Рішення № 38728371, 16.05.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8798/13-ц

Провадження № 2/522/2848/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 року Приморський районний суд м.Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „ГАРАНТ-АВТО" в особі його Одеської філії до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна" про відшкодування збитків в порядку регресу ;

ВСТАНОВИВ :

В квітні 2013 року публічне акціонерне товариство „Українська страхова компанія „ГАРАНТ-АВТО" (далі ПАТ „УСК „ГАРАНТ-АВТО") в особі його Одеської філії звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, а у вересні 2013 року позивач подав адресовану суду свою письмову уточнену позовну заяву до ОСОБА_1 та приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна" (далі ПрАТ „АСК „ІНГО Україна") про відшкодування збитків в порядку регресу, згідно з якою остаточно вимагає стягнути з відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7353,62 грн. і судовий збір в сумі 229,40 грн. та стягнути з відповідача ПрАТ „АСК „Інго Україна" грошові кошти в сумі 13756,60 грн.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що 14.10.2012 року між страховиком ПАТ „УСК „ГАРАНТ-АВТО" і страхувальником ОСОБА_3 був укладений Договір № 14226 добровільного страхування транспортних засобів, згідно умов якого було застраховано автомобіль NISSAN, д/н НОМЕР_3, в тому числі від ризику пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, а 09.11.2012 року цей застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю цього транспортного засобу та автомобіля MITSUBISHI, д/н НОМЕР_8, під керуванням відповідача ОСОБА_1, яку було визнано винною у скоєні даного ДТП.

Також позивач зазначає, що, по-перше, відповідно до висновку № 624 експертного автотоварознавчого дослідження від 05.12.2012 року та страхового акту № 14/12-664/140939 від 20.12.2012 року, позивачем було сплачено власнику пошкодженого застрахованого транспортного засобу NISSAN, д/н НОМЕР_3, страхове відшкодування у розмірі 21110,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1191 від 15.01.2013 року, і, по-друге, на момент вищевказаного ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ „АСК „ІНГО Україна" згідно Полісу № АВ/2511814.

Представник позивача - Новак Р.Г. просив розглянути справу без його участі та задовольнити позов у повному обсязі, про що подав адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_1 веде дану справу в суді через свого представника - адвоката ОСОБА_5, який подав адресовані суду свої письмові заперечення на позовну заяву (а.с.36-38), але не повідомив суду причину своєї неявки в судове засідання, хоча про дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про одержання ним судової повістки.

ПрАТ „АСК „ІНГО України" не повідомило суду причину неявки свого представника, хоча його представник Андреєва І.В. (довіреність № 93-1-4/24-Ю від 20.12.2013 р. терміном дії до 31.12.2014 р.) про дату і місце наступного розгляду справи була повідомлена під розписку згідно ч.3 ст.191 ЦПК України, про що свідчить довідковий лист від 14 квітня 2014 року, який приєднаний судом до матеріалів справи.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

14 жовтня 2012 року між страховиком ПАТ „УСК „ГАРАНТ-АВТО" і страхувальником ОСОБА_3 був укладений Договір № 14226 добровільного страхування транспортних засобів, згідно умов якого було застраховано автомобіль NISSAN URVAN, д/н НОМЕР_3, в тому числі від ризику пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

09 листопада 2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_1, яка, керуючи автомобілем MITSUBISHI OUTLANDER, д/н НОМЕР_8, допустила зіткнення з застрахованим автомобілем NISSAN URVAN, д/н НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_7, внаслідок чого цей застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Винною у скоєні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було визнано відповідача ОСОБА_1, що підтверджується постановою Приморського районного суду м.Одеси від 27 грудня 2012 року у справі № 1522/27124/12 (провадження № 3/1522/9121/12) про адміністративне правопорушення по ст.124 КУпАП.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вказане ДТП, з урахуванням умов Договору № 14226 добровільного страхування транспортних засобів від 14.10.2012 року, було визнано страховим випадком, та, відповідно до звіту № 624, складеного суб'єктом підприємницької діяльності оцінювачем автотоварознавцем ОСОБА_8 05.12.2012 року, згідно з яким вартість матеріальної шкоди завданої володільцеві пошкодженого застрахованого транспортного засобу NISSAN URVAN, д/н НОМЕР_3, внаслідок ДТП становить 13756,60 грн., а вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу внаслідок ДТП, з урахуванням його зносу, складає 24075,38 грн., та складеного позивачем 20.12.2012 року страхового акту № 14/12-664/140939, позивачем було сплачено страхувальнику ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 21110,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1191 від 15.01.2013 року.

За приписами частини 1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування" , до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала стразове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, відповідно до ст.27 Закону України „Про страхування" та ст.993 ЦК України, після виплати страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_3, до позивача у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке ОСОБА_3 мав до ОСОБА_1, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач направив на адресу відповідача ОСОБА_1 письмову претензію за вих.№ 042 від 21.091.2013 року, яка містить вимогу про надання інформації щодо того, чи була застрахована її цивільно-правова відповідальність на момент ДТП, з метою направлення вимоги про відшкодування збитків до цієї страхової компанії, а також містить попередження стосовно того, що у разі ненадання такої інформації, обов'язок по відшкодуванню збитків буде покладено на неї, але відповідач залишила цю претензію відповідача без відповіді та задоволення.

Також судом установлено, що 24.01.2012 року між страховиком ПрАТ „АСК „ІНГО Україна" і страхувальником ОСОБА_1 був укладений Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу № АВ/2511814, строком дії по 23.01.2013 року, за умовами якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, д/н НОМЕР_8, а ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з того, що умови та порядок здійснення страхового відшкодування визначається Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно ст.6 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та

або майну потерпілого.

Відповідно до п.22.1. ст.22 цього Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 згаданого Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійсненні ремонту на території України.

Згідно ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того, суд бере до уваги, що відповідач ПрАТ „АСК „ІНГО Україна" не спростував доводи представника відповідача ОСОБА_1, які містяться в наданих ним суду своїх письмових запереченнях на позовну заяву, стосовно того, що ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства одразу повідомила ПрАТ „АСК „ІНГО Україна" про вищевказаний страховий випадок.

Виходячи з наведеного та враховуючи складений 05.12.20-12 року суб'єктом підприємницької діяльності оцінювачем автотоварознавцем ОСОБА_8 звіт № 624, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7353,62 грн. (21110,22грн.-13756,60грн.=7353,62грн.) та про стягнення з відповідача ПрАТ „АСК „ІНГО Україна" грошових коштів в сумі 13756,60 грн. підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги позивача та беручи до уваги, що відповідачу ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності довічно, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси від 14.02.2008 року, суд стягує з відповідача ПрАТ „АСК „ІНГО Україна" на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 229,40 грн., пов'язані зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.993, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст.6, 12, 22, 27 Закону України „Про страхування", Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд, -

ВИРІШИВ :

Задовольнити позов публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „ГАРАНТ-АВТО" в особі його Одеської філії.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_9, виданий 13.12.1995 року, ІПН : НОМЕР_7, що зареєстрована та проживає за адресою : АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „ГАРАНТ - АВТО" в особі його Одеської філії (юридична адреса : 65007, м.Одеса, вул.Б.Хмельницького, буд.12; фактична адреса : 65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, буд.8, р/р 265011123101 в ООДАТ „Райффайзер Банк Аваль" у м.Одеса, МФО 328351, код ЄДРПОУ 20943502) в порядку регресу грошові кошти в сумі 7353 (сім тисяч триста п'ятдесят три) грн. 62 коп.

Стягнути з приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна" (код ЄДРПОУ 16285602, адреса місцезнаходження : 01054, м.Київ, вул.Воровського, буд.33) на користь публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „ГАРАНТ - АВТО" в особі його Одеської філії (юридична адреса : 65007, м.Одеса, вул.Б.Хмельницького, буд.12; фактична адреса : 65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, буд.8, р/р 265011123101 в ООДАТ „Райффайзер Банк Аваль" у м.Одеса, МФО 328351, код ЄДРПОУ 20943502) в порядку регресу грошові кошти в сумі 13756 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 60 коп. та судові витрати в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду

Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Н.А.Ільченко

16.05.2014