Ухвала суду № 3873768, 26.05.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-9239/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

26 травня 2009 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 26.05.09р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуДПІ у м. Херсоні на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 20.03.2007 та постанову господарського суду Херсонської області від 27.12.2006

у справі №1/388-АП-06

за позовом Херсонського державного заводу «Палада»

до ДПІ у м. Херсоні

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Херсонської області від 27.12.2006, яку залишено без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.03.2007у справі № 1/388-АП-06, позов Херсонського державного заводу «Палада» до ДПІ у м. Херсоніпро визнання недійсним податкового повідомлення-рішення№ 0004662301/0 від 09.06.2006, яким Херсонському державному заводу "Палада" зменшена сума бюджетного відшкодування по ПДВ на 490251,71 грн., задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акта «Про результати невиїзної позапланової перевірки обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ за березень 2005 рік» №1857/23-7/24961253 від 06.06.2006 ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004662301/0 від 09.06.2006, яким Херсонському державному заводу "Палада" зменшена сума бюджетного відшкодування по ПДВ на 490251,71 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.3, 1.8 ст.1; п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.10 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від І 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон про ПДВ)., в результаті чого заводом "Палада" здійснено завищення ПДВ, яке підлягає відшкодуванню з бюджету на зазначену суму.

В акті перевірки зазначено, що по першому ланцюгу ХДЗ "Палада" придбала у ТОВ "Стіг" металеві листи. В акті перевірки визначені три податкові накладні: № 930 від 01.03.2005 на суму 1879279,74 грн., в тому числі ПДВ 313213,29 грн.; № 937 від 29.03.2005 на загальну суму 180000 грн., в тому числі ПДВ 30000 грн.; № 939 від 30.03.2005 на загальну суму 882230,52 грн., в тому числі ПДВ 147038,42 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди мотивували тим, що сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця, на суму бюджетного відшкодування. Відповідач не встановив несплату ПДВ позивачем, не спростував дані позивача про таку сплату ПДВ у вартості придбаного товару, не спростував наявності об'єкта оподаткування, правильності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду другої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Статтею ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено данні, що повинна місити податкова накладна (пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації (пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій та проведення перевірки), названим Законом передбачений лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає.

В даному випадку, підставою для зменшення бюджетного відшкодування позивачу став лист ДПА в Херсонській області від 15.05.2006, згідно якого, робітниками податкової міліції Донецької області виявлено та припинено діяльність "конвертаційного центру", до складу якого входили ТОВ "Парадіз-Сервіс", ТОВ "Драйв - Інженерінг", ТОВ "Донсільгоспзбут", ТОВ "ТехСоюзТорг", ТОВ "Альфа-Терра" і які були постачальниками ТОВ "Стіг". Згідно цього листа керівники вищевказаних підприємств визнали проведення по ланцюгах постачання безтоварних операцій.

Проте с таким висновком не можна погодитись враховуючи наступне.

Як встановлено судами, підприємство позивача мало відносини з суб'єктом господарювання - ТОВ «Стіг».

Позивачем було отримано від ПП «Стіг» належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, придбаної відповідно до укладених угод. Вказана продукція була оплачена підприємством в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Доказів скасування державної реєстрації та припинення юридичної особи ТОВ "Стіг" або визнання нечинним свідоцтва про реєстрацію його платником податків в матеріалах справи не вбачається.

Отже, визначені вище податкові накладні складені особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності та зареєстрована органами ДШ в установленому порядку платником ПДВ, а тому має право видавати ці податкові накладні.

Актом перевірки підтверджується, що усі зобов'язання по договору, укладеному між ТОВ "Стиг" і ХДЗ "Палада", виконані належним чином.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що Закон про ПДВ не пов'язує право платника податку на отримання бюджетного відшкодування ПДВ із фактичним внесенням його до бюджету його постачальниками, а тим більше постачальниками постачальників.

Несплата контрагентом податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуюче зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії позивача по включенню спірних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування повністю відповідають механізму, визначеному Законом про ПДВ.

Слід також звернути увагу на те, що в справі відсутні матеріали на підтвердження того, що ТОВ «Стіг» не звітувало перед податковим органом за місцем його знаходження та не перерахувало ПДВ в сумі 490251,71 грн., як в касаційній скарзі стверджує відповідач.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у м. Херсонізадоволенню не підлягає, а ухвала апеляційного господарського суду від 20.03.2007 та постанова господарського суду Херсонської області від 27.12.2006 у справі №1/388-АП-06 без залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Херсоні залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного господарського суду від 20.03.2007 та постанову господарського суду Херсонської області від 27.12.2006 у справі №1/388-АП-06 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. ФедоровСуддіА.І. БрайкоГ.К. ГолубєваО.В.КарасьА.О.Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар К.Л.Горбенко