УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2014 року Справа № 125252/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Свистун Є.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. в адміністративній справі за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської обл. Державної податкової служби до Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» про примусове стягнення податкового боргу з банківських рахунків та за рахунок готівки,-
В С Т А Н О В И Л А:
04.05.2012р. позивач Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція /ОДПІ/ Тернопільської обл. Державної податкової служби звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про збільшення розміру позовних вимог, просила стягнути з відповідача Тернопільського обласного комунального підприємства /ОКП/ «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, в сумі 62643 грн. 69 коп., за платежами:
податок на прибуток підприємств - 36556 грн. 80 коп.;
земельний податок з юридичних осіб - 26086 грн. 89 коп., у тому числі 0,10 грн. пені (а.с.3-4, 39).
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. заявлений позов задоволено; стягнуто з відповідача Тернопільського ОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» у рахунок погашення податкового боргу кошти в сумі 62643 грн. 69 коп. за платежами: податок на прибуток підприємств - 36556 грн. 80 коп.; земельний податок з юридичних осіб - 26086 грн. 89 коп., у тому числі 0,10 грн. пені, за рахунок готівки, що належить відповідачу, та за рахунків у банках, обслуговуючих останнього (а.с.51-54).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач Тернопільський ОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс», який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.59-61).
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що кошти підприємства арештовані, через що накладення штрафних санкцій в розмірі 36556 грн. 80 коп. за несвоєчасну сплату податку на прибуток є неправомірним. Також у відповідача є відсутніми документи, які посвідчують право на земельну ділянку; спірний державний акт серії ЯЯ № 295780 від 16.09.2004р. визнаний недійсним в судовому порядку. Після винесеного рішення господарського суду межі земельної ділянки в натурі не встановлювалися; документи про право власності (користування) на землю не виготовлялися, тому площа земельної ділянки не визначена.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу на час виникнення спірних правовідносин регулювалися приписами ПК України, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 якого податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п.41.5 ст.41 ПК України).
Право податкових органів на звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України.
Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як встановлено судом першої інстанції, за відповідачем Тернопільським ОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» значиться податковий борг у розмірі 62643 грн. 69 коп., з яких:
з податку на прибуток підприємств - 36556 грн. 80 коп.;
по земельному податку з юридичних осіб - 26086 грн. 89 коп., у тому числі 0,10 грн. пені.
Вказана заборгованість стверджується даними облікової картки платника податків, Актом перевірки № 10960/15-02/31299719 від 13.12.2011р., податковим повідомленням-рішенням № 0005251502 від 20.12.2011р. про застосування штрафу за порушення граничних строків сплати земельного податку в розмірі 8841 грн. 11 коп.; податковими деклараціями з плати за землю за 2011, 2012 роки, Актом камеральної перевірки № 7923/15-01/31299719 від 03.11.2011р., податковими повідомленнями-рішеннями № 0004051501 від 22.11.2011р. та № 0004041501 від 22.11.2011р. про застосування штрафів за порушення граничних строків сплати податку на прибуток підприємств в розмірі відповідно 40 грн. та 36516 грн. 80 коп.; довідками про наявність податкового боргу (а.с.5-28, 40-45).
У зв'язку з несплатою суми податкового боргу та на виконання ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діючого на цей час) позивачем були скеровані перша податкова вимога № 1/186 від 08.06.2004р. на суму 1219 грн. та друга податкова вимога № 2/268 від 26.08.2004р. на суму 3320 грн. 80 коп. (а.с.29 і на звороті).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку винесених податкових повідомлень-рішень відповідачем, самостійної сплати ним грошових зобов'язань не надано, не здобуто таких й судом.
Також вказані суми податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності, та по земельного податку з юридичних осіб, які нараховані контролюючим органом відповідачеві, є узгодженими у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України; узгодженою є й сума податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб, яка самостійно визначена платником податку у відповідних податкових деклараціях.
В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що факт накладення арешту на банківські рахунки підприємства (а також майновий стан платника податків) не звільняє останнього від своєчасної сплати податків до відповідного бюджету.
Окрім цього, відповідачем самостійно подано податкові декларації з плати за землю за 2011, 2012 роки, в яких останній визначив суми земельного податку; будь-яких уточнень до поданої звітності відповідачем не подавалося.
Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
За таких умов доводи апелянта про неправомірність нарахування земельного податку слід вважати безпідставними та необґрунтованими.
Також враховуючи пріоритетність застосування ПК України перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, недотримання норм земельного законодавства щодо оформлення права користування землею, видачі правовстановлюючих документів на земельні ділянки та визначення їх меж не може бути перешкодою для вирішення питання про стягнення плати за землю за умови фактичного користування земельною ділянкою.
Податкові органи наділені повноваженнями контролювати дотримання платниками податків норм податкового та окремих норм господарського законодавства у випадках, прямо передбачених законом. Функції контролю за дотриманням норм земельного законодавства до повноважень податкових органів не належать.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. в адміністративній справі № 2а-1970/1916/12 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: М.В.Костів
Н.В.Савицька
Судове рішення № 38749154, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1970/1916/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: