Ухвала суду № 3873884, 21.05.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                                    К/С  № К-7211/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

                                                                    УХВАЛА

                                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ            

21.05.2009 р.                                                                                                                                          м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді  Пилипчук Н.Г.

суддів                        Нечитайла О.М.

                                   Сергейчука О.А.

                                  Степашка О.І.

                                   Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балта-Хліб»

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2007 р.

у справі № 14/321-06-9640А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балта-Хліб»

до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області  

про скасування рішення, -

      ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Одеської області від 22.11.2006 р. позов задоволено частково. Скасовано рішення від 25.04.2006 р. № 000007/2360/0/457 про застосування штрафних санкцій.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2007 р. постанову суду першої інстанції скасовано та задоволено позов частково. Скасовано рішення Балтської МДПІ в Одеській області від 25.04.2006 р. №000007/2360/0/457 в частині застосування штрафної санкції на суму 4950,75 грн. В решті позову відмовлено.

ТОВ «Балта-хліб» подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом перевірки від 13.04.2006 р. № 36/2300/31165269/407 зафіксовано порушення позивачем приписів п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.07.1995 р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями), яке полягало у здійсненні реалізації хліба та хлібобулочних виробів через засоби пересувної торговельної мережі (авторозвозки) у квітні та травні 2005 року без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 328131,84 грн., тоді як за щомісячними звітами про використання РРО (РК) за 2004 рік сума реалізації складає 2267720,98грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято рішення від 25.04.2006 р. №000007/2360/0/457 про застосування до позивача на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафних санкцій у сумі 1640659,2 грн.  

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на що посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що суд апеляційної інстанції повно встановив обставини у справі, яким надав правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.

Згідно зі звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок) річний обсяг реалізації хліба та хлібобулочних виробів шляхом авторозвозки без застосування РРО у 2004 році складає 2267720,98 грн., тобто перевищує граничний розмір – 200 тис.гривень на один суб’єкт господарської діяльності, визначений п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 р. № 1336.

У разі перевищення граничного розміру річного обсягу, суб’єкт підприємницької діяльності згідно із вимогами Постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 р. №121, зобов’язаний протягом одного місяця з дати такого перевищення перейти на розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, чого не було зроблено позивачем, а відтак, допущено порушення приписів п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.07.1995 р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями), за що податковим органом правомірно застосовано фінансові санкції на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законної та обґрунтованої постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                                         УХВАЛИВ :

        Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Балта-Хліб» залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2007 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя                                           Н.Г. Пилипчук

          Судді                                                               О.М. Нечитайло

                                                                                      О.А. Сергейчук

                                                                                   О.І. Степашко

                                                                                   А.О. Рибченко