Ухвала суду № 38726934, 07.05.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/2583/14 Головуючий 1-ї інстанції - Сітбаталова Н.І.

Справа № 635/7438/13-ц Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 07» травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Бородіна М.М., Міненкової Н.О.

при секретарі: Попій Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 лютого 2014 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИЛА:

07 серпня 2013 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування позову зазначила, що 29 жовтня 2007 року між ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі - ПАТ «Кредитпромбанк») укладено кредитний договір № 17/27/07-А, відповідно до умов якого ПАТ «Кредитпромбанк» відкрило ОСОБА_4 не відновлювальну траншову кредитну лінію в національній валюті в межах загальної суми 125 825,00 грн. терміном до 10 жовтня 2014 року включно. Цільове призначення наданих кредитних коштів - купівля автомобіля за договором купівлі-продажу № ВФХ25/10/07-05 від 25 жовтня 2007 року та сплата страхових платежів за договором страхування № 136-тр від 29 жовтня 2007 року. Відсоткова ставка за користування кредитом дорівнює в національній валюті 12,55 відсотків річних (далі - кредитний договір).

З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, між ним та ПАТ «Кредитпромбанк» 29 жовтня 2007 року укладено договір застави № 17/27/31/07-А. Заставним майном був автомобіль марки Ford C-MAX 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль).

Крім того, 29 жовтня 2007 року, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, між нею та ПАТ «Кредитпромбанк» укладено договір поруки № 17/27//П1/07-А, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед ПАТ «Кредитпромбанк» за повне виконання зобов'язань, покладених за кредитним договором на ОСОБА_4

ПАТ «Кредитпромбанк» обов'язки за кредитним договором виконало, надавши кредитні кошти на придбання автомобіля.

З 27 лютого 2009 року відповідач припинив погашення тіла кредиту та нарахованих відсотків, у зв'язку з чим, виникла заборгованість за кредитним договором.

З 19 квітня 2010 року вона, як поручитель, розпочала погашення заборгованості, що виникла за кредитним договором та 17 липня 2013 року нею було повністю виконано зобов'язання за його погашенням, сплачено 138 067,32 грн.

Відповідно до повідомлення про відступлення права вимоги за № 4972/КРК/23052013-272 від 23 травня 2013 року ПАТ «Кредитпромбанк» відступило право вимоги за кредитним договором ПАТ «ДельтаБанк».

Відповідно до довідки ПАТ «ДельтаБанк» від 18 липня 2013 року № 05-1425428 кредитний договір припинив свою дію з 18 липня 2013 року у зв'язку з повним виконанням зобов'язань.

Зважаючи на те, що вона, як поручитель, виконала забезпечене порукою зобов'язання за кредитним договором, до неї переходять всі права кредитора за кредитним договором та права заставодержателя за договором застави.

Зважаючи на виконання нею зобов'язань по погашенню боргу за кредитним договором ОСОБА_4 передав їй зазначений автомобіль та видав генеральну довіреність на право розпорядження ним.

Під час проведення реєстрації автомобіля на своє ім'я ОСОБА_3 дізналася, що автомобіль перебуває під арештом, який накладено ухвалою Харківського районного суду Харківської області.

Зважаючи на зазначене, просила суд визнати за нею право власності на автомобіль марки Ford C-MAX 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_4, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого 27 жовтня 2007 року РЕВ МВ № 1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області; звільнити зазначений автомобіль з-під арешту, накладеного ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2009 року.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 05 лютого 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за нею право власності на автомобіль марки Ford C-MAX, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_4, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого 27 жовтня 2007 року РЕВ МВ № 1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області. Звільнено зазначений автомобіль з-під арешту, накладеного ухвалою Харківського суду Харківської області від 10 грудня 2009 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, у позові ОСОБА_3 відмовити. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом неповно з'ясовані обставини по справі. Так, вимога ОСОБА_3 щодо звільнення автомобілю з-під арешту є передчасною, оскільки з вимогою щодо повернення сплачених поручителем грошей за кредитним договором боржника вона не зверталась. Крім того, суд не прийняв до уваги, що арешт на нього був накладений по іншій цивільній справі, за якою було ухвалено рішення від 20 вересня 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суми заборгованості. Зазначене рішення від 20 вересня 2010 року до цього часу не виконане, а ухвалене рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 лютого 2014 року взагалі унеможливило його виконання.

В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримувала.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з під арешту, суд першої інстанції виходив із того, що спірний автомобіль був предметом застави по кредитному договору, оскільки сума кредитних коштів, сплачена позивачем, як поручителем по кредитному договору, то вона, по умовам договору, вправі претендувати на звернення стягнення на предмет застави.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що є правові підстави для визнання за позивачем права власності на автомобіль та звільнення його з - під арешту, накладеного для забезпечення виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 14 жовтня 1995 року по 28 липня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 38-39).

У період шлюбу, 29 жовтня 2007 року між відповідачем ОСОБА_4 та ПАТ «Кредипромбанк», правонаступником є ПАТ «Дельта Банк», укладений кредитний договір № 17/27/07-А, за умовами якого банк відкрив відповідачу не відновлювальну траншову кредитну лінію в національній валюті у межах загальної суми у розмірі 125 825,00 гривень, терміном до 10 жовтня 2014 року включно.

Кредитні кошти були надані з цільовим призначенням придбання автомобіля за договором купівлі - продажу № ВФХ25/10/07-05 від 25 жовтня 2007 року та сплати страхових платежів за договором страхування № 136-тр від 29 жовтня 2007 року.

Процентна ставка за кредитами в національній валюті дорівнює 12,55 відсотків річних (а.с. 7-11).

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором між відповідачем ОСОБА_4 та ПАТ «Кредитпромбанк» 29 жовтня 2007 року укладено договір застави № 17/27/31/07 - А, предметом якого був належний ОСОБА_4 автомобіль марки Ford C-MAX, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 14-16).

Крім того, з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором, між відповідачем ОСОБА_3 та ПАТ «Кредитпромбанком», 29 жовтня 2007 року укладено договір поруки № 17/27/31/07-А, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за повне виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором (а.с. 12-13).

Банк виконав свої зобов'язання за кредитними договором, суму кредиту перерахував. По договору купівлі - продажу ОСОБА_4 був куплений автомобіль Ford C-MAX, 2007 року випуску та зареєстрований на ім'я позивача.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_4 сплачував заборгованість за кредитним договором лише до 27 лютого 2009 року, потім погашення тілу кредиту та відсотків припинив, чим порушив умови договору.

Позивач, як поручитель по кредитному договору, в період з 19 квітня 2010 року по 17 липня 2013 року погасила строкову та прострочену заборгованість по кредитному договору, внесла в банк відповідно наданим квитанціям грошові кошти у сумі 138 067,32 (а.с. 30-33, 42-85).

Згідно листа ПАТ «Дельта - Банк» кредитний договір припинив свою дію з 18 липня 2013 року у зв'язку з повним виконанням зобов'язань по ньому (а.с. 34).

Відповідно наданих розрахунків ПАТ «Дельта Банк» в період шлюбу сторонами була сплачена сума 37 636,30 грн., а ОСОБА_3 - 138 067, 12 грн. (а.с. 40).

Таким чином, ОСОБА_3 по цьому кредитному договору сплачена сума 156 885,26 (376316,30 : 2 + 138067,12).

Сторони по справі при розгляді справи вказували, що при розірванні шлюбу вони дійшли згоди, що автомобіль буде переданий у власність позивача при умовах сплати нею заборгованості по кредитному договору та процентів за користування кредитом.

У підтвердження даної домовленості сторони надали письмові докази (а.с. 37).

При розгляді справи було встановлено, що заочним рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2010 року було стягнута з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сума боргу у розмірі 179 122,00 грн.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2009 року вжиті забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на автомобіль Ford C-MAX, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за відповідачем. На період ухвалення цих судових рішень, шлюб сторін був розірваний. Відповідно до досягнутої домовленості заборгованість за кредитом сплачувала поручитель (позивач).

Відповідно до вимог ст. 556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Згідно з ч.5 ст. 20 Закону України «Про заставу» до третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 2.4 договору поруки, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанком» та ОСОБА_3, передбачено, що після перерахування поручителем всієї суми заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, до поручителя переходять всі права вимоги банку до позичальника.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3, виконала належним чином обов'язки по кредитному договору та вправі вимагати передачі їй предмету застави - автомобіля Ford C-MAX, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Боржник - ОСОБА_4 фактично з 19 квітня 2010 року передав по генеральній довіреності спірний автомобіль ОСОБА_3

В указаній довіреності було передбачено, що після повного погашення зобов'язання по кредитному договору, ОСОБА_3 набуває право розпорядження цим автомобілем (а.с. 36).

Того ж часу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено угоду про передачу відповідачем позивачу обов'язків по кредитному договору (а.с. 37).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив із того, що з передачею позивачу обов'язку по погашенню кредиту, позивач набула права вимагати звернення на майно, яким були забезпечені кредитні обов'язки.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були правові підстави для визнання за ОСОБА_3 права власності на спірний автомобіль та виключення його з під арешту.

Оскільки із матеріалів справи вбачається, що арешт на дане майно був накладений в період знаходження його в заставі за договором застави № 17/27/31/07-А від 29 жовтня 2007 року, то кредитор має переважне право стягнення звернення на предмет застави.

Крім того, в матеріалах справи є докази, які підтверджують той факт, що на момент ухвалення заочного рішення про стягнення суми боргу з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та накладення арешту на автомобіль в забезпечення позову, автомобіль знаходився у користуванні позивача, яка погашала заборгованість по кредитному договору.

Доводи представника відповідача ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі про те, що цей позов є передчасним, оскільки поручитель не пред'являє до боржника позов про стягнення сплаченої ним заборгованості по кредитному договору, не можуть бути підставами для скасування ухваленого рішення, оскільки вибір способу захисту порушених прав належить позивачеві.

Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави, шляхом визнання права власності на нього, що передбачено умовами договору та вимогами Закону України «Про заставу».

Оскільки зібрані докази свідчать про те, що ОСОБА_4 обов'язки по кредитному договору виконані не були, він їх передав поручителю, у зв'язку з чим, по умовам договору поруки поручитель отримав право вимагати передачі їй у власність автомобіля.

Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка, висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 572 ЦК України, ч.5 ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, ч.1 ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: