Ухвала суду № 38723499, 13.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2014 р.Справа № 818/618/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2014р. по справі № 818/618/14

за позовом ОСОБА_1

до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції Толченікової Ольги Володимирівни

про визнання дій неправомірними, скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції Толченікової О.В., в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідачки по винесенню постанов від 03.02.2014 року про накладення штрафу в розмірі 340 грн. по виконавчому провадженню ВП № 41687336, від 03.02.2014 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн. по виконавчому провадженню ВП № 41469949, від 10.02.2014 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн. по виконавчому провадженню ВП № 41687336.

- скасувати зазначені постанови.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2014р. відмовлено у відкритті провадження.

В апеляційній скарзі позивач, ОСОБА_1, зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України.

Проте , колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) -це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення поняття "суб'єкт владних повноважень" наведено у пункті 7 частини першої статті 3 КАС України, відповідно до якого -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Встановлено, що ОСОБА_1 просить суд скасувати постанови про накладення штрафу винесені державним виконавцем за невиконання рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області у цивільній справі № 2/576/724/13, яким зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди, створені для міської організації "Град" Української спілки ветеранів Афганістану, в користуванні нежитловим приміщенням, зобов'язано передати міській організації "Град" Української спілки ветеранів Афганістану: нежитлове приміщення та господарську споруду, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, всі документи, що стосуються діяльності міської організації "Град" УСВА, в тому числі: статутні документи, документи бухгалтерського обліку, печатку, грошові та матеріальні цінності.

Відповідно до положень ст. 181 КАС України до адміністративного суду із позовною заявою мають право звернутися учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій , якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 17 ЗУ "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як окремі виконавчі документи , які виноситься державним виконавцем в порядку ст. 28 та ст. 41 ЗУ "Про виконавче провадження".

Крім того , згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" зазначено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі.

Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на учасників виконавчого провадження, громадян і посадових осіб за невиконання покладених на них обов'язків щодо вчинення необхідних процесуальних дій у виконавчому провадженні, не виконана добровільно, є підставою для її примусового виконання шляхом звернення стягнення на заробіток чи інші доходи оштрафованої особи, а за їх відсутності - на її майно.

За змістом пункту 8 частини другої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому судам слід ураховувати, що спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору або накладення штрафу, прийнятої під час виконання будь-яких виконавчих документів, у тому числі рішень судів загальної юрисдикції та господарських судів, також належать до адміністративної юрисдикції.

Враховуючи наведене, постанови про накладання штрафу за невиконання судового рішення є окремими виконавчими документами, які винесені державним виконавцем в порядку ст. 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження", тому вирішення даного позову підсудне Полтавському окружному адміністративному суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2014р. по справі № 818/618/14 скасувати.

Справу направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.