Постанова № 38723136, 15.05.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 року 810/2653/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представників позивача - Агея В.С., Акімова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМС» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

30 квітня 2014 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КМС» (ТОВ «КМС», товариство) із позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2013 року №0006262204.

Зазначали, що товариством самостійно виправлено технічну помилку в назві та індивідуальному податковому номері свого постачальника шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань із податку на додану вартість, при цьому, включення до складу податкового кредиту із податку на додану вартість податкової накладної з періодом виписки понад 365 днів не було. Звертали увагу, що у випадку виявлення помилок (порушень), що не вплинули на розрахунки з бюджетом, штрафні санкції до платника не застосовуються.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки дійсним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, у відповідності із положеннями чинного податкового законодавства, просили визнати протиправним та скасувати оскаржуване повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутності. У наданих письмових запереченнях стверджував, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних з періодом виписки понад 365 днів, що призвело до завищення податкового кредиту із відповідного податку. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи із такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КМС» є юридичною особою, зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 14 серпня 2002 року (а.с.16-17), взяте на облік як платник податків 21 серпня 2002 року за №698-ТОВ (а.с.18).

Судом встановлено, що 21 листопада 2013 року ТОВ «КМС» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період серпень 2012 року (а.с.46-52) із розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за цей же період. Зокрема, товариством було виправлено назву та індивідуальний податковий номер свого контрагента (із 371351305663 на 379223726570, із ТОВ «Сенсор Технолоджи» на ТОВ «Ді-некс»), при цьому сума податку на додану вартість у розмірі 21877,44 грн. залишилася незмінною.

У судовому засіданні представники позивача пояснили, що такі помилки ними було виявлено у жовтні 2012 року, у зв'язку із чим 19 жовтня 2012 року до податкового органу подано реєстр виданих і отриманих податкових накладних із урахуванням попередньо здійснених помилок і зазначенням, відповідно, правильних назви і податкового номеру свого контрагенту, на підтвердження чого надали примірник реєстру виданих і отриманих податкових накладних від 18 вересня 2012 року, в якому містиласяся помилка (а.с.66-107), та такий реєстр від 19 жовтня 2012 року із виправленими даними (а.с.109-111), із доказами прийняття таких документів податковим органом (а.с.108,113).

Також представники товариства «КМС» вказали, що у листопаді 2013 року дізналися про необхідність подання саме уточнюючого розрахунку із виправленням відповідних відомостей, що, як зазначалося вище, і було зроблено.

У листопаді 2013 року ДПІ провело зустрічну звірку ТОВ «КМС» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Сенсор Технолоджи», їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 року, за наслідками якої складено довідку від 21 листопада 2013 року (а.с.30-33) та вказано про підтвердження реальності здійснення господарських операцій із таким контрагентом, їх вид, обсяг, якість, розрахунки.

25 листопада 2013 року працівниками податкового органу проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «КМС» в уточнюючому розрахунку від 21 листопада 2013 року №9075258554 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт №181/22-00/32119475 від 25 листопада 2013 року (а.с.25-27), у висновках якого констатовано порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на 21877,00 грн. за серпень 2012 року. Такі висновки обумовлені твердженням Інспекції про включення товариством до складу податкового кредиту за серпень 2012 року податкових накладних із періодом виписки понад 365 днів.

ТОВ «КМС» подавали заперечення на Акт перевірки (а.с.23-24), за наслідками розгляду яких висновки Акта залишені без змін (а.с.28).

На підставі Акта перевірки №181/22-00/32119475 прийнято податкове повідомлення-рішення №0006262204 від 20 грудня 2013 року, яким донараховано податкові зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 21877, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 10939 грн. (а.с.29).

Таке повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем у порядку адміністративного оскарження (а.с.7-13), однак органами доходів і зборів залишено без змін (19-22).

Судом також з'ясовано, що суму податку на додану вартість у розмірі 21877,44 грн. за операціями із контрагентом щодо якого виправлялися помилки, позивачем включено до податкового кредиту у серпні 2012 року, що підтверджується декларацією із податку на додану вартість за серпень 2012 року (а.с.34-36) з додатками №1 та №5 (а.с.38-42,43-45), із квитанціями №2 на засвідчення прийняття таких документів податковим органом (а.с.37,42,45).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положенняями пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал. Зокрема, у випадку, який розглядається, для позивача звітним періодом є один місяць.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (200.1. статті 201 Податкового кодексу України).

Як закріплено у пункті 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, за нормами абзацу третього цього ж пункту платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Тобто нарахування зобов'язань та штрафних санкцій передбачено лише у разі виявлення несплати (недоплати) податкових зобов'язань.

Порядок виправлення помилок у податковій звітності з податку на додану вартість роз'яснено у Листі Державної податкової служби України №14/7/15-3417-04 від 9 вересня 2011 року «Щодо виправлення помилок у звітності з податку на додану вартість».

Так, виправлення помилок, допущених при заповненні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань із цього податку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за формою, затвердженою наказом ДПА України від 25.01.2011 р. N41, до якого додається розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) з відміткою «уточнюючий».

У випадку виправлення помилок, які не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації та, відповідно, підсумкових рядків розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при заповненні уточнюючого розрахунку до графи 4 - переносяться показники податкової декларації з податку на додану вартість, додаток 5 до якої уточнюється, до графи 5 - всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (в даному випадку вони відповідають показникам з графи 4), а в графі 6 відображається прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або вона не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді).

У випадку виявлення в ході проведення камеральної перевірки органом ДПС помилок, допущених при заповненні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

При цьому у випадку виявлення помилок (порушень), що не вплинули на розрахунки з бюджетом, штрафні санкції відповідно до норм Кодексу до платника податку не застосовуються.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Отже, за результатами поданих 21 листопада 2013 року та прийнятих податковим органом уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та додатку №5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року сума податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за вказаний звітний період не змінилася, а отже не змінилася і сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету.

За таких обставин, суд резюмує, що виправлені позивачем у податковій звітності помилки не вплинули на розрахунки з бюджетом, у зв'язку із чим, на підставі системного аналізу викладених вище законодавчих приписів, приходить до висновку про відсутність підстав для накладення санкцій і винесення оскаржуваного повідомлення-рішення.

Доводи ж податкового органу про включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних з періодом виписки понад 365 днів доказово не обґрунтовані та не підтвердились у ході судового розгляду.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн. згідно платіжного доручення №1572 від 25 квітня 2014 року, доказів понесення інших судових витрат не надано.

Тому, судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №0006262204 від 20 грудня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КМС» сплачений судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 травня 2014 р.