Рішення № 38739693, 12.05.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16811/13-ц

Провадження № 2/638/741/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Долгової К.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання поруки припиненою, визнання незаконними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати поруку, що встановлена договором поруки між ОСОБА_3 та ПАТ «Альфа-Банк» такою, що припинена, визнати дії ОСОБА_2, ЗАТ «Альфа-Банк» щодо неповідомлення позивача про збільшення відсоткової ставки згідно кредитного договору від 13.11.2007 року незаконними. В обґрунтування позову посилається на те, що між нею та ЗАТ «Альфа-Банк» укладено договір поруки, в якості забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків за кредитним договором, укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 Відповідно до умов кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитом була встановлена у розмірі 13% річних. Надалі, Банк листом від 08.08.2008 року повідомив ОСОБА_2, що з 01.09.2008 року відсоткова ставка за користування кредитом змінюється і встановлюється на рівні 15,50% річних, внаслідок чого збільшилась і відповідальність позивача за договором поруки. Однак позивач своєї згоди на збільшення відсоткової ставки не надавала.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав.

Представник відповідача ПАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, просив розглянути справу за його відсутності. Надав суду заперечення на позовну заяву, згідно яких вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, з тих підстав, що між ОСОБА_3 та Банком 11.11.2007 року було укладено договір поруки, згідно якого поручитель поручається за виконання Боржником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. В самому кредитному договорі зазначено можливість збільшення відсоткової ставки Банком в односторонньому порядку. При цьому поручитель погодився з усіма майбутніми змінами, які можуть відбутися в основному кредитному договорі, тому вважає, що підстав для визнання договору поруки припиненим немає. Крім того, позивач був повністю ознайомлений з умовами кредитного договору. Жодних зауважень чи застережень у ОСОБА_3 на момент укладення та підписання договору не було. У зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 листопада 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №700002164, за умовами якого Банк надав останньому кредитні кошти в сумі 37531,69 доларів США зі строком повернення до 14.11.2014 року зі сплатою 13% річних за користування коштами.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_3 13 листопада 2007 року було укладено договір поруки №700002164-П, за умовами якого ОСОБА_3 поручилась перед банком за виконання ОСОБА_2 свого обов'язку за договором кредиту.

Відповідно до п.6.4. Договору поруки у разі збільшення обсягу відповідальності Боржника за Основним договором передбачена Договором порука діє тільки у випадку, якщо Поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

З 01.09.2008 року ЗАТ «Альфа-Банк», керуючись умовами укладеного між ОСОБА_2 та Банком кредитного договору №700002164 від 13 листопада 2007 року, змінив процентну ставку за користування кредитними коштами, збільшив її до 15,50 % річних.

При цьому листом від 08.08.2008 року Банком був повідомлений ОСОБА_2 щодо збільшення відсоткової ставки за кредитним договором №700002164 від 13.11.2007 року, укладеного між Банком та ОСОБА_2

Заборгованість ОСОБА_2 за користування кредитними коштами до 01.09.2008 року нараховувалась за процентною ставкою в розмірі 13%, а з 01.09.2008 року - 15,50% річних.

Матеріали справи не містять доказів того, що згода поручителя ОСОБА_3 на внесення вказаних змін і доповнень до основного договору була отримана і це питання банк із поручителем погоджував відповідно до вимог п. 6.4 Договору поруки.

Згідно із частиною 1 статті 553, частиною 1 статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель, хоча й пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (частина 2 статті 555 ЦК України).

За положеннями статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до змісту статтей 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Термін «порука», застосований законодавцем у частині 1 статті 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов'язальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки.

Аналіз норм дає підстави для висновку, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки,; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Враховуючи викладене, твердження ПАТ «Альфа-Банк» про достатність попередньої згоди поручителя на зміну умов основного договору є безпідставним, оскільки підпунктом 6.4. статті 6 спірного договору чітко визначена необхідність узгодження з поручителем у разі збільшення обсягу відповідальності Боржника за Основним договором. Порушення цих умов відповідно до частини першої статті 559 ЦК України тягне припинення поруки.

Тому вимога позивача щодо визнання поруки ОСОБА_3, що встановлена договором поруки №700002164-П від 13.11.2007 року такою, що припинена - законна та обґрунтована.

Вимога позивача про визнання незаконними дій ЗАТ «Альфа-Банк» щодо неповідомлення ОСОБА_3 про збільшення відсоткової ставки згідно кредитного договору №700002164 від 13.11.2007 року не підлягає задоволенню, оскільки як вбачається з наявного у матеріалах справи списку згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України на адресу ОСОБА_3 був направлений лист про зміну умов кредитного договору.

Вимога позивача про визнання незаконними дій ОСОБА_2 щодо неповідомлення ОСОБА_3 про збільшення відсоткової ставки згідно кредитного договору №700002164 від 13.11.2007 року не підлягає задоволенню, оскільки такого обов'язку з боку позичальника законодавством не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 553, 554, 559, 598 ЦК України, ст.ст. 4-8, 10, 11, 60, 88, 208, 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати поруку ОСОБА_3, що встановлена договором поруки №700002164-П від 13.11.2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Альфа-Банк» такою, що припинена.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, 01025, м.Київ, вул.Десятинна 4/6) суму судових витрат у розмірі 57(п'ятдесят сім) гривень 35 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя Д.В. Цвірюк