Постанова № 3874777, 11.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.09

Справа №АС10/435-07.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді –Малафеєвої І.В.

розглянувши справу

За позовом відкритого акціонерного товариства “Сумська обласна друкарня” корпоративне підприємство ДАК “Укрвидавполіграфія” м.Суми

До відповідача державної податкової інспекції в м.Суми

Про скасування податкового повідомлення-рішення

За участю представників сторін:

від позивача : Оскорбін А.В.

від відповідача: Луніка О.В., Кисленко О.М., Мойса О.М.

прокурор Яковенко В.В.

Суть спору: позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000012311/0/6109 від 29.01.2007 р.

Відповідач проти позову заперечує, рішення вважає обґрунтованим та таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 17.09.2007р. від прокуратури Сумської області надійшло клопотання №05/1-18 від 17.09.2007 р., в якому зазначено, що спір по справі №АС10/435-07 стосується державних інтересів, тому є підстави для їх представництва і вступу прокурора у справу. Отже, відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у справу вступив прокурор.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Оскаржуване рішення прийняте за результатами виїзної документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.09.206р. (акт №180/231115102468601/1 від 18.01.2007р.).

Перевіркою встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на 208412 грн. 42 коп., в тому числі: за вересень 2004 р. на 26231 грн. 04 коп., за жовтень 2004 року на 22003 грн. 38 коп., за листопад 2004 року на 22878 грн. 15 коп., за грудень 2004 року на 21114 грн. 53 коп., за січень 2005 року на 15447 грн. 34 коп., за лютий 2005 року на 12294 грн. 61 коп., за березень 2005 року на і 5434 грн. 54 коп., за квітень 2005 року на 9967 грн., 37 коп., за травень 2005 року на 17188 грн. 57 коп., за червень 2005 року на 33996 грн. 10 коп., за липень 2005 року на 11856 грн. 79 коп.

Донарахування по податку на додану вартість сталося в результаті порушення позивачем п. п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями, яким визначено, що «датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період , протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше : або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт ,послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці , а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошті - дата її оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дати інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів , а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платника податку, а саме перевіркою встановлено розбіжність між даними бухгалтерського обліку (книги продажу, Головної книги, журналів - ордерів) та даними декларації; а також порушення п.п. 7. 4.1.п.7.4.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.97р. «податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті б та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підприємством було безпідставно завищено податковий кредит, а саме, перевіркою було встановлено розбіжність між даними бухгалтерського обліку (книги придбання, Головної книги, журналів - ордерів ) та даними декларації.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (пункт 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку " (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704) визначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (підпункт 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704).

Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7,4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла до 31 березня 2005 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла після 31 березня 2005 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6Л статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла до 31 березня 2005 року) визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла після 31 березня 2005 року) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Законодавством також не передбачено відображення в податковому обліку суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній, в декількох звітних періодах.

Заперечення позивача не можуть бути взяті до уваги, оскільки ґрунтуються на висновках акту попередньої перевірки від 20.09.2007р., які позивач вважає неправомірними. Однак за результатами тієї перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001422305/0/47522 від 20.09.2004р., яке позивачем оскаржувалося в судовому порядку, однак в позові йому по пов’язаній справі №АС4/40-07 було відмовлено (судове рішення набрало законної сили).

Згідно п. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, як необґрунтовані та неправомірні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення №0000012311/0/6109 від 29.01.2007 р. державної податкової інспекції в м.Суми (м. Суми, Червона площа,2) щодо визначення відкритому акціонерному товариству “Сумська обласна друкарня” корпоративного підприємства ДАК “Укрвидавполіграфія” (м. Суми, вул. Кірова,215, і.к. 02468606) податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 312618,63 грн., в т.ч. 208412,42 грн. основного платежу, 104206,21 грн. штрафних санкцій – відмовити

2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

3. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписаний 16.06.2009 р.