Рішення № 38732510, 13.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/11101/13-ц Головуючий у І інстанції Дубановська І.Д.Провадження № 22-ц/780/3080/14 Доповідач у 2 інстанції ФінагєєвКатегорія 29 13.05.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Сліпченко О.І.,

за участю секретаря Бевзюк М.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року позивач звернулася до суду з позовом та просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 32 005 грн. 71 коп. та 2 000 грн. в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у грудні 2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача. Постановою суду ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні ДТП, однак провадження закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Крім того, діями відповідача ОСОБА_2 було заподіяно моральну шкоду.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 32 005 грн. 71 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність та у встановлені строки повідомив страхову компанію про страховий випадок. Страхову компанію відповідач відвідував разом з представником позивача. Суд першої інстанції не дав оцінки тому, що ОСОБА_1 було сплачено ОСОБА_2 грошові кошти за втрату товарного вигляду автомобіля у розмірі 2 902 грн. 11 коп.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 30 грудня 2011 року о 17 год. 00 хв. на дорозі Біла Цервка - Володарка, на 5 км. 400 м. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «VOLKSWAGEN CADY» д.н.з. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1, що призвело до зіткнення з автомобілем «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2 В результаті ДТП було пошкоджено зазначені автомобілі.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП та провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно висновку № 53А експертного автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу автомобіля «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_2 матеріальний збиток, спричинений власнику зазначеного автомобіля, становить 32 005 грн. 71 коп.

Згідно полісу АВ/0126957 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 15 листопада 2011 року ОСОБА_1 застрахував автомобіль «VOLKSWAGEN CADY» д.н.з. НОМЕР_1 у ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія».

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП доведена, розмір матеріального збитку, зазначено у висновку дослідження, є належним доказом, а страхова компанія, в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1, визнана банкрутом. Крім того, відповідач не повідомляв страховика про настання страхового випадку.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. За правилами Закону України «Про страхування» страхове відшкодування здійснюється страховиком.

При настанні страхового випадку страховик виплачує страхове відшкодування відповідно до норм чинного законодавства та договору страхування. Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «УЕСК», з яким відповідач уклав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У встановлені страховим полісом строки відповідач звернувся до страхової компанії з повідомленням про настання страхового випадку та просив провести огляд транспортних засобів, які були пошкоджені в результаті ДТП. Таким чином, умови полісу були виконані ОСОБА_1 належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Так, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, позивач не звернула увагу на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення ДТП була застрахована, а вимога про виплату страхового відшкодування має бути пред'явлена до страхової компанії відповідача.

Задовольняючи позов частково та стягуючи з відповідача матеріальну шкоду, суд першої інстанції зазначив, що страхова компанія, в якій ОСОБА_1 застрахував свою відповідальність, визнана банкрутом. Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою суду від 11.11.2013 року ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» визнана банкрутом та відносно неї відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до вимог ст. 20 вищезазначеного Закону у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ОСОБА_2 має право вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, та може звернутися до ліквідатора ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» з заявою про включення її до числа кредиторів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті вимог позивача через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову не оскаржувалося, а відтак, в апеляційному порядку не переглядалося.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2014 року в частині стягнення матеріальної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючої по АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, проживаючого по АДРЕСА_2, судовий збір у розмірі 160 грн. 02 коп. (сто шістдесят грн. 02 коп.).

В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Сліпченко О.І.