Рішення № 38730126, 06.05.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 р. Справа № 917/608/14

За позовом Прокурора Полтавського району Полтавської області, 36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 32, в інтересах держави в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, 36008, м. Полтава, вул. Центральна, 2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ", 39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 64А

про зобов'язання вчини дії

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Петренко В.Г.

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Мушук Т.В.

В судовому засіданні 06.05.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про зобов'язання вчинити дії стосовно передачі оплаченого за договором № 79/411 від 14.12.2012 року товару.

Представники позивача та прокуратури підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, докази отримання ним копії ухвали від 22.04.2014 року станом на 06.05.2014 року до суду не повертались. Разом із тим, у справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 58), яке свідчить про те, що відповідач знаходиться за вказаною у позові адресою (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 64А) та отримує поштову кореспонденцію. За таких обставин, враховуючи встановлені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007 року нормативні строки пересилання поштових відправлень, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та прокуратури, суд встановив:

14.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" (відповідач, продавець) та Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області (позивач, покупець) був укладений договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 79/411 (а.с. 34-35), предметом якого є оплатна поставка товару, а саме - сміттєзбирача на базі ГАЗ 3309 (3307), найменування, кількість, ціна та інші характеристики якого вказуються у специфікації, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Як вбачається з підписаної сторонами до вказаного договору специфікації (а.с. 37), предметом закупівлі є сміттєзбирач на базі ГАЗ 3309 (3307) в кількості 1 шт. в наступній комплектації:

- сміттєвоз "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б GZ 3309";

- місткість кузова - 9 м3;

- спосіб завантаження - бокове;

- завантаження контейнерів - К 0,75;

- без кришки завантажувального люка;

- колір спецобладнання - помаранчевий;

- шасі - ГАЗ 3309 2012 року випуску.

Загальна вартість товару згідно специфікації узгоджено сторонами в сумі 323880,00 грн.

Відповідно до розд. 4 договору оплата вартості товару здійснюється покупцем поетапно: шляхом перерахування 50% вартості у вигляді попередньої оплати та подальшого остаточного розрахунку на підставі рахунку-фактури та акта прийому-передачі.

Положеннями п. п. 1.1., 5.1., 10.1. договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 79/411 від 14.12.2012 року (далі - договір про закупівлю) сторони передбачили, що поставка товару має бути здійснена у грудні 2012 року.

Разом із тим, як вказується в позовній заяві, у зв'язку з відсутністю фінансування позивач не зміг виконати свої зобов'язання по внесенню попередньої оплати в розмірі 50% вартості товару в погоджені строки, внаслідок чого 24.12.2012 року сторонами було укладено договір про відповідальне збереження № 79/411/1 (а.с. 42) терміном дії до 31.03.2013 року, згідно якого відповідач прийняв на відповідальне зберігання товар - сміттєвоз бокового навантаження "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б GZ 3309". Факт передачі товару на зберігання підтверджується відповідним актом приймання-передачі товару (а.с. 44).

28.12.2012 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю (а.с. 38), якою сторони внесли зміни до договору та визначили, що поставка товару має бути здійснена до 31.03.2013 року. Одночасно сторонами було продовжено термін дії договору до 31.03.2013 року.

21.01.2013 року позивачем згідно платіжного доручення № 30 (а.с. 40) в рахунок оплати вартості товару було перераховано відповідачеві грошові кошти в сумі 28880,00 грн. Іншу частину попередньої оплати за товар до моменту закінчення терміну зберігання за договором № 79/411/1 від 24.12.2012 року (далі - договір зберігання) позивач не сплатив, внаслідок чого сторонами було підписано додаткову угоду № 1 від 31.03.2013 року до договору зберігання (а.с. 45), якою термін дії вказаного договору був продовжений до 31.08.2013 року.

Платіжними дорученнями за № 454 від 23.04.2013 року та № 533 від 15.05.2013 року на загальну суму 295000,00 грн. (а.с. 41) позивач сплатив відповідачеві вартість товару в повному обсязі.

В силу положень п. 2.1. договору зберігання відповідач був зобов'язаний видати прийнятий товар зі зберігання протягом 10 днів з дня одержання вимоги позивача.

Як вбачається з матеріалів даної справи, протягом 2013 року позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення переданого на зберігання товару (а.с. 48, 51,55), у відповідь на які відповідач, посилаючи на необхідність усунення недоліків товару, прохав продовжити термін дії договору зберігання (а.с. 49-50, 52-54).

Додатковою угодою № 4 від 26.12.2013 року (а.с. 47) термін дії договору зберігання продовжено сторонами до 31.03.2014 року, однак після спливу даного терміну товар позивачеві повернуто не було.

Враховуючи вищенаведене, прокуратура Полтавського району Полтавської області за наслідками проведеної перевірки звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача передати позивачеві сміттєвоз бокового навантаження "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б GZ 3309" вартістю 323880,00 грн., який був придбаний за договором № 79/411 від 14.12.2012 року та повністю оплачений останнім.

У відповідності до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець у свою чергу приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Положеннями ст. 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), та повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Нормою ст. 693 ЦК України передбачено, що в разі, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас згідно ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що спірний товар не був переданий відповідачем позивачеві в передбачений договором про закупівлю термін (грудень 2012 року) в зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань щодо внесення попередньої оплати в розмірі 50% від вартості товару. Дані обставини мали наслідком укладення сторонами договору зберігання стосовно товару, який є предметом закупівлі.

У відповідності до ч. 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно ст. ст. 949, 953 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцю передану на зберігання річ як за вимогою останнього, так і внаслідок закінчення строку зберігання.

Як вже зазначалось, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення переданого на зберігання товару. Додатковою угодою за № 4 від 26.12.2013 року термін дії договору зберігання було продовжено сторонами до 31.03.2014 року. Проте станом на момент звернення до суду з позовом, як і на момент ухвалення рішення, спірний товар відповідачем позивачеві не повернуто.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі як правомірних та належним чином обгрунтованих.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у спорі, чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 64А) передати Щербанівській сільській раді Полтавського району Полтавської області (36008, м. Полтава, вул. Центральна, 2) сміттєвоз бокового завантаження "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б GZ 3309" вартістю 323880,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 64А, код за ЄДРПОУ 33180598) в дохід державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 6477,60 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.05.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.