Ухвала суду № 38727320, 13.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р.Справа № 816/615/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2014р. по справі № 816/615/14

за позовом Глобинського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИЛА:

Глобинський районний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю в розмірі 14 887,18 грн. Обґрунтовуючи заявлену вимогу, позивач зазначив, що при отриманні виплат у період перебування на обліку в Глобинському районному центрі зайнятості громадянка ОСОБА_1 приховала факт реєстрації її як фізичної особи-підприємця, чим порушила вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в Глобинському районному центрі зайнятості відповідач незаконно отримала матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 14 887,18 грн. Кошти у добровільному порядку не повернуті, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2014р. позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Глобинського районного центру зайнятості суму допомоги по безробіттю в розмірі 14 887,18 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, ОСОБА_1, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.03.2008 громадянка ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Глобинського районного центру зайнятості, де і була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки №160303308030500001.

12.03.2008 ОСОБА_1 подала заяву з проханням до вирішенні питання про її працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", в якій також зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

27.10.2008 наказом Глобинського районного центру зайнятості № НТ 080312, ОСОБА_1 наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 12.03.2008.

23.10.2008 наказом Глобинського районного центру зайнятості № НТ 081023, ОСОБА_1 знято з обліку у зв'язку з її працевлаштуванням та припинено виплату допомоги по безробіттю з 21.10.2008.

Фактично відповідач отримала допомогу по безробіттю з 12.03.2008 по 21.10.2008 в сумі 3 268,13 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком та не оспорюється відповідачем /а.с.17/.

04.01.2013 громадянка ОСОБА_1 повторно звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Глобинського районного центру зайнятості, де і була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки №160313010400035.

04.01.2013 ОСОБА_1 подала заяву з проханням до вирішенні питання про її працевлаштування надати (поновити) статус безробітного відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", в якій також зазначила, що на даний час не має постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру, права не пенсію за віком у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або інших передбачених законодавством доходів, не є членом особистого селянського господарства, не є фермером або членом сім'ї фермера, що бере участь у виробництві, не зареєстрована як фізична особа - підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно, їй не призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею три річного (шости річного) віку.

07.02.2013 наказом Глобинського районного центру зайнятості № НТ 130207, ОСОБА_1 наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 11.01.2013.

04.12.2013 наказом Глобинського районного центру зайнятості № НТ 131204, ОСОБА_1 у зв'язку з її працевлаштуванням припинено виплату допомоги по безробіттю з 04.12.2013.

Фактично відповідач отримала допомогу по безробіттю з 11.01.2013 по 04.12.2013 в сумі 11 619,05 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком та не оспорюється відповідачем /а.с.11/.

Згідно з актами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 13.01.2014 № 200 та № 2001, встановлено, що безробітна ОСОБА_1, яка перебувала на обліку в Глобинському районному центрі зайнятості у періоди з 12.03.2008 по 21.10.2008 та з 11.01.2013 по 04.12.2013 була фізичною особою - підприємцем з 25.12.1996 та відповідно відносилась до зайнятого населення.

13.01.2014 директором Глобинського районного центру зайнятості прийнято наказ №4 про вжиття заходів по поверненню коштів в сумі 14 887,18 грн, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1.

14.01.2014 Глобинським районним центром зайнятості направлено ОСОБА_1 письмове повідомлення про добровільне повернення суми виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 14 887,18 грн, яке у відповідності до копії повідомлення про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи, відповідач отримала 21.01.2014.

У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 у добровільному порядку відмовилася у поверненні коштів, Глобинський районний центр зайнятості звернувся до суду з вимогою про стягнення даних коштів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення до центру зайнятості та отримання допомоги по безробіттю відповідач мала статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13 березня 2014 року, встановленої процедури для припинення статусу фізичної особи-підприємця не пройшла, про дану обставину позивача не повідомила, матеріальне забезпечення як безробітна отримувала безпідставно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Підпунктом «б» п.3 ст.1 Закону України «Про занятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

За умовами ст.25 Закону України «Про зайнятість населення» компенсація у вигляді виплати допомоги по безробіттю надається лише незайнятим громадянам.

Фізичні особи-підприємці є зайнятими особами, а тому не можуть отримувати допомогу по безробіттю.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Як встановлено ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (ч.15 ст.47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Відповідно ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться, серед іншого, у разі прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Судом, досліджена реєстраційна справа фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 а також витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 13.03.2014, внаслідок чого встановлено, що відповідач 25.12.1996 зареєстрована як фізична особа -підприємець, а 27.01.2014 за заявою ОСОБА_1 проведено реєстраційну дію за номером 2 586 006 0003 008244 внесення відомостей щодо припинення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за власним рішенням.

Отже, відповідач ОСОБА_1, у період отримання допомоги по безробіттю була зареєстрована як фізична особа-підприємець, а тому допомогу по безробіттю отримувала безпідставно.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд має право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Як встановлено ч.3 ст.36 вказаного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 Закону встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

За вказаними обставинами суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Колегія суддів, перевіривши у межах апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2014р. по справі № 816/615/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.