Ухвала суду № 38740089, 13.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20977/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

за участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районні ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013 року № 0009321501.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку правил сплати (перерахування) податку на додану вартість ТОВ «Украгроінвест Холдинг» за період з 31.07.2013 року по 10.09.2013 року.

За наслідками проведення перевірки, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 16.10.2013 року № 1062/26-54-15-01-11 та винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 року № 0009321501, яким позивачу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 58 318,00 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 5 831,80 грн.

За прострочення сплати грошового зобов'язання у сумі 48 950,00 грн. за період 29.08.2013 року - 31.07.2013 року, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 14.07.2013 року № 9041867888, строком на 30 календарних днів, позивачу нараховно штраф у розмірі 10% - 4 895,00 грн.

За прострочення сплати грошового зобов'язання у сумі 9 368,00 грн. за період 11.09.2013 року - 02.09.2013 року, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 15.08.2013 року № 1300033735, строком на 10 календарних днів, позивачу нараховно штраф у розмірі 10% - 936,80 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Украгроінвест Холдинг» знаходиться на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) від 14.07.2013 року № 9041867888 позивачем задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 328 497,00 грн. Зазначена декларація передана в електронному вигляді до державної податкової служби та була прийнята, що підтверджується електронною квитанцією № 2 від 14.07.2013 року.

На підтвердження перерахування податку на додану вартість сільгоспвиробника податковому органу за період червень 2013 р. було направлено лист (вих. № 25/07-1 від 25.07.2013 р.) та надано: копію банківської виписки за 08.07.2013 року, платіжне доручення № 1275 від 08.07.2013 року на суму перерахування -50000,00 грн; копію банківської виписки за 08.07.2013 року, платіжне доручення № 1279 від 08.07.2013 року на суму перерахування -70000,00 грн.; копія банківської виписки за 10.07.2013 року, платіжне доручення № 1280 від 10.07.2013 року на суму перерахування -50000,00 грн.; копію банківської виписки за 22.07.2013 року, платіжне доручення № 13000 від 22.07.2013 року на суму перерахування -180000,00 грн.

Зазначені документи були отримані податковим органом, про що свідчить відмітка ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.07.2013 року

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) від 15.08.2013 року за серпень 2013 року позивачем задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 220 418,00 грн.

Натомість податковим органом не було прийнято зазначену декларацію, про що свідчить відмова зазначена в електронній квитанції № 1 від 15.08.2013 р.

Враховуючи неприйняття електронною базою звітних документів, позивачем було направлено лист (вих. № 19/08-1 від 19.08.2013 р.) на адресу відповідача та документи, які не були прийняті в електронному вигляді, а саме: податкову декларацію з ПДВ за липень 2013 р., податкову декларацію з ПДВ (скорочена) за липень 2013 р., додаток 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2013 р., додаток 9 розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) за липень 2013 р., додаток № 1 розрахунок коригування суми ПДВ (скороченої) за липень 2013 р., реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (скорочена) за липень 2013 р. із зазначенням про факт неприйняття звітності через програму М.Е.Doc. Даний лист був відправлений позивачем на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком від 19.08.2013 р. № 7672 та отриманий відповідачем 21.08.2013 р., відповідно до витягу з сайту сервісу пересилання поштових відправлень «Укрпошта».

На підтвердження перерахування податку на додану вартість сільгоспвиробника податковому органу за період липень 2013 р. позивачем було направлено лист (вих. № 29/08-1 від 29.08.2013 р.) та надано: копію банківської виписки за 01.08.2013 р., платіжне доручення № 1310 від 01.08.2013 року на суму перерахування -60000,00 грн.; копію банківської виписки за 12.08.2013 року, платіжне доручення № 1322 від 12.08.2013 року на суму перерахування -10000,00 грн.; копію банківської виписки за 12.08.2013 року, платіжне доручення № 1324 від 12.08.2013 року на суму перерахування -10000,00 грн.; копію банківської виписки за 15.08.2013 року, платіжне доручення № 1325 від 15.08.2013 року на суму перерахування -10000,00 грн.; копію банківської виписки за 19.08.2013 року, платіжне доручення № 1327 від 19.08.2013 року на суму перерахування -100000,00 грн.; копію банківської виписки за 20.08.2013 року, платіжне доручення № 1328 від 20.08.2013 року на суму перерахування -10000,00 грн.; копія банківської виписки за 27.08.2013 року, платіжне доручення № 1334 від 27.08.2013 року на суму перерахування - 60000,00 грн.

Зазначені документи були отримані податковим органом, про що свідчить відмітка ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.08.2013 року.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 209 Податкового кодексу України визначено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Відповідно до п. 209.2, п. 209.1 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 р. N 11 (надалі - Порядок № 11) визначено механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період (п. 3 Порядку № 11).

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу (п. 4 Порядку № 11).

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації, положення даної статті узгоджуються зі статтею 57 Податкового кодексу України, якою визначено строки сплати податкового зобов'язання.

Слід також зазначити, що факт перерахування сільськогосподарським підприємством на спеціальний рахунок сум податку на додану вартість платники засвідчують копіями платіжних доручень, які подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітнім (податковим) періодом.

Колегія судді апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт перерахування позивачем сум податку на додану вартість в повному обсязі підтверджується копіями платіжних доручень, які були надіслані відповідачу та банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи.

Отже, позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства та перераховано податок на додану вартість у строки, визначені п. 203.2 ст. 203, п. 57. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, а, отже, дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з нарахування штрафних санкцій у розмірі 5 831,80 грн. є протиправними.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41,160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.