Постанова № 38730203, 13.05.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа№ 910/23989/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Кропивної Л.В.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»

на рішення

господарського суду міста Києва

від 25.02.2014р. (суддя Привалов А.І.)

у справі №910/23989/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім

«Любисток» (далі - ТОВ «Торговий дім «Любисток»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»

(далі - ТОВ «Фудмаркет»)

про стягнення 595 139,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2014р. позов задоволено частково, припинено провадження у справі №910/23989/13 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 160 000,00 грн., стягнуто з ТОВ «Фудмаркет» на користь ТОВ «Торговий дім «Любисток» 435 139,53 грн. основного боргу та 11 902,80 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 24.02.2014р., тобто за день до прийняття оскарженого рішення, ним в погашення заборгованості здійснено оплату позивачу 80 000,00 грн., які не враховано місцевим судом, оскільки позивач про це не повідомив в судовому засіданні 25.02.2014р., а відповідач не мав можливості це зробити, адже не знав про дату судового засідання тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014р. апеляційну скаргу ТОВ «Фудмаркет» прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М. та призначено розгляд справи на 22.04.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р., з огляду на нез'явлення в судове засідання представника позивача, розгляд справи відкладено на 13.05.2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014р., в зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. у відпустці, змінено склад суду та визначено судову колегію в складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Кропивна Л.В.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи їх повідомлено належним чином. Зокрема, апелянту було відомо про дату судового засідання, про що свідчить розписка про повідомлення представника відповідача про день та час слухання справи №910/23989/13, відповідні записи в протоколі судового засідання від 22.04.2014р. та подання ним відзиву на апеляційну скаргу до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, відтак суд вважав за можливе справу розглянути за їх відсутності.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, ТОВ «Торговий дім «Любисток» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Фудмаркет» про стягнення 595 139,53 грн. основного боргу. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки №46000354459 від 09.11.2012р. (далі - Договір) у визначений строк не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого в нього виникла заборгованість в сумі 595 139,53 грн. тощо.

В ході розгляду справи судом першої інстанції, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, якою повідомив про часткову сплату відповідачем після порушення провадження у справі суми боргу в розмірі 160 000,00 грн., на підтвердження чого подав суду банківські виписки, в зв'язку з чим просив стягнути з відповідача 435 139,53 грн. основного боргу.

Суд першої інстанції, заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про припинення провадження у справі №910/23989/13 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 160 000,00 грн. та задоволення позовних вимог в решті позову на суму 435 139,53 грн.

Так, приймаючи наведене рішення, місцевий суд посилався на те, що відповідачем не заперечувався та нічим не спростовувався факт отримання ним товару за наявними в матеріалах справи накладними. Разом з цим, зобов'язання з оплати отриманого товару належним чином не виконано, що призвело до виникнення боргу, який станом на день подання позову становить 595 139,53 грн. Після порушення провадження у справі відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 160 000,00 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню,зокрема : в сумі 435 139,53 грн., а в частині стягнення 160 000,00 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України тощо.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками місцевого суду.

Так, як встановлено матеріалами справи, 09.11.2012р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір, за умовами п.1.1 якого позивач зобов'язався поставити товар за цінами і в асортименті, згідно специфікацій, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих відповідачем та підтвердженими позивачем замовлень, а відповідач зобов'язався приймати такі товари і оплачувати їх.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму(ч.1 ст.712 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Положеннями п.6.1 Договору визначено, що підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за Договором. При наданні постачальником належним чином оформлених товарних і податкових накладних протягом 5 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу «ТОВАР ОТРИМАНИЙ», покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу з дати, вказаної в транспортній накладній, по платіжних днях в терміни, узгоджені сторонами в додатку №2 тощо.

Місцевим судом встановлено та не спростовано апелянтом, що на виконання Договору позивачем за видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, поставлено відповідачу товар на суму 1 240 939,57 грн., факт поставки товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними з відміткою про отримання товару покупцем - штампу «ТОВАР ОТРИМАНИЙ».

Натомість, відповідачем здійснено часткове повернення товару на суму 445 800,04 грн. та часткову оплату товару в сумі 200 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з рахунку позивача, проте повну його вартість у сумі 595 139,53 грн. відповідач не оплачено.

Як вище згадувалось, після порушення провадження у справі відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 160 000,00 грн., тому борг відповідача перед позивачем на момент прийняття оскарженого рішення складав 435 139,53 грн.

Зобов'язанням на підставі ч.1 ст.509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наведене, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 435 139,53 грн. підлягають задоволенню, натомість в частині стягнення 160 000,00 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Доводи апелянта про здійснення ним оплати 80 000,00 грн. та не врахування цього місцевим судом є безпідставними, оскільки на підставі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, не є обов'язком позивача доводити обставини, на які посилається відповідач. Крім цього, позивач у відзиві на апеляційну скаргу підтвердив сплату відповідачем коштів в сумі 80 000,00 грн., натомість наполягав, що ці кошти на рахунок позивача було зараховано лише 25.02.2014р., коли його представник не знав і не міг знати про їх перерахування тощо.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2014р. у справі №910/23989/13 - без змін.

Матеріали справи №910/23989/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Л.В. Кропивна