Ухвала суду № 38727299, 13.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р.Справа № 818/359/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2014р. по справі № 818/359/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр"

до Шосткінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про сккасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю " Кедр", звернувся до суду з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень від 23.01.14р., № 0000062203, № 0000072203.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 року адміністративний позов задоволено.

Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з приписів ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 23.12.2013 по 24.12.2013 року Шосткинською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "Кедр" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з ТОВ "Бізнеспленет" за грудень 2010 року, про що складений акт № 915/18-17-22-0005/31368876 від 31.12.2013 року ( а.с.7-23). На підставі акту 23.01.2014 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000062203, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 67214 грн., та № 0000072203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 43018,00 грн. ( а.с. 24,25).

Зі змісту акта перевірки вбачається, що до висновку про безпідставне збільшення позивачем валових витрат та віднесення суми до податкового кредиту, податковий орган дійшов, вважаючи договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та ТОВ "Бізнеспленет" фіктивним, відповідно господарську операцію не підтвердженою належними документами. Як на докази цих обставин відповідач посилається на вирок Святошинського районного суду м.Києва від 24.12.2012 року , яким посадову особу ТОВ "Бізнеспленет" ОСОБА_1 визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, а також на інформацію ДПІ у Святошинському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнеспленет".

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення .

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

17 грудня 2010 року між ТОВ "Бізнеспленет" та ТОВ "Кедр" укладений договір купівлі-продажу авіашин ( а.с.39-40).

На виконання умов договору продавець 22 грудня 2010 року позивач отримав товар, оплативши його вартість в розмірі 257107,6 грн. 27.01.2011 року.

Зазначені обставини підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, видатковою накладною, рахунком, податковою накладною, платіжним дорученням ( а.с.41, 42,43,103).

В подальшому авіашини продані військовій частині А 0215 ( м.Вінниця), що також підтверджується бухгалтерськими документами ( а.с.44-76).

Витрати на придбання товару позивачем включені до складу валових витрат за 2010 рік, та сплачену в ціні товару суму податку на додану вартість включено до податкового кредиту за грудень 2010 року, що в свою чергу повністю узгоджується з вимогами ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст..7 Закону України "Про податок на додану вартість", які були чинними на час здійснення господарської операції.

Зазначені вище документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом апеляційної інстанції як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

До того ж, колегія суддів не бере до уваги доводи податкового органу щодо фіктивності договору купівлі-продажу з огляду на вирок суду, яким посадова особа ТОВ "Бізнеспеленет" засуджена за ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, у зв'язку з наступним.

Згідно з ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 17 грудня 2010 року між ТОВ "Бізнеспленет" та ТОВ "Кедр", яким може бути лише рішення суду. При цьому чинне законодавство не уповноважує податковий орган визнавати угоди недійсними. Саме по собі засудження посадової особи ТОВ "Бізнеспленет" ОСОБА_1 за співучасть у фіктивному підприємництві, а саме придбанні суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ "Бізнеспленет" з метою прикриття незаконної діяльності, не свідчить про фіктивність укладеного договору.

Також, не може бути підтвердженням безтоварності господарської операції неможливість проведення зустрічної звірки Святошинськю ДПІ м.Києва оскільки така операція відбувалась у грудні 2010 року, а акт про неможливість провести зустрічну перевірку складений 30.04.2013 року.

Колегія суддів також зазначає, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2014р. по справі № 818/359/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.