Ухвала суду № 38740069, 13.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/211/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бужак Н.П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року в справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформ Юст» про визнання угоди недійсною та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформ Юст», в якому просила: визнати оспорюваний правочин, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та TOB «Інформ Юст» на підставі договору комісії від 16.09. 2010 р. №68/13 на загальну суму 894248,00 грн. недійсним; стягнути з TOB «Інформ Юст» на користь ФОП ОСОБА_2 суму 894 248,00 грн., отриману за оспорюваними правочинами, укладеними між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та TOB «Інформ Юст» на підставі договору від 16.09.2010 р. №68/13; стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (Ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в дохід держави суму 894 248,00 грн., отриману за оспорюваними правочинами, укладеними між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та TOB «Інформ Юст» на підставі договору від 16.09.2010 р. №68/13»..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 липня 2013 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №494/26-56-17-01-04/НОМЕР_1 від 22 липня 2013 року.

Перевіркою встановлено завищення ФОП ОСОБА_2 валових витрат на суму 2 660 621,54 грн. шляхом віднесення до валових витрат суми коштів по наданню транспортних послуг, пов'язаних з оформленням документів у TOB «Інформ Юст», TOB «Єрсіда», TOB «Контур Т» на суму 3 325 777,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 665 155,46 грн.

Податковий орган до таких висновків прийшов в зв'язку з тим, що актом ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 26 квітня 2013 року №269/22-40/37208077 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Інформ Юст» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків за період з 21.07.2010 року по 26.04.2013 року» встановлено, що товариство має стан підприємства «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2012 кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, який є керівником та засновником TOB «Інформ Юст», у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України закрито на підставі ст. 1 п. «г» ст. 6 Закону України «Про амністію» та звільнено останнього від кримінальної відповідальності.

На підставі акту перевірки №494/26-56-17-01-04/НОМЕР_1 від 22 липня 2013 року позивачем стосовно ФОП ОСОБА_2 прийнято податкові повідомлення-рішення №0000602656170109, №0000592656170109 та №0000582656170109 від 15 серпня 2013 року.

ФОП ОСОБА_2, не погоджуючись з висновками податкового органу, звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому оскаржила прийняті податкові повідомлення-рішення №0000602656170109, №0000592656170109 та №0000582656170109 від 15 серпня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року у справі №826/17577/13а за позовом ФОП ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000602656170109, №0000592656170109 та №0000582656170109 від 15 серпня 2013 року, позов ФОП ОСОБА_2 задоволено.

На підставі встановлених перевіркою від 22 липня 2013 року обставин позивач звернувся до суду з позовом.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

В обгрунтування заявленного позову позивач посилався на фіктивність укладеної між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та TOB «Інформ Юст» від 16 вересня 2010 року угоди, імітацію надання послуг, без реального настання наслідків, з метою ухилення від сплати податків, а також позивач посилався на відсутність у ФОП ОСОБА_2 товарно-транспортних накладних на підтвердження укладеного договору комісії №68/13 від 16 вересня 2010 року, та наявність постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2012 року про закриття кримінальної справи стосовно керівника та засновника TOB «Інформ Юст» ОСОБА_3.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність ознак нікчемності договору №68/13 від 16 вересня 2010 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та TOB «Інформ Юст», передбачених в ст. 228 ЦК України.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АГ №634122 вбачається, що станом на час укладення та підписання актів виконаних робіт по договору комісії №68/13 від 16 вересня 2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформ Юст» було діючим підприємством, мало необхідний обсяг повноважень.

Інших доказів в підтвердження безтоварності укладеної угоди 16 вересня 2010 року, тобто без наміру створення цивільно-правових наслідків, а лише з метою отримання певної преференції (зокрема податкового кредиту), позивач не надав.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Оружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 15 травня 2014 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.