Ухвала суду № 38737092, 14.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/191/14-ц Головуючий у І інстанції Тиханський О.Б.Провадження № 22-ц/780/1809/14 Доповідач у 2 інстанції КулішенкоКатегорія 56 14.05.2014

УХВАЛА

Іменем України

14 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Лащенка В.Д., Мережко М.В.,

при секретарі: Химинець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 29 січня 2014 року про відстрочку виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Обухівський районний відділ управління державної міграційної служби України в Київській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Державний виконавець звернулась до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду про вселення ОСОБА_2 Вимоги обґрунтовувала тим, що в зв'язку із розглядом судом позову ОСОБА_3 до цієї особи щодо втрати права користування житловим приміщенням просить відстрочити виконання до закінчення розгляду вказаної цивільної справи.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29 січня 2014 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву державного виконавця про відстрочку виконання рішення суду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:

Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05.11.2012 року було вселено ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1. (а.с. 4)

Виконавчий лист за вказаним рішенням суду перебуває на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області з 08.08.2013 року, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження.

До відкриття виконавчого провадження - 22 червня 2013 року було укладено договір дарування вказаної вище квартири, внаслідок чого дійсним власником квартири стала ОСОБА_3, яка звернулась до цього ж суду із позовом про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням, судове рішення за цим позовом не прийнято. (а.с. 6)

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Статтею 373 ЦПК України визначено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, за змістом ст. 373 ЦПК України відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Оскільки сам по собі факт укладення 22 червня 2013 року договору дарування, відповідно до якого власником квартири АДРЕСА_1 стала громадянка ОСОБА_3, не є підставою для висновку про неможливість виконання судового рішення про вселення ОСОБА_2, яке є чинним і підлягає обов'язковому виконанню на всій території держави України, тому посилання апелянта про необхідність відстрочки виконання рішення є безпідставним та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

За наведених вище обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 29 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді: