Ухвала суду № 3873522, 12.05.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

“12” травня 2009 р.                                                                                Справа № 5/742-3/109А

                                                                           к/с № К-19717/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача                Голубєвої Г.К.

Суддів                                                           Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Сокальському районі

на ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2007 року

та постановуГосподарського суду Львівської області від 30.03.2007 року

по справі№ 5/742-3/109А

за позовомДержавної податкової інспекції у Сокальському районі

доДержавного підприємства "Львіввугілля"

прозастосування арешту коштів на рахунку платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007 року Державна податкова інспекція у Сокальському районі звернулась до Господарського суду Львівської області з заявою до Державного підприємства "Львіввугілля" про застосування арешту коштів на рахунку платника податків.

Постановою Господарського суду Львівської області від 30.03.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2007 року у справі № 5/742-3/109А відмовлено у задоволені позову з огляду на неправомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Сокальському районі проведено перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності відповідача з 01.04.2004року по 31.03.2006року, якою встановлено відчуження активів, що перебували в податковій заставі без згоди податкового органу.

29 березня 2007 року податковим органом прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків. Як було зазначено в рішенні, підставою для таких дій було порушення відповідачем п.п. 9.1.2 п.п.9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181.

Державною податковою інспекцією у Сокальському районі під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не представлено доказів про те, що ДП «Львіввугілля» здійснювало відчуження активів, що перебували в податковій заставі. Також не додано акту опису активів, які перебувають у податковій заставі. В обґрунтування позовних вимог позивачем подано акт №778/23-124/32323256 від 09.11 2006 року планової перевірки ДП «Львіввугілля» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період  з 01.04.2004 року по 31.03.2006 року. Суди дійшли обґрунтованого висновку, що даний акт перевірки не може бути доказом відчуження активів, що перебувають у податковій заставі, оскільки в ньому зафіксовано реалізацію сировини, але доказів того, що ця сировина була включена в опис активів, які перебувають в податковій заставі, позивач не подав.

Також, слід зазначити, що у відповідності до Виписки з реєстру від 28.177.2005 року № 104 ДП «Львіввугілля» внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»  від 23.06.2005 року № 2711-ІV.

Згідно з положень ч. 6 п. 3.7 ст. 3 вищезгаданого закону на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV.

Таким чином, відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №606-ХІVна строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 16.12.2008року № 670-VІ щодо таких підприємств зупиняється дія ст.ст. 4, 5 Закону №606.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку щодо відмови в задоволені позову про застосування адміністративного арешту активів ДП «Львіввугілля».

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.

Керуючись ст.ст.  210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі відхилити.

            Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2007 року та постанову Господарського суду Львівської області від 30.03.2007року залишити без змін.

            Справу № 5/742-3/109А повернути до суду першої інстанції.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

З оригіналом згідно

В. секретар                                                                             Коваль Є.В.