Рішення № 38730127, 08.05.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 р. Справа № 917/576/14

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л.Толстого, 87

до Відділу освіти, молоді та спорту Гребінківської районної державної адміністрації, 37400, Полтавська область, м. Гребінка, вул. Жовтнева, 9

про стягнення 23369,55 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 08.05.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 23369,55 грн. заборгованості згідно договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 94-Г-Б/1 від 22.01.2013 року, в т.ч. 17803,70 грн. пені, 1457,31 грн. інфляційних витрат та 4108,54 грн. 3% річних.

Сторони повноважних представників у судове засідання не направили, однак ухвалою суду від 22.04.2014 року (а.с. 67) їх явку в судове засідання не було визнано обов'язковою.

Від відповідача на адресу суду надійшла заява № 01-19/600 від 16.04.2014 року (а.с. 68-69) про визнання позову, в якій відповідач також просить суд проводити розгляд справи без його участі.

Клопотання відповідача судом задовольняється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

22.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (позивач, постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Гребінківської районної державної адміністрації (відповідач, споживач) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом за № 94-Г-Б/1 (а.с. 10-14), відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов'язання постачати природний газ споживачу в обсягах і в порядку, передбачених даним договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість послуг з постачання газу (вартість газу і наданих послуг) у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

Згідно п. 10.1. договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 94-Г-Б/1 від 22.01.2013 року (далі - договір) цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині поставки газу до 31.12.2013 року, а в частині проведення розрахунків за надані послуги з постачання газу - до повного виконання споживачем своїх зобов'язань за договором.

У відповідності до п. 2.1. договору договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору (а.с. 15).

Положеннями п. 4.2. договору ціну за 1000 м3 газу встановлено на рівні 4709,256 грн. з ПДВ.

За змістом приписів п. 3.5. договору на підставі результатів вимірювання обсягів газу вузлами обліку між сторонами щомісячно складаються акти приймання-передачі газу.

На виконання умов спірного договору позивачем у період з жовтня по грудень 2013 року було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 597184,28 грн., що підтверджується копіями відповідних актів приймання-передачі газу, наявних в матеріалах справи (а.с. 17-19).

Згідно п. 4.6. договору оплата послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами шляхом 100% попередньої оплати їх вартості з розрахунку договірного планового обсягу місячного постачання газу відповідно до додатку 2 до договору не пізніше ніж за 10 календарних днів до місяця поставки. В разі недоплати вартості послуг з постачання газу споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

В порушення взятих на себе за договором зобов'язань відповідач за надані позивачем послуги з постачання природного газу розрахувався лише частково, залишок заборгованості перед позивачем станом на 31.12.2013 року склав 554384,28 грн.

За таких обставин позивач прохав суд стягнути з відповідача заборгованість за надані згідно договору послуги з постачання природного газу в розмірі 554384,28 грн., а також нараховані окремо по кожному акту приймання-передачу за період з 11.11.2013 року по 24.03.2014 року пеню в розмірі 17803,70 грн. пені, інфляційні витрати в розмірі 1457,31 грн. та 3% річних в розмірі 4108,54 грн.

Під час розгляду справи відповідачем було сплачено суму основного боргу, що мало наслідком подання заяви про зменшення розміру позовних вимог за № 697 від 28.03.2014 року (а.с. 53). Дана заява була прийнята до розгляду ухвалою суду від 22.04.2014 року.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача нараховані на прострочену суму боргу за період з 11.11.2013 року по 24.03.2014 року пеню в розмірі 17803,70 грн. пені, інфляційні витрати в розмірі 1457,31 грн. та 3% річних в розмірі 4108,54 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. ст. 692, 694 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату товару, а також строки його виконання встановлено п. п. 1.1., 4.1.-4.9., 5.3. спірного договору тощо. Аналогічний обов'язок споживача визначено Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" (№ 2467-VI від 08.07.2010 року).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин з приводу постачання природного газу, обсяги та вартість переданого згідно спірного договору природного газу, а також факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань на загальну суму 554384,28 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно приписів ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог пп. 6.2.2. укладеного договору в разі порушення споживачем строків оплати, передбачених договором, зі споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як вже зазначалось, відповідачем було подано до суду заяву про визнання позовних вимог. Дії відповідача щодо визнання позову не суперечать чинному законодавству України та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Надані позивачем розрахунки пені, інфляційних витрат та 3% річних (а.с. 7-9) перевірені судом та визнаються обгрунтованими.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення ч. 5 ст. 78 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Приписами ч. 2 ст. 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (№ 3674-VI від 08.07.2011 року) судовий збір за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати і не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" (№ 719-VII від 16.01.2014 року) з 01.01.2014 року розмір мінімальної заробітної плати було встановлено на рівні 1218,00 грн. (у місячному розмірі).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 11555,10 грн. виходячи з ціни позову в розмірі 577753,83 грн.

Поданою в подальшому заявою позивач зменшив розмір позовних вимог до 23369,55 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням наведеного надлишково сплачений судовий збір в розмірі 9728,10 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Гребінківської районної державної адміністрації (37400, Полтавська область, м. Гребінка, вул. Жовтнева, 9, код згідно ЄДРПОУ 38540929) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л.Толстого, 87, код згідно ЄДРПОУ 05524713) - 17803,70 грн. пені, 1457,31 грн. інфляційних витрат, 4108,54 грн. 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (код за ЄДРПОУ 05524713) надлишково сплачений згідно платіжного доручення № 824 від 21.03.2014 року судовий збір в сумі 9728,10 грн. (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Повне рішення складено 13.05.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.