви не заслуговує на увагу, бо подання такої заяви є правом, а не обов'язком платника, а відтак не скориставшись своїм правом позивач не може вважатись таким, що порушив вимоги Закону,

Відповідно до положень пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Дана норма Закону визначає дату виникнення права платника податків на податковий кредит, а ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентує включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними за будь-який період в межах строку позовної давності.

З огляду на це суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

З огляду на вище викладене суд правильно вважав, що висновок ДПІ про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ - 14972,59 грн., та, відповідно заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 14972,59 грн. є безпідставним та необгрунтованим, а тому відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Виходячи з зазначеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року по справі № 2а-7724/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.Я.Макарик

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 08.05.2014 року