Рішення № 38749294, 15.05.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.2014 Справа № 920/446/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Кондитероптторг», м. Суми

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 5 056 грн. 21 коп.

Суддя Б.І. Лиховид

За участі представників сторін:

від позивача: Пономаренко С.І., довіреність від 18.12.2013

від відповідача: не прибув

У судовому засіданні брала участь секретар с/з Ейсмонт М.О.

у судовому засіданні від 03.04.2014р. оголошувалась перерва до 17.04.2014р.

у судовому засіданні від 17.04.2014р. оголошувалась перева до 15.05.2014р.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 056 грн. 21 коп. боргу, який виник у зв`язку з неналежним виконанням умов договору постачання товару № 441, укладеного між сторонами 05.11.2010р., в тому числі: 4 725 грн. 43 коп. основного боргу та 330 грн. 78 коп. штрафу за прострочення оплати товару, а також просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн. 00 коп.

Згідно заперечення б/н від 01.04.2014р. на позовну заяву, відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що вона не укладала та не підписувала з позивачем договору постачання № 441 від 05.11.2010 року, а також не отримувала від позивача товару, про який позивач зазначає у позовній заяві. Відповідач вказує, що договір, про який йдеться у позові, позивач фактично укладав з ФОП ОСОБА_4, у зв'язку з чим, просила суд здійснити заміну неналежного відповідача ФОП ОСОБА_1 на належного відповідача - ОСОБА_4, працівниками якого отримувалась продукція за спірним договором та утворилась заборгованість перед позивачем. У судовому засіданні від 03.04.2014р. суд відмовив відповідачу у задоволенні даного клопотання у зв`язку з відсутністю підстав для заміни відповідача, оскільки сторонами у договорі постачання товару № 441 від 05.11.2010 року є саме ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» (позивач) та ФОП ОСОБА_1.

Також у судовому засіданні від 03.04.2014р. відповідач подав клопотання б/н від 01.04.2014р., в якому просить суд призначити почеркознавчу експертизу з метою з'ясування приналежності ФОП ОСОБА_1 підписів на спірному договорі. На вирішення почеркознавчої експертизи відповідач просить поставити наступне питання: Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Покупець» договору поставки № 441 від. 05.11.2010р. ОСОБА_1 чи іншою особою? Проведення експертизи просить доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту ім. Бокаріуса за рахунок ОСОБА_1. Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки в матеріалах справи наявний Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.07.2011р. по 20.09.2011р. № 449, підписаного відповідачем особисто та копія заяви ОСОБА_1, що підтверджує обізнаність останньої про існування договору постачання № 441 від 05.11.2010р., а також про наявність заборгованості перед позивачем.

У дане судове засідання представник позивача подав заяву б/н від 14.05.2014р., в якій просить суд долучити до матеріалів справи копії договорів доручення № 25003 та № 27515. Дані документи оглянуті судом та долучаються до матеріалів справи. Крім того, у заяві позивач зменшує розмір позовних вимог на суму штрафу за прострочення оплати товару у розмірі 330 грн. 78 коп., у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 725 грн. 43 коп. боргу, який виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання товару № 441, укладеного між сторонами 05.11.2010р., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп. Дана заява, у відповідності до умов ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.

Відповідач у дане судове засідання не прибула, додаткових письмових пояснень по справі не подала, про причини неявки суд не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 05.11.2010р. був укладений договір постачання товару № 441, відповідно до п. 1.1. якого постачальник (позивач) поставляє і передає у власність покупця (відповідача) окремі партії товару згідно заявки на поставку, а покупець (відповідач) приймає товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначеному даним договором.

Розділом 3 договору передбачено, що ціна товару визначається сторонами відповідно до прайс-листів позивача з урахуванням умов постачання й обсягів продажу. Сума договору складається із суми вартості всіх партій товару, зазначених в обопільно підписаних видаткових накладних, що є невід`ємною частиною договору.

У пунктах 5.2-5.3 договору передбачено, що відповідач зобов`язується робити оплату суми кожної погодженої партії товару шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок позивача або шляхом внесення готівкових коштів до каси за місцем розташування відділів позивача. У випадку відвантаження товару за узгодженням із позивачем без передоплати, відповідач зобов`язаний розрахуватися відразу після його отримання, або оплатити товар не пізніше семи календарних днів з моменту одержання товару. Дата здійснення платежу за товар вважається датою зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, або внесення їх готівкою в касу позивача.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № 441 від 05.11.2010 року, який за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний повноважним представником позивача та відповідачем особисто, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

У ст. 712 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено матеріалами справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4 855 грн. 19 коп., що підтверджується видатковими накладними № РС-00041055 від 20.07.2011р., № РС-00043164 від 27.07.2011р., № РС-00045080 від 03.08.2011р., № РС-00043017 від 26.07.2011р., № РС-00043018 від 26.07.2011р., № РС-00043479 від 27.07.2011р., № РС-00045380 від 03.08.2011р., № РС-00043110 від 27.07.2011р., № РС-00044787 від 02.08.2011р., № РС-00043453 від 28.07.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 10-14).

Відповідач у запереченні б/н від 01.04.2014р. на позовну заяву, позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що вона не укладала та не підписувала з позивачем договору постачання № 441 від 05.11.2010 року, а також не отримувала від позивача товару, про який позивач зазначає у позовній заяві і що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними. Відповідач вказує, що договір, про який йдеться у позові, позивач фактично укладав з ФОП ОСОБА_4. При цьому, в матеріалах справи наявний Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.07.2011р. по 20.09.2011р. № 449, підписаний відповідачем особисто та копія заяви ОСОБА_1, що підтверджує обізнаність останньої про існування договору постачання № 441 від 05.11.2010р., а також про наявність заборгованості перед позивачем. Крім того, представником позивача подано суду копії договорів доручення № 25003 від 10.10.2011р. та № 27515 від 13.10.2011р., які свідчать про часткову сплату заборгованості відповідачем перед позивачем, що також підтверджує обізнаність відповідача про наявність заборгованості перед позивачем. Таким чином, заперечення відповідача повністю спростовуються матеріалами справи і судом до уваги не приймаються.

Відповідач свої зобов'язання за договором № 441 від 05.11.2010р. щодо оплати поставленого товару не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4 725 грн. 43 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлений товар не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 4 725 грн. 43 коп., що повністю підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору постачання товару № 441 від 05.11.2010р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 4 725 грн. 43 коп. заборгованості за неналежне виконання умов договору № 441 від 05.11.2010р. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Кондитероптторг» (40030, м. Суми, вул. Воровського, буд. 5/1, код 24002831) 4 725 грн. 43 коп. заборгованості, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.05.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД