Постанова № 38748530, 12.05.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 травня 2014 р. № 820/6067/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - Січкар А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача, ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод", в якому просить суд:

- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію нежитлових будівель ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод", за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 120-А, зупинити повністю, у зв'язку з чим зобов'язати ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" негайно припинити експлуатацію вказаних нежитлових будівель з метою проведення в них будь-якої діяльності не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;

- покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язок щодо забезпечення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації нежитлових будівель ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод", за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 120-А, в частині здійснення контролю за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що з 12.03.2014 року по 18.03.2014 року Жовтневим районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена планова перевірка додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту на території та у нежитлових будівлях ПрАТ «Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод», за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 120-А.

Перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України», затвердженого наказом МНС України від 25.05.2012 року №863, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2012 року за №1054/21366 (далі - Порядок), на підставі план-графіку перевірки об'єктів, що належать до сфери управління (власності, володіння, користування) суб'єктів господарювання Жовтневого району на І квартал 2014 року від 15.12.2013 року, наказу від 14.02.2014 року №61 «Про проведення планових перевірок об'єктів», повідомлення від 24.02.2014 року №320-283 та посвідчення на проведення перевірки від 12.03.2014 року №183 Жовтневого районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

За результатами проведеної перевірки, відповідно до вимог пункту 3.14 Порядку, Голові правління ПрАТ «Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод» Калініну Сергію Анатолійовичу 18.03.2014 року було надано (вручено) акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 18.03.2014 року №118 (далі - Акт). Зауважень до проведеного заходу та Акту у Голові правління ПрАТ «Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод» Калініна Сергія Анатолійовича не було (відмітки в Акті відсутні).

В ході перевірки території та нежитлових будівель, за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 120-А, було встановлено, що вони експлуатуються з чисельними порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим позивач просить суд вжити заходи реагування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство «Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод» відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, пр. Ілліча, 120-А та є власником нежитлових будівель за адресою: Харківська область, м. Харків, пр. Ілліча, 120-А, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 3024232 від 09.03.2004 р.

Перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України», затвердженого наказом МНС України від 25.05.2012 року №863, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2012 року за №1054/21366 (далі - Порядок), на підставі план-графіку перевірки об'єктів, що належать до сфери управління (власності, володіння, користування) суб'єктів господарювання Жовтневого району на І квартал 2014 року від 15.12.2013 року, наказу від 14.02.2014 року №61 «Про проведення планових перевірок об'єктів», повідомлення від 24.02.2014 року №320-283 та посвідчення на проведення перевірки від 12.03.2014 року №183 Жовтневого районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 18.03.2014 року №118 та, відповідно до вимог пункту 3.14 Порядку, Голові правління ПрАТ «Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод» Калініну Сергію Анатолійовичу 18.03.2014 року було вручено вищевказаний акт перевірки. Зауважень до проведеного заходу та Акту у Голові правління ПрАТ «Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод» Калініна Сергія Анатолійовича не було (відмітки в Акті відсутні).

В ході перевірки території та нежитлових будівель, за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 120-А, було встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

1. В самовільно збудованій будівлі фарбувальна та сушильна камери не обладнані автоматичними установками пожежогасіння (п. 8.2.12 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» (далі НАПБ А.01.001-2004»): «Фарбувальні та сушильні камери, установки струминного обливання й занурення тощо, а також дільниці безкамерного фарбування на гратах повинні бути обладнанні автоматичними установками пожежогасіння (вуглекислотними, пінними, порошковими, паро гасіння (тощо)») - пункт 1 Акту;

2. В самовільно збудованій будівлі приміщення для проведення фарбувальних робіт не забезпечено автоматичними сигналізаторами, які попереджають про виникнення в повітрі небезпечних концентрацій розчинників (п. 8.2.29 НАПБ А.01.001-2004: «Приміщення для проведення фарбувальних робіт забезпечуються автоматичними сигналізаторами, які попереджають про виникнення в повітрі небезпечних концентрацій розчинників») - пункт 2 Акту;

3. Приміщення адміністративної будівлі (літ. «А-2»), адміністративні та виробничі приміщення будівлі механічної дільниці (літ. «Г-1»), приміщення будівлі гаражу та котельні (літ. «Б-1») не обладнані установками пожежної сигналізації (п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004: «Будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися зазначеними установками відповідно до чинних нормативно-правових актів, які в установленому порядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду. Апаратура й обладнання, що входять до складу установок, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів-виробників, мати сертифікат якості і бути без дефектів», додаток В «Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню системами автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння і тип системи передавання тривожних сповіщень» ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту») - пункт 6 Акту;

4. Протипожежні розриви між самовільно збудованою будівлею, будівлею гаражу під котельню (літ. «Б-1») та складу металу (літ. «В-1») не відповідають вимогам будівельних норм (п. 4.1.4 НАПБ А.01.001-2004: «До всіх будівель і споруд підприємства має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд, у тому числі інвентарних побутових приміщень, індивідуальних гаражів тощо.») - пункт 5 Акту;

Зменшення нормативних протипожежних розривів (відстаней) між будівлями не дозволить обмежити розповсюдження полум'я та токсичних продуктів горіння до сусідніх будівель (будинків), чим створюється загроза безпеці людей, які в них перебувають, а також створюються перешкоди під час гасіння пожежі підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

5. Не виконаний захист всіх будівель об'єкту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.5-38.2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (п. 5.1.35 НАПБ А.01.001-2004: «Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог РД 34.21.122-87 «Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений». Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.06.2008 року № 269 «Про прийняття національного стандарту» з набуттям чинності ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», з 01.01.2009 року на території України втратив чинність РД 34.21.122-87 «Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений»») - пункт 10 Акту;

6. У приміщеннях механічного цеху, газозварювальної ділянки, фрезерної ділянки, шлифовальної ділянки будівлі механічної дільниці (літ. «Г-1») влаштовані тимчасові електричні мережі (п. 5.1.9 НАПБ А.01.001-2004: «Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється. Винятком можуть бути тимчасові ілюмінаційні установки і електропроводки, які живлять місця проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Не дозволяється прокладання проводів і кабелів (за винятком тих, що прокладаються у сталевих трубах) безпосередньо поверхнею металевих панелей та плит з полімерними утеплювачами, а також установлення електричних апаратів, щитів тощо ближче 1 м від указаних конструкцій. У місцях перетинання обгороджувальних конструкцій електричними комунікаціями повинні передбачатися металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами») - пункт 14 Акту;

7. У приміщеннях механічного цеху, фрезерної ділянки будівлі механічної дільниці (літ. «Г-1») з'єднання жил електричних проводів виконані не за допомогою пайки, зварювання, опресування або затискачів (п. 5.1.7 НАПБ А.01.001-2004: «З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).

Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів») - пункт 15 Акту;

8. У приміщеннях механічного цеху будівлі механічної дільниці (літ. «Г-1») електричні розетки встановлені на горючій основі (п. 5.1.27 НАПБ А.01.001-2004: «Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати можуть встановлюватися на горючі основи (конструкції) лише з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.

Також слід захищати електровироби (розетки, вимикачі тощо), вбудовані в конструкції з горючих матеріалів (окрім матеріалів груп горючості Г1, Г2), якщо технічні умови на ці вироби не допускають монтаж безпосередньо на горючих основах з матеріалів груп горючості Г3,Г4») - пункт 16 Акту;

9. На підприємстві не проведені профілактичні огляди та планово-попереджувальні ремонти електрообладнання і електромереж (п. 5.1.38 НАПБ А.01.001-2004: «Власник підприємства зобов'язаний забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму. Особа, призначена відповідальною за їх протипожежний стан (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації), зобов'язана організовувати і проводити профілактичні огляди та планово-попереджувальні ремонти електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі.

У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок силами персоналу підприємства власником повинен бути укладений договір на планове технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією (із кваліфікованими фахівцями)») - пункт 19 Акту;

10. У будівлі складу метала (літ. «Д-1») на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами складуються горючі матеріали (п. 5.1.29 НАПБ А.01.001-2004: «Не дозволяється:

складування горючих матеріалів на відстані 1 м від електроустаткування та під електрощитами») - пункт 17 Акту;

11. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснюючими написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (п. 5.1.22 НАПБ А.01.001-2004: «Електрошафи, розміщені в коридорах, у вестибюлях, холах, фойє, на інших шляхах евакуації, повинні бути замкненими.

Електрощити, групові електрощитки необхідно оснащувати схемою підключення споживачів з пояснюючими написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).») - пункт 18 Акту;

12. Відсутній порядок відключення напруги з електрообладнання на випадок пожежі (п. 5.1.31 НАПБ А.01.001-2004: «На кожному об'єкті повинен бути встановлений порядок відключення напруги з електрообладнання, силових та контрольних кабелів на випадок пожежі. При цьому електроживлення систем пожежної автоматики, протипожежного водопостачання та експлуатаційного (аварійного) освітлення має бути невідключеним.») - пункт 20 Акту.

Порушення в утриманні та експлуатації електромереж і електрообладнання, створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі і травмування людей.

Небезпека виникнення пожеж при експлуатації несправних або таких, що не відповідають вимогам пожежної безпеки електроустановок пояснюється наявністю горючої ізоляції електромереж, машин, апаратів, наявністю джерел запалювання, а також кисню, який знаходиться у повітрі (чи іншого окисника). Джерелом запалення можуть бути: короткі замикання електропроводів в машинах і апаратах, перевантаження провідників, електричні дуги, великі перехідні опори, вихрові струми і т.ін.

Короткі замикання виникають в результаті порушення ізоляції в електричних проводах, кабелях, машинах і апаратах. Небезпека полягає в тому, що струм при короткому замиканні досягає десятків і сотень ампер. При цьому виділяється велика кількість тепла і загоряється ізоляція, плавиться метал з викиданням в навколишнє середовище іскор, які спроможні викликати пожежу.

При перевантаженні проходить швидке теплове старіння ізоляції, що також приводить до пожежі.

Перехідні опори виникають при поганих контактах в місцях з'єднання, внаслідок чого відбувається сильний місцевий нагрів і спалахування ізоляційних матеріалів.

Іскріння спостерігається при розмикання електричного кола під навантаженням, пробою ізоляції між провідниками, наявності поганих контактів у місцях з'єднання проводів.

13. На шляху евакуації з адміністративної частини будівлі механічної дільниці (літ. «Г-1») для облицювання стін застосовані горючі матеріали (п. 4.3.1 НАПБ А.01.001-2004: «Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення не задимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

Якщо евакуаційні виходи і шляхи евакуації з будівель, які є пам'ятниками архітектури й історії, неможливо привести у відповідність до вимог будівельних норм, то їх експлуатація дозволяється за наявності узгодженої проектної документації з органами державного пожежного нагляду відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів». п. 4.3.11 НАПБ А.01.001-2004: «Не допускається: застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів та сходових площадок») - пункт 11 Акту;

14. Евакуаційні шляхи з адміністративної будівлі (літ. «А-2»), адміністративних та виробничих приміщень будівлі механічної дільниці (літ. «Г-1») не обладнані аварійним (евакуаційним) освітленням (п. 4.3.8 НАПБ А.01.001-2004: «Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.

Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, повинні постійно освітлюватися електричним світлом (у разі наявності людей)») - пункт 9 Акту.

Евакуація людей при пожежі - вимушений процес руху людей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних факторів пожежі. При пожежі виникає реальна загроза здоров'ю і життю людей, тому евакуація починається практично одночасно і має чітку направленість. Всі одночасно йдуть до виходів. В результаті такого одночасного і направленого руху і внаслідок обмеженої здатності евакуаційних шляхів і виходів, створюється велика щільність людських потоків, спостерігаються фізичні зусилля зі сторони окремих людей, що значно зменшує швидкість руху. Особливостями руху, під час евакуації, є також несприятливий вплив небезпечних факторів пожежі і можливість виникнення паніки. Для запобігання паніці необхідно виключити перешкоди на шляхах евакуації.

Невідповідність евакуаційних шляхів (їх облицювання, умови освітлення) вимогам пожежної безпеки створює перешкоди для евакуації людей з приміщень під час виникнення пожежі, внаслідок чого може створитися небезпека їх життю та здоров'ю.

15. В будівлі механічної дільниці (літ. «Г-1») отвір у протипожежній стіні між адміністративними та виробничими частинами не обладнаний протипожежними дверима (п. 4.2.4 НАПБ А.01.001-2004: «Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння.

Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних та протидимних дверей, а також знімати пристрої для їх самозачинення». п 4.13 ДБН В. 1.1.7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» - далі ДБН В. 1.1.7-2002: «Частини будинків і приміщення різного призначення повинні розділятися між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них.») - пункт 12 Акту;

Протипожежні перешкоди та захисні елементи пристрої, встановлені у них - це конструктивні або об'ємно-планувальні рішення спрямовані на запобігання розповсюдженню пожежі на протязі наперед заданого часу. Розрізняють лінійне та об'ємне розповсюдження вогню.

Лінійне розповсюдження пожежі характеризується лінійною швидкістю розповсюдження полум'я по поверхні горючих матеріалів та конструкцій. Це залежить від фізико-хімічних властивостей горючих матеріалів, розташування їх в просторі.

Об'ємне розповсюдження пожежі - це поява нових осередків пожежі без контакту з полум'ям. Об'ємне розповсюдження пожежі настає в результаті нагріву горючих матеріалів до температури самозаймання.

Протипожежні стіни, перегородки, перекриття - так звані загальні протипожежні перешкоди, застосовуються для перешкоджання об'ємному розповсюдженню пожежі. Вони призначені для розподілу об'єму будівлі на пожежні відсіки. Для захисту дверних отворів у протипожежних перешкодах використовуються протипожежні двері.

Розподіл будівель і споруд протипожежними перешкодами по горизонталі і вертикалі на пожежні відсіки, секції і окремі приміщення сприяє обмеженню розповсюдження пожежі і вибуху в середині будівель і споруд.

Відсутність захисних пристроїв не дозволить обмежити розповсюдження полум'я до інших приміщень підприємства внаслідок чого створюється загроза безпеці людей, а також перешкоди під час гасіння пожежі підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

16. У виробничих приміщеннях будівлі механічної дільниці (літ. «Г-1») пожежні крани знаходяться у непрацездатному стані (п. 6.3.2.6 НАПБ А.01.001-2004: «Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Пожежні крани повинні постійно бути справними і доступними для використання.») - пункт 21 Акту;

17. Не проведено технічне обслуговування і перевірка пожежних кранів адміністративної будівлі (літ. «А-2»), адміністративної частини будівлі механічної дільниці (літ. «Г-1»), будівлі складу метала (літ. «Д-1») (п. 6.3.2.6 НАПБ А.01.001-2004: «Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Пожежні крани повинні постійно бути справними і доступними для використання.») - пункт 22 Акту;

18. Пожежні гідранти знаходяться у несправному стані (п. 6.3.1.3 НАПБ А.01.001-2004: «Пожежні гідранти повинні бути справними і розміщуватися згідно з вимогами будівельних норм та інших нормативних документів таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.

Перевірка працездатності пожежних гідрантів повинна здійснюватися особами, що відповідають за їх технічний стан, не рідше двох разів на рік (навесні й восени). Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, в холодний період утеплені, а стояки звільнені від води.

Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів рекомендується фарбувати в червоний колір.». п. 6.3.1.2 НАПБ А.01.001-2004: «Відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водогону населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які відають цими мережами водогону, а на території підприємств - їх власники або орендарі (згідно з договором оренди).») - пункт 23 Акту;

19. Всі приміщення не укомплектовані первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (п. 6.4.8 НАПБ А.01.001-2004: «Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами.

Уперше збудовані, після реконструкції, розширення, капітального ремонту об'єкти (будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння (згідно з нормами належності) до початку їх експлуатації». п. 6.4.9 НАПБ А.01.001-2004: «Норми належності первинних засобів пожежогасіння для конкретних об'єктів повинні встановлюватися нормами технологічного проектування та галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням вимог щодо оснащення первинними засобами пожежогасіння відповідно до додатку 2.

За відсутності норм належності вид та необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння допускається визначати відповідно до додатку 2».) - пункт 25 Акту;

20. Виробничі приміщення будівлі механічної дільниці (літ. «Г-1»), в яких проводяться вогневі роботи, не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (п. 8.1.1.4 НАПБ А.01.001-2004: «Проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою, відром з водою). Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт, визначаються з урахуванням вимог щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння (додаток 2) і вказуються в наряді-допуску.») - пункт 39 Акту;

21. На території об'єкту не укомплектований пожежний щит згідно норм належності (п. 6.4.11 НАПБ А.01.001-2004: «Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».». п. 6.4.9 НАПБ А.01.001-2004: «Норми належності первинних засобів пожежогасіння для конкретних об'єктів повинні встановлюватися нормами технологічного проектування та галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням вимог щодо оснащення первинними засобами пожежогасіння відповідно до додатку 2.

За відсутності норм належності вид та необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння допускається визначати відповідно до додатку 2») - пункт 28 Акту;

22. Не проведено технічне обслуговування всіх наявних вогнегасників (п.6.4.18 НАПБ А.01.001-2004: «Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватися у відповідності до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 "Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги.») - пункт 26 Акту.

Недостатність та неготовність на об'єкті первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників, пожежного інвентарю і інструменту), несправність джерел водопостачання та внутрішнього протипожежного водогону не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, внаслідок чого можуть виникнути ускладнення для здійснення безпечної евакуації людей, а також перешкоди для гасіння пожежі підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

23. На об'єкті не опрацьована загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх пожежонебезпечних приміщень (п. 3.4 НАПБ А.01.001-2004: «На кожному підприємстві має бути опрацьована загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (дільниць, цехів, складів, майстерень, лабораторій тощо) відповідно до додатка 1 цих Правил.

Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видних місцях») - пункт 33 Акту.

24. На об'єкті наказом (інструкцією) не встановлений відповідний протипожежний режим та не визначено можливість паління (місце для куріння), застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів, порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних), порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі, порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи, порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення (п. 3.3 НАПБ А.01.001-2004: «На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначені:

- можливість паління (місце для куріння), застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

- правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

- місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);

- порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

- порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;

- порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

- порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

- порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);

- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

- дії працівників у разі виявлення пожежі;

- порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.

Працівники підприємства мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму тощо, витяги з наказу (інструкції) з основними положеннями слід вивішувати на видних місцях») - пункт 32 Акту;

25. На об'єкті не визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо (п. 3.2 НАПБ А.01.001-2004: «Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).») - пункт 29 Акту;

26. Не пройдено спеціальне навчання з питань пожежної безпеки особою, відповідальною за протипожежний стан об'єкту (керівником) (п. 3.19 НАПБ А.01.001-2004: «Навчання та перевірка знань посадових осіб з питань пожежної безпеки проводиться у порядку, встановленому законодавством.») - пункт 30 Акту;

27. Не проведені з працівниками об'єкту протипожежні інструктажі під розпис у журналі (п. 3.18 НАПБ А.01.001-2004: «Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі). Протипожежні інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий та цільовий.

Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання(пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік мають проходити перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

Порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання та перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму встановлюється Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 №368 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за № 1148/8469.») - пункт 31 Акту.

28. До зварювальних та інших вогневих робіт допускаються особи, які не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічну перевірку знань з одержанням спеціального посвідчення (п. 8.1.7.17 НАПБ А.01.011-2004: «Не дозволяється:

- допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, які не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення;») - пункт 38 Акту;

29. Приміщення будівлі складу метала (літ. «Д-1»), виробничі приміщення будівлі механічної дільниці (літ. «Г-1») не очищені від горючого сміття, відходів виробництва (п. 4.2.1 НАПБ А.01.001-2004: «Усі будівлі, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями») - пункт 24 Акту.

30. Територія підприємства не очищена від сміття, відходів виробництва, тари, гілля (п. 4.1.1 НАПБ А.01.001-2004: «Територія підприємства, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будівлями, протипожежні розриви між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця») - пункт 27 Акту.

Джерела запалювання, які зустрічаються у виробничих умовах різні як за природою свого утворення, так і за запасом енергії. Велика доля пожеж виникла внаслідок появи джерела запалювання, наявність якого не викликана нормальною роботою виробництва. Поява більшості із них пов'язана з так званим «людським фактором» - порушенням протипожежного режиму, пошкодженням виробничої апаратури, допоміжних пристроїв та електрообладнання, з недостатнім знанням пожежонебезпечних властивостей обробляючих речовин і матеріалів які обробляються.

Під протипожежним режимом розуміється сукупність певних заходів і вимог пожежної безпеки, раніше встановлених для об'єкта чи окремого приміщення і які підлягають обов'язковому виконанню всіма працівниками даного об'єкту. Протипожежний режим встановлюється правилами, інструкціями, наказами і розпорядженнями керівника об'єкту. Основна його мета: недопущення пожеж від паління, недопущення пожеж від необережного поводження з вогнем, недопущення пожеж від необережного проведення вогневих робіт, несправних нагрівальних приладів та інших аналогічних причин.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи судом не встановлені обставини, які б спростовували наявність вищевказаних порушень, зазначених в акті перевірки від 18.03.2014 року №118.

Особлива небезпека від пожежі, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, характеризується її небезпечними чинниками. Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно п.2 Правил пожежної безпеки в Україні НАПБ А.01.001-2004 - Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до п.1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є не дотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Зазначені порушення, які відповідно до п.1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України є підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування, перелічені в акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 18.03.2014 року №118, з посиланнями на НАПБ А.01.001-2004 "Правила пожежної безпеки в Україні").

Згідно п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до вимог пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Частиною 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Беручи до уваги встановлену в ході розгляду справи наявність порушень ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" Правил пожежної безпеки в Україні та не здійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, суд дійшов до висновку про те, що наявність вказаних вище порушень свідчить про наявність загрози життю та здоров'ю людей.

Таким чином, усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки попередить виникнення пожежі, а у разі її виникнення обмежить розповсюдження полум'я, забезпечить оперативну ліквідацію пожежі та безпеку для життя і здоров'я людей від небезпечних чинників пожежі.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що з боку відповідача має місце недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими, нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, з огляду на що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в частині зупинення повністю експлуатації нежитлових будівель ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 120-А до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей та покладення на позивача обов'язку щодо забезпечення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зупинити повністю експлуатацію нежитлових будівель ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод", за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 120-А, у зв'язку з чим негайно припинити експлуатацію вказаних нежитлових будівель з метою проведення в них будь-якої діяльності не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає.

Відповідно до ч.4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

За таких обставин суд приходить до висновку, що суд не має права зобов'язувати юридичну особу, що є відповідачем по справі, вчиняти дії, викладені у позовних вимогах адміністративного позову, та таке право не передбачено Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити частково.

Зупинити повністю експлуатацію нежитлових будівель ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 120-А до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язок щодо забезпечення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації нежитлових будівель ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод", за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 120-А, в частині здійснення контролю за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 36.54 грн. (тридцять шість гривень 54 копійки).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 травня 2014 року.

Суддя Д.В. Бездітко