Ухвала суду № 38751783, 20.05.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/1120/2012

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретаря Сидоренко П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2012 року,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у якій просить скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2012 року у цивільній справі № 2604/1120/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву мотивує тим, що про розгляд справи Дніпровським районним судом м. Києва йому відомо не було, жодних документів із суду він не отримував, поштові повідомлення на його ім»я не приходили.

Про рішення суду він дізнався у лютому 2014 року, отримавши постанову державного виконавця ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві в ході виконання судового рішення, після чого він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та з цивільною справою, копія рішення йому була надана відповідно поданої ним заяви щодо цього лише 21 березня 2014 року.

В матеріалах справи відсутні розписки про отримання ним судової повістки. Позов він не визнає, внаслідок ухвалення заочного рішення він був позбавлений можливості подати заперечення на позов та докази, які б підтверджували його заперечення, розрахунок суми позовних вимог зроблений неправильно, пеня за кредит нарахована без достатніх правових підстав та з порушенням вимог законодавства України, заява не відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали подану заяву.

Представник позивача та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Вислухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Дніпровським районним судом м. Києва 22 червня 2012 року у цивільній справі 2604/1120/2012 (провадження № 2/2604/1049/2012) за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було ухвалене заочне рішення, яким позов задоволено. Даним рішенням стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна станом на 29.12.2011 р. у розмірі 31 470,89 дол. США, що за курсом НБУ становить в сумі 251435 грн. 95 коп. та стягнуто із кожного з відповідачів на користь позивача судовий збір в сумі по 1257 грн. 18 коп.

Рішення від 22.06.2012 року у вищевказаній страві було постановлене заочне з тих підстав, що відповідачі не з»явилися в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, згідно вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України, про причини неявки не повідомили.

При цьому відповідач ОСОБА_1 викликався в судове засідання за адресою АДРЕСА_1, яка за повідомленням Адресного бюро м. Києва від 06.02.2012 року являється місцем його реєстрації (а.с. 47).

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як вбачається із матеріалів справи, повістка із викликом ОСОБА_1 в судове засідання на 17.05.2012 року була повернута без вручення за закінченням терміну зберігання (а.с. 66, 67), повістка на 22.06.2012 р. була доставлена 05.06.2012 р. та вручена ОСОБА_1, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 65).

Отже, заочне рішення суду було постановлене з дотриманням норм процесуального закону.

Відповідач ОСОБА_1 в заяві про скасування заочного рішення суду зазначив про те, що він не міг надати суду заперечень та доказів на позов з яким не погоджується, невірно обчислений розрахунок заборгованості та пеня.

Відповідно ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено вище, рішенням суду стягнуто в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 29.12.2011 року на загальну суму 31 470,89 дол. США., яка включає кредитну заборгованість, заборгованість по процентам, пеню за прострочення сплати процентів та пеню за прострочення повернення кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості, пеня обчислена за період один рік, а саме з 29.12.2010 р. по 29.12.2011 р. (а.с. 35, 36).

Суд не може прийняти до уваги пояснення заявника щодо невірного нарахування позивачем заборгованості та вважає їх безпідставними, оскільки позивачем надано суду помісячний розрахунок боргу позичальника перед банком, при цьому відповідач ОСОБА_1 не навів суду своїх розрахунків заборгованості, які б він вважав правильними, не надано ним також платіжних документів суми за якими не були враховані в рахунок погашення кредиту та відсотків за ним, при цьому пояснив, що договір поруки він підписував, проте заборгованість за кредитним договором має сплачувати позичальник, до якого вимог з боку банку не заявляється.

Отже, підстави для проведення перерахунку ціни позову відсутні, так як доказів на підтвердження виконання зобов»язань за кредитним договором заявником суду не надано.

Також в даному судовому засіданні про будь-які додаткові докази, які б міг суд взяти до уваги при вирішенні спору в обґрунтування заперечень проти вимог позивача суду не надано та про такі не заявлено.

Враховуючи викладене, підстав для скасування заочного рішення суду не вбачається, оскільки суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, при постановленні рішення судом брались до уваги та враховувались всі докази, що стосуються спору, оцінка їм надавалась.

За наведених обставин заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 232, ч. 3 ст. 231 ЦПК України, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 228-232 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз'яснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя