Постанова № 38727124, 13.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 р. Справа № 805/5106/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 година 47 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, у рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 650,74 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Мар'їнська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, у рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 650,74 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку в Мар'їнській ОДПІ та станом на 09.04.2014 року має податковий борг зі сплати єдиного податку в розмірі 650,74 гривень, з них: недоїмка - 626,26 гривень, пеня - 24,5 гривень. Посилаючись на статтю 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 кошти в розмірі 650,74 гривень в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку.

12.05.2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, представник позивача надала клопотання про розгляд справи без участі представників позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі до суду не надала, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Відповідно до вимог частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи відсутність потреби заслухати, свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 31.05.2002 року за № 2 244 017 0000 004350, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи. Відповідач перебуває на податковому обліку в Мар'їнській ОДПІ з 04.06.2002 року за № 02135, що підтверджується довідкою № 7341 від 19.02.2014 року про взяття на облік платника податків.

Відповідачем була подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування, на підставі якої було видане свідоцтво про сплату єдиного податку.

ФОП ОСОБА_1 обрано вид діяльності згідно з коду КВЕД 52.62.0 «роздрібна торгівля з лотків та на ринках» зі ставкою 10%, як платник єдиного податку першої групи. Переведена на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012 року.

Статтею 67 Конституції України, визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву. (пункту 298.2 Податкового кодексу України).

Пунктом 293.1 статті 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Перша група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

З врахуванням викладеного та встановленого розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2012 року - 1 073,00 гривень, на 1 січня 2013 року - 1 147,00 гривень та на 1 січня 2014 року - 1 218,00 гривень, відповідач в 2012 році мав сплачувати єдиний податок в розмірі 107,30 гривень щомісяця, в 2013 році - 114,70, а в 2014 році - 121,80 гривень. Відповідні щомісячні нарахування були відображені в зворотному боку облікової картки відповідача з єдиного податку.

1 березня 2013 року позивачем, на підставі акту камеральної перевірки № 249/17-01/НОМЕР_1 від 01.03.2013 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000181701 про збільшення суми грошових зобов'язань з єдиного податку на суму нарахованих штрафних санкцій за неподання податкової звітності в розмірі 170,00 гривень.

Дане податкове повідомлення-рішення було отримано 01.03.2013 року ОСОБА_1, про що свідчить її підпис на корінці податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Станом на день судового розгляду строки сплати грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000181701 від 01.03.2013 року сплили. В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про оскарження відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення.

За даними зворотному боку облікової картки станом на момент звернення позивача з позовною заявою до суду, загальна сума несплаченого єдиного податку становить 650,74 гривень, з яких: недоїмка - 626,24 гривень, пеня - 24,5 гривень.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 113.1 статті 113 ПК України визначено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

26 вересня 2013 року Мар'їнською ОДПІ сформовано податкову вимогу № 1589-17 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями - 485,42 гривень, з яких: основні платежі - 229,40 гривень, штрафна (фінансова санкція - 252,33 гривень, пеня - 3,69 гривень. Дана податкова вимога була надіслана на адресу відповідача, проте поштове відправлення повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Станом на момент розгляду справи податкова вимога № 1589-17 від 26.09.2013 року є чинною. Доказів оскарження даної вимоги суду не надано.

Факт наявності у відповідача заборгованості по сплаті єдиного податку підтверджується матеріалами справи, зокрема зворотнім боком облікової картки платника податку, станом на 30.04.2014 року.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем в добровільному порядку не сплачена заборгованість в розмірі 650,74 гривень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 16, 20, 38, 41, 54, 57, 61, 87, 95, 129, 291, 293, 295 Податкового кодексу України, статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, у рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 650,74 гривень, задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку в розмірі 650 (шістсот п'ятдесят) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки на розрахунковий рахунок 31518970700296, отримувач Мар'їнське УК/м. Курахове, код ЄДРПОУ 38028736, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016. код платежу - 18050400.

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті 13 травня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.