Рішення № 38732558, 19.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7635/13-ц Головуючий у І інстанції Величко В.П.Провадження № 22-ц/780/2093/14 Доповідач у 2 інстанції Волохов Категорія 45 19.05.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу, укладеного без наміру створити сім'ю,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про визнання шлюбу, укладеного без наміру створити сім'ю.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3 Позивач був рідним сином спадкодавця, а відповідач - його дружиною.

Вказував, що шлюб батька та відповідачки, який укладений у 1999 році, слід визнати фіктивним, оскільки він укладений без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя. За час свого життя ОСОБА_3 був інвалідом ІІ-ої групи. Після 2000 року батько почав часто хворіти, тому час від часу знаходився на лікуванні у лікарнях. Дружина його майже не відвідувала, ніколи не підтримувала, ні матеріально ні психологічно. Батько був у безпорадному стані та потребував допомоги. Таку допомогу йому часто надавали його друзі - колеги по роботі. Відповідач проживала окремо та ухилялась від надання ОСОБА_3 допомоги.

Зважаючи на викладене, позивач просив визнати шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без наміру створити сім'ю.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано фіктивним шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований05 березня 1999 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськвиконкому Київської області, актовий запис №51.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволені позову, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

На думку колегії суддів висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, крім того, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які регулюють порядок надання суду, ослідження та оцінки судом доказів по справі.

Відповідно до ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Однією з підстав створення сім'ї є укладення шлюбу.

Згідно положень ст.ст.21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ст.40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого на його ім'я (а.с.27).

Судом першої інстанції встановлено, а також вбачається з матеріалів справи, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 05.03.1999 року був укладений шлюб, зареєстрований05 березня 1999 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськвиконкому Київської області, актовий запис №51 ( а.с. 37 ).

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання шлюбу, укладеного без наміру створити сім'ю, суд першої інстанції керувався лише показами свідків, допитаними у судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, оскільки доводи позивача, викладені в позовній заяві, суперечать ч.2 ст.40 СК України, згідно якої ознаками фіктивності шлюбу є відсутність у чоловіка та жінки або одного з них наміру створити сім'ю та набути прав та обов'язків подружжя. За змістом даної норми ознакою фіктивності шлюбу є мотиви, тобто внутрішнє відношення чоловіка та жінки до шлюбу, який вони бажають укласти.

Проте в порушення положення ст. 60 ЦПК України, позивачем не доведено факт відсутності наміру у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 наміру створити сім'ю.

Колегія суддів приходить до висновку, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції на вищевикладені обставини увагу не звернув.

Таким чином, суд при розгляді справи не з'ясував вищезазначені обставини, що мають значення по справі, внаслідок чого ухвалив незаконне рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд безпідставно прийшов до висновку про визнання фіктивним шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований05 березня 1999 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськвиконкому Київської області, актовий запис №51.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 лютого 2014 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :