ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
31 березня 2014 р. Житомир
справа № 2а-4018/09/0670
час прийняття: 15 год. 15 хв. категорія 8.2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горовенко А.В.,
за участю секретаря судового засідання Стралківської К.П.,
за участю:
представника позивача - Бондарчука А.М. (за довіреністю від 14.08.2012 р.);
представника відповідача - Шатківської А.А. (за довіреністю від 14.03.2014 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Верстатуніверсалмаш" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м.Житомирі, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0004271601/0 від 28.05.2009 р.,-
встановив:
У червні 2009 року Публічне акціонерне товариство "Верстатуніверсалмаш" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Житомирі, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0004271601/0 від 28.05.2009 р. про збільшення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у сумі розміром 21259,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність накладення штрафу в сумі розміром 21259,50 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0004271601/0 від 28.05.2009 р. на підставі акта перевірки від 14.05.2009р. №3109/15-2 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.
Позивач зазначає, що суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість за січень 2008 р. ПАТ "Верстатуніверсалмаш", визначених самостійно в податковій декларації з податку на додану вартість від 19.02.2008 р. за №7390 в сумі 1148 грн. та за лютий 2008 року, визначених самостійно в податковій декларації з податку на додану вартість від 18.03.2008 р. № 14238 в сумі 41371 грн. є узгодженими відповідно до п.п.4.1.1., 4.1.4 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Зазначає, що вказані суми сплачені до державного бюджету: за січень 2008 року було перераховано 28.01.2008 р. - 10 грн. згідно з платіжним дорученням №17 від 30.01.2008 р. та 23.02.2008 р. - 1148 грн. згідно з платіжним дорученням №30 від 25.02.2008 р.; за лютий 2008 року було перераховано 27.03.2008 р. - 41371 грн. згідно з платіжним дорученням №150 від 27.03.2008 р., де вказано призначення платежу. Проте, контролюючий орган безпідставно змінив призначення платежу. В результаті чого, на позивача було накладено штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 50% в сумі 21259,50 грн.
Вказав, що контролюючий орган не має повноважень змінювати цільове призначення коштів, у тому числі зі сплати податкових зобов'язань, перерахованих підприємством до бюджету держави, а тому податкове повідомлення-рішення №0004271601/0 від 28.05.2009 р. про накладення на Публічне акціонерне товариство "Верстатуніверсалмаш" штрафу в сумі розміром 21259,50 грн. на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є нечинним та підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просив їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Заперечення обґрунтовувала тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004271601/0 від 28.05.2009 р. прийняте у зв'язку з порушенням позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р., в результаті чого позивачу на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" нараховано штрафну санкцію в сумі 21259,50 грн.
Окрім того, зазначає, що 02.03.2004р. у справі №1/35 "б" про визнання банкрутом ВАТ "Верстатуніверсалмаш", прийнята ухвала про припинення провадження та затверджено мирову угоду між підприємством та кредиторами, за умовами якої здійснено розстрочення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 1596080грн., погашення якого здійснюється щомісячно починаючи з 1 кварталу 2006р.(за рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.10.2007р. № 7/949-НМ термін був перенесений на 15.06.2006р.). Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.12.2008р. за невиконання умов вказаної мирової угоди, здійснено її розірвання. Зазначає, що за даними особового рахунку платника податковий борг підприємства складається з нарахування розстрочених сум по мировій угоді та податкових декларацій з ПДВ.
Посилається на п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу),
Таким чином, кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Публічне акціонерне товариство "Верстатуніверсалмаш" (далі - ПАТ "Верстатуніверсалмаш") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00222172, перебуває на податковому обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ).
Відповідачем складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету №3109/15-2 від 14.05.2009р. (далі - акт перевірки) (т.1 а.с.12-13, 14).
Зазначеним актом встановлено порушенням позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень, лютий 2008 року, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р., (далі - Закон).
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004271601/0 від 28.05.2009 р., про накладення на позивача штрафу у розмірі 50% за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у сумі розміром 21259,50 грн. (т.1 а.с.11).
Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.
Фактично, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій стала несвоєчасна, на думку контролюючого органу, сплата товариством самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Зазначений факт пов'язаний з тим, що суми, сплачені позивачем, зараховувалися податковим органом у рахунок погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Судом встановлено, що суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість за січень 2008 року ПАТ "Верстатуніверсалмаш", визначених самостійно в податковій декларації з податку на додану вартість від 19.02.2008 р. за №7390 в сумі 1148 грн. та за лютий 2008 року, визначених самостійно в податковій декларації з податку на додану вартість від 18.03.2008 р. № 14238 в сумі 41371 грн. є узгодженими відповідно до п.п.4.1.1., 4.1.4 п.4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5 Закону.
Вказані суми сплачені до державного бюджету: за січень 2008 року було перераховано 28.01.2008 р. - 10 грн. згідно з платіжним дорученням №17 від 30.01.2008 р. та 23.02.2008 р. - 1148 грн. згідно з платіжним дорученням №30 від 25.02.2008 р.; за лютий 2008 року було перераховано 27.03.2008 р. - 41371 грн. згідно з платіжним дорученням №150 від 27.03.2008р., де вказано призначення платежу. Проте, контролюючий орган безпідставно змінив призначення платежу.
Пунктом 7.7 статті 7 Закону визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Як визначено пп. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999р. №679-XIV, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/89/76 встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
При цьому згідно із п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
З аналізу норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Серед зазначених порушень відсутнє недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Отже, чинним законодавством України (на час сплати ПАТ "Верстатуніверсаламаш" узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за січень, лютий 2008 року) не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.
Підпункт 8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону надає платнику податків право вільно здійснювати операції з коштами без узгодження з податковим органом.
Наявність податкового боргу за інші податкові періоди не позбавляє права платника податків виконати свої поточні податкові зобов'язання.
Зміст наведених правових норм дозволяє зробити висновок щодо відсутності повноважень у органу державної податкової служби змінювати призначення коштів, які сплачуються платником податків у рахунок погашення його податкових зобов'язань.
Посилання податкового органу на п.7.7 ст.7 Закону за змістом якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані положення Закону не передбачають право податкового органу спрямовувати кошти платника податків на свій розсуд, всупереч волі такого платника.
Законодавство України не встановлює порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлює відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.
Отже, висновки контролюючого органу про порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в межах, що перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, в загальній сумі 42519грн. є передчасними.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
постановив:
Позов Публічного акціонерного товариства "Верстатуніверсалмаш" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м.Житомирі, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0004271601/0 від 28.05.2009 р., - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0004271601/0 від 28.05.2009 р.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 31 березня 2014 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.В. Горовенко
Судове рішення № 38725135, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 31.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4018/09/0670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: