Постанова № 38743858, 27.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2014 року

справа № 804/10126/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року по справі № 804/10126/13-а за позовом Українсько-Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями «Бадм, ЛТД» до Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Українсько-Латвійське товариство з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями «Бадм, ЛТД» звернулося до суду з позовом до Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просило:

- визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Україно-Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями "Бадм, ЛТД" (код ЄДРПОУ 19370604), за результатами якої складено акт від 15.07.2013 року №57/22-1/19370604;

- визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що полягають у фіксації в акті від 15.07.2013 року №57/22-1/19370604 висновків про те, що Україно-Латвійським товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Бадм, ЛТД" (код ЄДРПОУ 19370604) завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість: у червні 2012 року на суму 105480,00 грн. від ТОВ "Металургійне забезпечення України;

- зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вилучити з інформаційних баз органів державної податкової служби акт від 15.07.2013 року №57/22-1/19370604 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Україно-Латвійського ТОВ з іноземними інвестиціями "Бадм, ЛТД" (код ЄДРПОУ 19370604) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Металургійне забезпечення України" (код ЄДРПОУ 36568539) за січень 2012 року";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002582210 від 06.08.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що полягають у фіксації в акті від 15.07.2013 року №57/22-1/19370604 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Україно-Латвійського ТОВ з іноземними інвестиціями "Бадм, ЛТД" (код ЄДРПОУ 19370604) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Металургійне забезпечення України" (код ЄДРПОУ 36568539) за січень 2012 року" висновків про те, що Україно-Латвійським товариством з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями "Бадм, ЛТД" (код ЄДРПОУ 19370604) завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість: у червні 2012 року на суму 105480,00 грн. від ТОВ "Металургійне забезпечення України. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002582210 від 06.08.2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Україно-Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями "Бадм, ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Металургійне забезпечення України" за січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 15.07.2013 року №57/22-1/19370604, відповідно до якого встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.7, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту 06.08.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002582210, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105 480,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу та безпідставність означеного податкового повідомлення-рішення.

Спірним в межах даної справи є правомірність відображення позивачем в податковому обліку операції з поставки металевого марганцю в межах укладених договорів з ТОВ "Металургійне забезпечення України".

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, у періоді, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Металургійне забезпечення України».

14.07.2010 року між позивачем та ТОВ "Металургійне забезпечення України" було укладено договір поставки №14/07-10, відповідно до якого ТОВ "Металургійне забезпечення України" зобов'язується передати у власність позивачу товар, а позивач має прийняти та оплатити вартість товару на умовах цього договору. Згідно договору оплата за товар здійснюється в формі 100% передплати.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач здійснив передплату за поставку металевого марганцю в розмірі 237 330 грн., що підтверджується платіжним дорученням №71 від 17.01.2012 року та податковою накладною від 17.01.2012 року.

19.01.2012 року на виконання умов вищезгаданого договору позивач здійснив передплату за поставку металевого марганцю в розмірі 395 550 грн., що підтверджується платіжним дорученням №82 від 19.01.2013 року та податковою накладною від 19.01.2012 року.

В свою чергу ТОВ "Металургійне забезпечення України" 24.02.2012 року передало позивачу у власність оплачений по передплаті товар - металевий марганець.

Факт виконання вказаних договорів підтверджується первинними документами, зокрема видатковою накладною № 9 від 24.02.2012 року та товарно-транспортною накладною серії фвр № 24.02.2012, які містяться в матеріалах справи і які були предметом дослідження відповідачем під час перевірки.

Відповідно до абз. 3 ч. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, позивач, відповідно до вказаної норми включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у червні 2012 року суму 105480,00 грн., на підставі податкових накладних від 17.01.2012 року та від 19.01.2012 року.

Встановлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Металургійне забезпечення України», відображення позивачем операції з отримання обумовлених договором товару, у відповідних податкових (звітних) періодах відповідачем не спростовуються.

Перелічені вище документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Податкова накладна, на підставі якої позивачем суми податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту, складена ТОВ «Металургійне забезпечення України» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

На момент укладення та реалізації вказаного вище договору контрагент позивача ТОВ «Металургійне забезпечення України» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентом дотримано. Крім того, вказане господарське зобов’язання з поставки товарів, не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції з поставки металевого марганцю відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов’язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання вказаного вище договору, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Також укладений позивачем договір не містять умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок.

Виявлені обставини щодо контрагента позивача ґрунтуються лише на відомостях, отриманих від податкових органів. При цьому жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти щодо порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача та був обов’язковим для застосування на всій території України, відповідачем не наведений, в матеріалах справи відсутній.

Крім того, зазначені відповідачем обставини щодо ТОВ «Металургійне забезпечення України» не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Судом встановлено, що позивачем як отримувачем товару виконані всі законодавчо передбачені умови для віднесення вартості цих товарів, послуг, робіт до валових витрат, сум податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Також колегія суддів зазначає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків. Слід врахувати і те, що якщо контрагент не виконував свої зобов'язання перед державою та податковим органом, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні виконаних робіт сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконував усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Виходячи з наведених вище норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно задоволення позовних вимог в частині обставин, зафіксованих в акті перевірки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У свою чергу акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а відтак акт перевірки та висновки, які в ньому містяться, самі по собі не породжують для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов'язки та законні інтереси у розумінні п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010, акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За правилами п.7 вказаного Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, дій податкового органу, що здійснюються за таким актом перевірки, та впливають на права та законні інтереси платника податків.

За таких обставин колегія судів вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та, відповідно, для визнання протиправними дій податкового органу щодо викладення в акті перевірки відповідних висновків податкового органу.

Проведення перевірки з оформленням акта про її результати не призводить до виникнення певних обов’язків у платника податків, оскільки здійснення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Отже, складення відповідачем акту перевірки за наслідками проведеної ним перевірки не може вважатися неправомірною дією, оскільки це передбачено чинним законодавством, отже правові підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо складення відповідачем акту перевірки та вважає за необхідне скасувати другий абзац постанови суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст. 202 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року в частині визнання протиправними дій Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що полягають у фіксації в акті від 15.07.2013 року №57/22-1/19370604 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Україно-Латвійського ТОВ з іноземними інвестиціями "Бадм, ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Металургійне забезпечення України" за січень 2012 року" висновків про те, що Україно-Латвійським товариством з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями "Бадм, ЛТД" завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість: у червні 2012 року на суму 105480,00 грн. від ТОВ "Металургійне забезпечення України – скасувати та у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року залишити без змін

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 16 квітня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов