Постанова № 3873252, 30.04.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-5984/08/1770

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2009 року 18 год. 13 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий - Шевчук С.М. та суддів Боймиструка С.В., Жуковської Л.А., за участю секретаря судового засідання Анікушин В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1 - Міністерства фінансів України, відповідача 2 - Міністерства праці та соціальної політики України, відповідача 3 - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, суд,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 1982,60 грн.

Справу позивач просила розглядати без її участі.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем зазначено неправильне найменування відповідача, а відтак, суд здійснив заміну первісного відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міського виконавчого комітету на належного відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Відповідач 1 в письмових запереченнях вказав, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. Головним розпорядником коштів для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є Міністерство праці та соціальної політики України. Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України і основним його завданням є розроблення і проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики та розроблення проекту Державного бюджету України. Просив відмовити у задоволенні позову, справу розглядати без участі представника Міністерства.

Від відповідача 2 надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач, посилаючись на ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 95 Конституції України, ст. 4 Бюджетного кодексу України, вказує, що видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключено законом про Державний бюджет України; положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Закону про Державний бюджет України. Просив відмовити у задоволення позову. Вказує, що позивачем було порушено строк звернення до адміністративного суду. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 3 заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням органу поштового зв'язку. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні доводи, викладені позивачем у позовній заяві, заперечення відповідачів, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

Суд виходив з такого.

 Позивач - ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Позивач працює в Центральній міській лікарні м.Рівне , в 2007 році перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.12). А відтак, позивач є застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (в редакції, що діяла в 2007 році), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Дію статті 43 зупинено на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56, пункту 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56, пункту 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначений ст. 56 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, передбачений також Постановою КМ України від 11.01.2007 року №13 “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми”. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону.

Таким чином, при визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих осіб, застосовується розмір допомоги, визначений ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Однак, Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” при визначенні розміру допомоги не визначив, відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зважаючи на обумовлене, суд, виходячи з положень ч. 7 ст. 9 КАС України, застосовує закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч.1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно із довідкою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 1701 від 13.11.2008 року, позивачу, починаючи з липня 2007 року щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», що є значно меншим від розміру допомоги, визначеного ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Відповідно до ч.1 Постанови КМ України від 16.01.2007 року №32 “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”, в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, призначається, а в ІІ-ІV кварталах і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Таким чином, позовні вимоги до Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії є необґрунтованими та не підлягають до задоволення за їх безпідставністю.

Стосовно ж Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, то як вбачається із змісту вищенаведеної норми Постанови, до повноважень вказаного відповідача належить нарахування та виплата позивачу щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

А відтак, дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, є протиправними, оскільки такі дії порушують права позивача, гарантовані названою статтею Закону, ст.ст. 21, 22, 46 Конституції України.

Однак, відповідачі наполягають на застосуванні наслідків пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

 Про порушення своїх прав позивач могла дізнатися з дати опублікування Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року та з дати отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позивачем не заперечуються обставини щодо отримання вказаної допомоги у відповідні місяці 2007 року.

До суду позивач звернулася 20.11.2008 року. Відповідачі, всупереч положенням ч. 2 ст. 71 КАС України, не надали доказів того, що позивачу було відомо до 20.11.2007 року про розмір виплаченої їй допомоги за листопад 2007 року. А відтак, наслідки, передбачені ст. 100 КАС України, до позовних вимог позивача за період з 01 листопада по 31 грудня 2007 року не застосовуються.

Причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, викладені позивачем в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, судом не визнані поважними.

Таким чином, у задоволенні вимог позивача за період з липня по 31 жовтня 2007 року слід відмовити у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Статтею 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу на місяць для дітей віком до 6 років становить: з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Загальна сума заборгованості по виплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 01 листопада 2007 року по грудень 2007 року включно становить 655,85 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються позивачу відповідно до задоволених вимог.

  Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1задоволити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” за період з листопада по грудень 2007 року включно.

3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (33027, м.Рівне, вул. Соборна, 12, код ЗКПО 03195441) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (33023, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_1) недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” в розмірі 655,85 грн. (шістсот п'ятдесят п'ять гривень вісімдесят п'ять копійок), що обчислений з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” за період з листопада по грудень 2007 року включно.

4. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету на корись ОСОБА_1судовий збір в сумі 6,56 грн. за позовними вимогами майнового характеру та 1,70 грн. за позовними вимогами немайнового характеру.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя: С.М.Шевчук

Судді: С.В.Боймиструк

Л.А.Жуковська

Повний текст постанови складено 05.05.2009 року.

Постанова не набрала законної сили.

Головуючий суддя: С.М.Шевчук